
- •Міністерство освіти й науки україни
- •“Безпека життєдіяльності”
- •Червоноград 2009
- •Література:
- •Регіональний комплекс небезпечних і шкідливих факторів середовища проживання, причини його формування.
- •Можлива обстановка в надзвичайних ситуаціях викликаних сильними вітрами на Львівщині
- •Можлива обстановка під час виникнення надзвичайних ситуацій на очисних спорудах Львівщини
- •Можлива обстановка в системі енергопостачання під час виникнення нс
- •Можлива обстановка в надзвичайній ситуації спричиненій системами теплопостачання на Львівщині
- •Висновки з оцінки обстановки, яка може скластися у випадку виникнення надзвичайних ситуацій спричинених катастрофічними затопленнями й паводками на Львівщині
- •Характеристика небезпечних ділянок на ріках Львівської області, на яких можливе виникнення заторів та підйом рівнів води.
- •Можлива обстановка у випадку виникнення надзвичайних ситуацій під час транспортування спецвантажу залізничним транспортом у межах Львівської області
- •Можлива обстановка при виникненні надзвичайних ситуацій з викиданням сильнодіючих отруйних речовин на Львівській залізниці.
- •Хімічно-небезпечні об’єкти Львівщини
- •М. Дрогобич
- •Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал"
- •Водопостачання
- •Миколаївський район Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство "Сірка"
- •Основні негативні техногенно-екологічні процеси на підприємстві та у зоні його впливу
- •Зсув у північному кар'єрі самородної сірки Роздільського родовища
- •Зсув у кар’єрі Подорожненського рудника
- •Гідроспоруди підприємства
- •Завод мінеральних добрив. Відвал фосфогіпсів
- •Фінансування природоохоронних заходів
- •Яворівський район Яворівське дгхп “Сірка”
- •Бориславський нафтопромисловий район
- •Нафтогазовидобувне управління "Бориславнафтогаз"
- •Бориславське озокеритове родовище, озокеритова шахта ват "Бориславський озокерит"
- •Технічна характеристика комунікаційного господарства озокеритової шахти дп "Шахтар" ват “Бориславський озокерит”
- •Бориславське виробництво з переробки нафтового газу
- •Червоноградський гірничопромисловий район
- •Коротка географічна й соціально-економічна характеристика міста Червонограда та оцінка можливої обстановки на його території у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
- •Перелік потенційно- вибухо- пожежо-небезпечних об’єктів м. Червонограда.
- •Сили та засоби швидкого реагування на надзвичайні ситуації м. Червонограда
- •Можливі втрати населення від викидання аміаку, що знаходиться на Сокальському молокозаводі біля м. Червоноград
- •Можливі втрати населення від викидання аміаку, що знаходиться на Сокальському звірплемгоспі біля м. Червоноград
- •Забезпечення населення міст Червоноград,Соснівка, с.М.Т. Гірник питною водою
- •Укріплення тіла лівобережної греблі р. З.Буг
- •Підтоплення території м. Червонограда
- •Підтоплення с.М.Т. Гірник
- •Сокальський район
- •Відходи вугільного виробництва
- •Водопостачання та каналізація
- •Гідромеліоративні споруди
- •Автодорожня мережа
- •Мережі електропередач, газопостачання, зв'язку та радіофікації
- •Відселення людей з аварійних будинків та підроблених територій
- •Ват "Сокальський завод хімволокна"
- •М.Борислав
- •М. Трускавець
- •М. Стрий
- •Берегоукріплення
- •М. Самбір
- •Бузький район
- •Бродівський район
- •Городоцький район
- •Дрогобицький район
- •Жидачівський район
- •Очисні споруди
- •Жовківський район
- •Золочівський район Підтоплення житлових будинків у м. Золочів на вул. Спадистій
- •Кам’янка-Бузький район
- •Мостиський район
- •Пустомитівський район
- •Перемишлянський район Підтоплення територій
- •Водозабезпечення
- •Радехівський район Непридатні пестициди
- •Самбірський район
- •Стрийський район. Берегоукрілення
- •Турківський район.
- •Електробезпека
- •І. Промислова, статична й атмосферна електрика
- •Мал. 1. Схема індукційного нейтралізатора.
- •Влаштування блискавкозахисту
- •Конструктивні особливості блискавковідводів
- •Розрахунок зон захисту блискавковідводів
- •- Зона а:
- •- Зона б:
- •Іi. Особливості дії електричного струму на організм людини
- •Фактори, що впливають на наслідок ураження електрострумом
- •Причини смерті від електроструму
- •Небезпечні ситуації, що призводять до ураження електричним струмом
- •Іii. Способи захисту людей від ураження електричним струмом
- •1.Вирівнювання потенціалів.
