
- •Міністерство освіти й науки україни
- •“Безпека життєдіяльності”
- •Червоноград 2009
- •Література:
- •Регіональний комплекс небезпечних і шкідливих факторів середовища проживання, причини його формування.
- •Можлива обстановка в надзвичайних ситуаціях викликаних сильними вітрами на Львівщині
- •Можлива обстановка під час виникнення надзвичайних ситуацій на очисних спорудах Львівщини
- •Можлива обстановка в системі енергопостачання під час виникнення нс
- •Можлива обстановка в надзвичайній ситуації спричиненій системами теплопостачання на Львівщині
- •Висновки з оцінки обстановки, яка може скластися у випадку виникнення надзвичайних ситуацій спричинених катастрофічними затопленнями й паводками на Львівщині
- •Характеристика небезпечних ділянок на ріках Львівської області, на яких можливе виникнення заторів та підйом рівнів води.
- •Можлива обстановка у випадку виникнення надзвичайних ситуацій під час транспортування спецвантажу залізничним транспортом у межах Львівської області
- •Можлива обстановка при виникненні надзвичайних ситуацій з викиданням сильнодіючих отруйних речовин на Львівській залізниці.
- •Хімічно-небезпечні об’єкти Львівщини
- •М. Дрогобич
- •Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал"
- •Водопостачання
- •Миколаївський район Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство "Сірка"
- •Основні негативні техногенно-екологічні процеси на підприємстві та у зоні його впливу
- •Зсув у північному кар'єрі самородної сірки Роздільського родовища
- •Зсув у кар’єрі Подорожненського рудника
- •Гідроспоруди підприємства
- •Завод мінеральних добрив. Відвал фосфогіпсів
- •Фінансування природоохоронних заходів
- •Яворівський район Яворівське дгхп “Сірка”
- •Бориславський нафтопромисловий район
- •Нафтогазовидобувне управління "Бориславнафтогаз"
- •Бориславське озокеритове родовище, озокеритова шахта ват "Бориславський озокерит"
- •Технічна характеристика комунікаційного господарства озокеритової шахти дп "Шахтар" ват “Бориславський озокерит”
- •Бориславське виробництво з переробки нафтового газу
- •Червоноградський гірничопромисловий район
- •Коротка географічна й соціально-економічна характеристика міста Червонограда та оцінка можливої обстановки на його території у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
- •Перелік потенційно- вибухо- пожежо-небезпечних об’єктів м. Червонограда.
- •Сили та засоби швидкого реагування на надзвичайні ситуації м. Червонограда
- •Можливі втрати населення від викидання аміаку, що знаходиться на Сокальському молокозаводі біля м. Червоноград
- •Можливі втрати населення від викидання аміаку, що знаходиться на Сокальському звірплемгоспі біля м. Червоноград
- •Забезпечення населення міст Червоноград,Соснівка, с.М.Т. Гірник питною водою
- •Укріплення тіла лівобережної греблі р. З.Буг
- •Підтоплення території м. Червонограда
- •Підтоплення с.М.Т. Гірник
- •Сокальський район
- •Відходи вугільного виробництва
- •Водопостачання та каналізація
- •Гідромеліоративні споруди
- •Автодорожня мережа
- •Мережі електропередач, газопостачання, зв'язку та радіофікації
- •Відселення людей з аварійних будинків та підроблених територій
- •Ват "Сокальський завод хімволокна"
- •М.Борислав
- •М. Трускавець
- •М. Стрий
- •Берегоукріплення
- •М. Самбір
- •Бузький район
- •Бродівський район
- •Городоцький район
- •Дрогобицький район
- •Жидачівський район
- •Очисні споруди
- •Жовківський район
- •Золочівський район Підтоплення житлових будинків у м. Золочів на вул. Спадистій
- •Кам’янка-Бузький район
- •Мостиський район
- •Пустомитівський район
- •Перемишлянський район Підтоплення територій
- •Водозабезпечення
- •Радехівський район Непридатні пестициди
- •Самбірський район
- •Стрийський район. Берегоукрілення
- •Турківський район.
- •Електробезпека
- •І. Промислова, статична й атмосферна електрика
- •Мал. 1. Схема індукційного нейтралізатора.
- •Влаштування блискавкозахисту
- •Конструктивні особливості блискавковідводів
- •Розрахунок зон захисту блискавковідводів
- •- Зона а:
- •- Зона б:
- •Іi. Особливості дії електричного струму на організм людини
- •Фактори, що впливають на наслідок ураження електрострумом
- •Причини смерті від електроструму
- •Небезпечні ситуації, що призводять до ураження електричним струмом
- •Іii. Способи захисту людей від ураження електричним струмом
- •1.Вирівнювання потенціалів.
- •2. Технічні захисні засоби забезпечення електробезпеки
- •3. Захист від дотику до струмопровідних частин
- •4. Контроль і профілактика пошкоджень ізоляції
- •5. Блокування і огородження
- •6.Захисні засоби та запобіжні пристрої
- •7.Сигналізація і маркування
- •8. Застосування малих напруг
- •9. Захист від переходу високої напруги на сторону низької
- •10. Захист при дотику до струмопровідних частин, на які потрапила напруга. Захисне заземлення
- •11. Захисне вимкнення
- •12. Подвійна ізоляція
- •13. Захисний розподіл мереж
- •14. Як засоби захисту від статичноі електрики використовують:
- •15. Захист споруд і будівель від блискавки
- •IV. Організація безпечної роботи електроустановок
- •Організаційні заходи безпеки:
- •Технічня заходи електробезпеки:
- •Оцінка хімічної обстановки
- •Зміст і вихідні дані для прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного зараження.
- •Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями
- •1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (Шпзхз)
- •1.3. Площа зони хімічного зараження
- •2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об'єкта (tпідх)
- •3. Визначення тривалості дії фактора хімічного зараження (typ)
- •4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження
- •Примітна до табл. 1
- •Висновки
- •Закон україни Про охорону навколишнього природного середовища
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •Стаття 2. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища
- •Стаття 3. Основні принципи охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 4. Право власності на природні ресурси
- •Стаття 5. Об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 6. Державні екологічні програми
- •Стаття 7. Освіта і виховання в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 8. Наукові дослідження
- •Розділ II екологічні права та обов'язки громадян Стаття 9. Екологічні права громадян України
- •Стаття 10. Гарантії екологічних прав громадян
- •Стаття 11. Захист прав громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 12. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ III повноваження рад у галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 13. Компетенція Верховної Ради України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 14. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •Стаття 15. Повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ IV повноваження органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 16. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 17. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 18. Компетенція Уряду Автономної Республіки Крим у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 19. Компетенція виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 20. Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •Стаття 21. Повноваження громадських об'єднань у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ V спостереження, прогнозування, облік та інформування в галузі навколишнього природного середовища Стаття 22. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Стаття 23. Кадастри природних ресурсів
- •Стаття 24. Державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища
- •Стаття 25. Інформування про стан навколишнього природного середовища
- •Розділ VI екологічна експертиза Стаття 26. Обов'язковість екологічної експертизи
- •Стаття 27. Об'єкти екологічної експертизи
- •Стаття 28. Державна екологічна експертиза
- •Стаття 29. Обов'язковість виконання висновків державної екологічної експертизи
- •Стаття 30. Громадська екологічна експертиза
- •Розділ VII стандартизація і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 31. Завдання стандартизації і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 32. Екологічні стандарти
- •Стаття 33. Екологічні нормативи
- •Розділ VIII контроль і нагляд у галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 34. Завдання контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 35. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 36. Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 37. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •Розділ IX регулювання використання природних ресурсів Стаття 38. Загальне та спеціальне використання природних ресурсів
- •Стаття 39. Природні ресурси загальнодержавного і місцевого значення
- •Стаття 40. Додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів
- •Розділ X економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища Стаття 41. Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 42. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 43. Збір за спеціальне використання природних ресурсів
- •Стаття 44. Збір за забруднення навколишнього природного середовища
- •Стаття 45. Збір за погіршення якості природних ресурсів
- •Стаття 46. Розподіл Зборів за використання природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища
- •Стаття 47. Фонди охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 48. Стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 52. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів
- •Стаття 53. Охорона навколишнього природного середовища від неконтрольованого та шкідливого біологічного впливу
- •Стаття 54. Охорона навколишнього природного середовища від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів та радіаційного забруднення
- •Стаття 55. Охорона навколишнього природного середовища від забруднення відходами
- •Стаття 56. Екологічна безпека транспортних засобів
- •Стаття 57. Додержання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем
- •Стаття 58. Вимоги екологічної безпеки щодо військових, оборонних об'єктів та військової діяльності
- •Стаття 59. Екологічні вимоги при розміщенні і розвитку населених пунктів
- •Розділ XII природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні Стаття 60. Система природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні
- •Стаття 61. Природно-заповідний фонд України