- •2. Технічні захисні засоби забезпечення електробезпеки
- •3. Захист від дотику до струмопровідних частин
- •4. Контроль і профілактика пошкоджень ізоляції
- •5. Блокування і огородження
- •6.Захисні засоби та запобіжні пристрої
- •7.Сигналізація і маркування
- •8. Застосування малих напруг
- •9. Захист від переходу високої напруги на сторону низької
- •10. Захист при дотику до струмопровідних частин, на які потрапила напруга. Захисне заземлення
- •11. Захисне вимкнення
- •12. Подвійна ізоляція
- •13. Захисний розподіл мереж
- •14. Як засоби захисту від статичноі електрики використовують:
- •15. Захист споруд і будівель від блискавки
- •IV. Організація безпечної роботи електроустановок
- •Організаційні заходи безпеки:
- •Технічня заходи електробезпеки:
- •Оцінка хімічної обстановки
- •Зміст і вихідні дані для прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •Порядок прогнозування та оцінки хімічної обстановки
- •1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного зараження.
- •Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями
- •1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (Шпзхз)
- •1.3. Площа зони хімічного зараження
- •2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об'єкта (tпідх)
- •3. Визначення тривалості дії фактора хімічного зараження (typ)
- •4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження
- •Примітна до табл. 1
- •Висновки
- •Закон україни Про охорону навколишнього природного середовища
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •Стаття 2. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища
- •Стаття 3. Основні принципи охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 4. Право власності на природні ресурси
- •Стаття 5. Об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 6. Державні екологічні програми
- •Стаття 7. Освіта і виховання в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 8. Наукові дослідження
- •Розділ II екологічні права та обов'язки громадян Стаття 9. Екологічні права громадян України
- •Стаття 10. Гарантії екологічних прав громадян
- •Стаття 11. Захист прав громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 12. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ III повноваження рад у галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 13. Компетенція Верховної Ради України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 14. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- •Стаття 15. Повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ IV повноваження органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 16. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 17. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 18. Компетенція Уряду Автономної Республіки Крим у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 19. Компетенція виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 20. Компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів
- •Стаття 21. Повноваження громадських об'єднань у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Розділ V спостереження, прогнозування, облік та інформування в галузі навколишнього природного середовища Стаття 22. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Стаття 23. Кадастри природних ресурсів
- •Стаття 24. Державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища
- •Стаття 25. Інформування про стан навколишнього природного середовища
- •Розділ VI екологічна експертиза Стаття 26. Обов'язковість екологічної експертизи
- •Стаття 27. Об'єкти екологічної експертизи
- •Стаття 28. Державна екологічна експертиза
- •Стаття 29. Обов'язковість виконання висновків державної екологічної експертизи
- •Стаття 30. Громадська екологічна експертиза
- •Розділ VII стандартизація і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 31. Завдання стандартизації і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 32. Екологічні стандарти
- •Стаття 33. Екологічні нормативи
- •Розділ VIII контроль і нагляд у галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 34. Завдання контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 35. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 36. Громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 37. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •Розділ IX регулювання використання природних ресурсів Стаття 38. Загальне та спеціальне використання природних ресурсів
- •Стаття 39. Природні ресурси загальнодержавного і місцевого значення
- •Стаття 40. Додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів
- •Розділ X економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища Стаття 41. Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 42. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 43. Збір за спеціальне використання природних ресурсів
- •Стаття 44. Збір за забруднення навколишнього природного середовища
- •Стаття 45. Збір за погіршення якості природних ресурсів
- •Стаття 46. Розподіл Зборів за використання природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища
- •Стаття 47. Фонди охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 48. Стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 52. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів
- •Стаття 53. Охорона навколишнього природного середовища від неконтрольованого та шкідливого біологічного впливу
- •Стаття 54. Охорона навколишнього природного середовища від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів та радіаційного забруднення
- •Стаття 55. Охорона навколишнього природного середовища від забруднення відходами
- •Стаття 56. Екологічна безпека транспортних засобів
- •Стаття 57. Додержання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем
- •Стаття 58. Вимоги екологічної безпеки щодо військових, оборонних об'єктів та військової діяльності
- •Стаття 59. Екологічні вимоги при розміщенні і розвитку населених пунктів
- •Розділ XII природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні Стаття 60. Система природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні
- •Стаття 61. Природно-заповідний фонд України
- •Стаття 62. Курортні і лікувально-оздоровчі зони
- •Стаття 63. Рекреаційні зони
- •Стаття 64. Охорона рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин
- •Розділ XIII надзвичайні екологічні ситуації Стаття 65. Зони надзвичайних екологічних ситуацій
- •Стаття 66. Запобігання аваріям і ліквідація їх шкідливих екологічних наслідків
- •Розділ XIV вирішення спорів у галузі охорони навколишнього природного середовища Стаття 67. Вирішення спорів у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Стаття 69. Особливості застосування цивільної відповідальності
- •Стаття 70. Адміністративна та кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення і злочини
- •Стаття 72. Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону навколишнього природного середовища
- •Закон україни “про охорону праці”
- •Розділ 1. Загальні положення
- •Розділ II. Гарантії прав на охорону праці
- •Розділ III. Організація охорони праці
- •Розділ IV. Стимулювання охорони праці
- •Розділ V. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Розділ VI. Державне управління охороною праці
- •Розділ VIII. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Розділ IX. Прикінцеві положення
- •Закон України про цивільну оборону україни
- •Розділ 1 Загальні засади
- •Завданнями Цивільної оборони України є :
- •Розділ 2
- •Повноваження органів державноївиконавчої влади та управління ,
- •Адміністрації підприємств, установ іорганізацій незалежно від форм
- •Власності і господарювання таобов’язки посадових осіб із питань
- •Цивільної оборони
- •Розділ 3 сили цивільної оборони
- •Розділ 4 Утримання і матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони
- •Розділ 5
- •Оборони
- •Женевські конвенції про цивільну оборону
- •Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •1 Вступ
- •10100 Аварії (катастрофи) на транспорті
- •2 Нормативні посилання
- •3 Визначення та скорочення
- •4 Класифікація надзвичайних ситуацій
Електробезпека
В результаті вивчення теми студент повинен знати:
- Особливості дії електричного струму на організм людини.