- •Стаття 62. Курортні і лікувально-оздоровчі зони
- •Стаття 63. Рекреаційні зони
- •Стаття 64. Охорона рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин
- •Розділ XIII надзвичайні екологічні ситуації Стаття 65. Зони надзвичайних екологічних ситуацій
- •Стаття 66. Запобігання аваріям і ліквідація їх шкідливих екологічних наслідків
- •Розділ XIV вирішення спорів у галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 67. Вирішення спорів у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 69. Особливості застосування цивільної відповідальності
- •Стаття 70. Адміністративна та кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення і злочини
- •Стаття 72. Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону навколишнього природного середовища
- •Закон україни “про охорону праці”
- •Розділ 1. Загальні положення
- •Розділ II. Гарантії прав на охорону праці
- •Розділ III. Організація охорони праці
- •Розділ IV. Стимулювання охорони праці
- •Розділ V. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Розділ VI. Державне управління охороною праці
- •Розділ VIII. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Розділ IX. Прикінцеві положення
- •Закон України про цивільну оборону україни
- •Розділ 1 Загальні засади
- •Завданнями Цивільної оборони України є :
- •Розділ 2
- •Повноваження органів державноївиконавчої влади та управління ,
- •Адміністрації підприємств, установ іорганізацій незалежно від форм
- •Власності і господарювання таобов’язки посадових осіб із питань
- •Цивільної оборони
- •Розділ 3 сили цивільної оборони
- •Розділ 4 Утримання і матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони
- •Розділ 5
- •Оборони
- •Женевські конвенції про цивільну оборону
- •Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •1 Вступ
- •10100 Аварії (катастрофи) на транспорті
- •2 Нормативні посилання
- •3 Визначення та скорочення
- •4 Класифікація надзвичайних ситуацій
2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об'єкта (tпідх)
Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає
швидкість вітру, і визначається за формулою:
t підх = R0/W, год,
де R0 - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об'єкта, км;
W - швидкість перенесення переднього фронту забрудненого повітря, визначається за табл. 5 (швидкість вітру на висоті хмари більша, ніж біля поверхні землі).
3. Визначення тривалості дії фактора хімічного зараження (typ)
Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (typ = tвип), що залежить від характеру
розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. б або розраховано за формулою:
typ = tвип = h d/Кі К2 КЗ
де d - щільність НХР, т/м3 (табл. 9);
h - висота шару розлитої НХР, м (якщо ємності не обваловані, буде "вільний" розлив h=0,05 м. Якщо обваловані: h=H - 0,2 (м), де Н - висота обвалування);
К1- коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей НХР, береться з табл. 9;
К2- коефіцієнт, який враховує температуру повітря (табл.9);
КЗ- коефіцієнт, що враховує швидкість вітру V і розраховується КЗ = (V+2)/3
4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження
Очікувані втрати визначаються за табл. 8 залежно від чисельності людей, що можуть опинитись у прогнозованій зоні хімічного
зараження, ступеня їх захищеності (забезпеченості засобами індивідуального і колективного захисту).
Результати розрахунків щодо оцінки хімічної обстановки необхідно звести до таблиці (табл. 10). На карту наносяться межі
прогнозованої зони зараження аналізуються результати і робляться висновки та пропозиції щодо захисту працівників об'єкта господарювання (населеного пункту), який може опинитись у зоні хімічного зараження. Район аварії обмежується колом діаметром Д0, значення якого залежить від кількості НХР, умов зберігання, стійкості повітря та орієнтовно становить четверту частку ширини зони зараження.
Кутовий розмір зони зараження (кут сектора) становить: 12° при інверсії, 20° при ізометрії, 35° при конвекції. У висновках з
оцінки ХО вказується;
1. Чи може опинитись об'єкт у зоні хімічного зараження (опиниться, якщо R<Гпзхз, а напрямок вітру збігається з напрямком на
об'єкт господарювання щодо ХНО).
2. Можливі наслідки в осередку хімічного ураження (можливі ураження виробничого персоналу і населення та очікувані втрати).
3. Визначається вплив НХР на виробництво, матеріали та сировину.
-
Заходи щодо захисту людей (оповіщення, використання засобів індивідуального захисту (3ІЗ), будівель і захисних споруд
(ЗС), евакуація).
-
Визначаються можливості герметизації виробничих будівель та інших приміщень, де працюють люди, а також можливість
продовжувати виробничий процес у засобах індивідуального захисту.
Висновки є складовою вихідних даних для розроблення заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах хімічного
зараження.
Примітна:
-
При довгостроковому (оперативному) прогнозуванні для визначення масштабів хімічного забруднення з метою завчасного
планування заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварії, а також визначення хімічної небезпеки ХНО та АТО використовують такі умови і вихідні дані:
а) маса викинутої НХР - кількість НХР в одиничній максимальній за об'ємом технологічній ємності, розлив - "у піддон" або
"вільно" залежно від умов зберігання. На воєнний час та для сейсмонебезпечних районів - загальна кількість НХР на об'єкті. У цьому разі приймається розлив "вільно". При аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах, тощо) кількість НХР приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів кількість НХР приймається 300-500 т);
б) метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі У=1м/с, температура повітря + 20 °С ступінь вертикальної стійкості
повітря (СВСП) - інверсія; напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари НХР приймається в колі 360 град, з радіусом, що дорівнює глибині Гпзхз поширення хмари;
в) площа зони можливого хімічного зараження визначається за формулою Sзмхз = 3,14 Г2пзхз,
а площа прогнозованої зони хімічного зараження Sпзхз = 0,11 Г2пзхз.
-
Глибину прогнозованої зони хімічного зараження для НХР, що не наведені в табл. 1, орієнтовно можна визначити
розрахунком за емпіричною формулою (для t=0о С):
ГПЗХЗ = 30/Ксп Ксх Кзм (Q/Д V)2/3 , м
де Q - кількість викинутої НХР, кг
Д - токсодоза уражаюча, мг/л х хв
V - швидкість приземного вітру, м/с
Ксп - коефіцієнт, що враховує стійкість повітря і становить: при інверсії - 1; при ізотермі - 2,5; при конвекції - 4,7;
Ксх - коефіцієнт, що враховує умови зберігання НХР за табл. 3;
Кзм - коефіцієнт, що враховує характер місцевості за та6л. 4;
3. Характеристика ступенів вертикальної стійкості повіті (СВСП):
Інверсія - такий стан атмосфери, коли нижні шари повіт; холодніші за верхні, що перешкоджає переміщенню його г висоті і створює сприятливі умови для збереження високі концентрацій НХР і розповсюдження хмари зараженої повітря на великі відстані.
Ізотермія - однакова температура повітря на висоті 20-30 м від поверхні землі, сприяє тривалому застою пари НХР на місцевості, в лісі, населених пунктах і розповсюдженню хмари на значні відстані.
Конвекція - нижні шари повітря нагріваються сильніше ніж верхні, відбувається переміщення повітря по вертикалі, (тепле - вгору, холодне - вниз), що викликає сильне розсіювання хмари НХР і зниження концентрації.
Таблиця 1. Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру м/с, температура повітря О °С)
Назва НХР |
Кількість НХР в ємностях,т |
|||||||
1 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
100 |
300 |
|
Інверсія |
||||||||
Хлор |
4,65 |
12,2 |
18,5 |
28,3 |
36,7 |
50,4 |
78,7 |
156 |
Аміак |
<0,5 |
1,6 |
2,45 |
4,05 |
5,25 |
6,85 |
10,8 |
21 |
Сірчаний ангідрид |
2,1 |
5,85 |
9,25 |
14,1 |
18,1 |
24,7 |
38,4 |
76,9 |
Сірководень |
<0,5 |
1,5 |
2,5 |
3,95 |
5 |
6,7 |
10,3 |
21 |
Соляна кислота |
1,25 |
3,05 |
4,65 |
6,8 |
8,75 |
12,2 |
18,7 |
31,7 |
Хлорпікрин |
3,65 |
9,7 |
14,7 |
22,5 |
29,3 |
40,3 |
62,6 |
123 |
Формальдегід |
4,65 |
12,3 |
18,7 |
28,5 |
37,1 |
50,9 |
79,2 |
158 |
Ізотермія |
||||||||
Хлор |
1,75 |
5,05 |
7,35 |
11,6 |
14Ю,8 |
20,2 |
30,9 |
62 |
Аміак |
|
<0,5 |
1,25 |
1,55 |
1,95 |
2,75 |
4,45 |
8,35 |
Сірчаний ангідрид |
0,7 |
2,4 |
3,7 |
5,6 |
7,2 |
10,2 |
15,3 |
30,5 |
Сірководень |
|
<0,5 |
0,7 |
1,4 |
1,9 |
2,75 |
4,3 |
8,15 |
Соляна кислота |
<0,5 |
1,3 |
1,85 |
2,9 |
3,7 |
5 |
7,45 |
14,7 |
Хлорпікрин |
1,5 |
4 |
5,85 |
9,2 |
11,7 |
15,9 |
24,4 |
49,4 |
Формальдегід |
1,85 |
5,1 |
7,5 |
11,7 |
15,0 |
20,4 |
31,2 |
62,5 |
Конвекція |
||||||||
Хлор |
0,75 |
2,4 |
4,05 |
6,05 |
7,6 |
10,7 |
16,1 |
31,9 |
Аміак |
|
|
|
<0,5 |
1,05 |
1,45 |
2,2 |
4,55 |
Сірчаний ангідрид |
<0,5 |
1,3 |
1,9 |
3 |
3,8 |
5,1 |
7,95 |
15,7 |
Сірководень |
|
|
|
<0,5 |
0,8 |
1,4 |
2,15 |
4,4 |
Соляна кислота |
|
<0,5 |
0,95 |
1,5 |
1,9 |
2,6 |
4,0 |
7,7 |
Хлорпікрин |
0,8 |
2,0 |
3,25 |
4,85 |
6,05 |
8,35 |
12,9 |
25,2 |
Формальдегід |
0,8 |
2,45 |
4,0 |
6,05 |
7,65 |
10,7 |
16,3 |
32,3 |