- Способи захисту людей від ураження електричним струмом вимоги електробезпеки електроустаткування.
- Захист від атмосферної та статичної електрики під час дотику до струмопровідних частин електроустаткування.
- Основні вимоги електробезпеки .
І. Промислова, статична й атмосферна електрика
Промислова електрика — це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальнимиджерелами струму для використання на виробництві та в побуті. Промислова електрика виробляється електричними генераторами на електростанціях, а також гальванічними елементами спеціальних приладів — акумуляторів.
Основними параметрами струму є напруга й сила струму. Напруги використовуються:
• 0~42 В — для індивідуального освітлення й ручного електроінструменту при роботі в небезпечних виробничих зонах;
• 127, 220 В — для освітлення й ручного інструменту в промисловості та побуті;
• 380 В — величина напруги, яка використовується для промислового устаткування;
• 380 В — 6 кВ — величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на відстань та для промислового устаткування;
• 10-750 кВ — величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на далеку відстань.
Статична електрика — це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу.
Найчастіше статична електрика може проявлятися шляхом :
- Наведення статичної електрики на екранах і корпусах відеомоніторів персональних комп'ютерів;
- Поява електростатичних зарядів на платах і приладах мікроелектронної техніки в процесі їх взаємного переміщення при монтажі схем, ремонті й настроювання апаратури;
- Виникнення електричного потенціалу на незаземленому устаткуванні за рахунок електричної індукції під час сильних грозових розрядів і недостатньому захисті від блискавок;
- Виникнення електростатичного потенціалу на тілі і одязі людини внаслідок тертя одягу й тіла під час різних рухів:
- Виникнення електростатичного потенціалу на різних діелектричних поверхнях унаслідок їхнього взаємного тертя або тертя об них різних матеріалів, повітря, шкіри людини , тощо.
Сила струму даного виду електрики, за звичай , дуже мала, але потенціал напруги може бути досить великим. Внаслідок цього статична напруга може стати небезпечною для життя людини як на виробництві, так і в побуті.
У виробничих умовах накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час:
• наливання рідин, що електризуються (етилового ефіру, бензину, етилового й метилового спирту, бензолу) у незаземлені резервуари, цистерни та інші ємності;
• протікання рідини в трубах, ізольованих від землі, або в гумових шлангах (із збільшенням швидкості витікання рідини величина заряду і його потужність збільшуються);
• очищення тканин, забруднених діелектричними рідинами, та подібних процесів;
• перемішування речовин у змішувачах.
Накопичення зарядів статичної електрики відувається під час користування одягом зі штучних волокон, вовни, шовку, взуттям з підшвами, що не проводять електричного струму, виконання робіт з речовинами, що є діелектриками та шліфувальною шкуркою.
Фізіологічна дія статичної електрики залежить від звільненої під час розряду енергії й може відчуватися як слабкий, помірний, сильний укол або поштовх.
Дія статичної електрики для людини безпечна, бо сила струму дуже мала, але:
• розряд енергії відбувається у вигляді помірного й сильного уколу або поштовху;
• вплив зарядів може призвести до тяжких нещасних випадків внаслідокрефлексного руху поблизу незахищених та рухомих частин, перебування на висоті;
• іскрові розряди можуть спричинити спадах або вибух різних горючих речовин;
• у результаті статичної електрики може статися вибух при перевезенні рідин у незаземлених цистернах тощо.
У деяких галузях промислового виробництва, пов'язаного з обробкою діелектричних матеріалів, нафтопереробного, текстильного, паперового, тощо, спостерігаються явища електризації тіл – статична електрика.
Термін «статична електрика» означає сукупність явищ, пов'язаних із виникненням, збереженням і релаксацією вільного
електричного заряду на поверхні і в об'ємі діелектриків і напівпровідників, виробів на ізольованих (зокрема що диспергують (лат. dispergo – розсіювати; пороша, емульсії) в діелектричному середовищі) провідниках. Електризація матеріалів часто перешкоджає нормальному перебігу технологічних процесів виробництва, а також створює додаткову пожежну небезпеку внаслідок іскроутворення під час розрядів за наявності в приміщеннях, резервуарах і ангарах горючих паро- і газо-повітряних сумішей.
Поняття електростатичної іскробезпеки (Есіб) - це стан об'єкту, при якому виключена можливість вибуху й пожежі від статичної електрики. Електростатична іскробезпека повинна забезпечуватися шляхом усунення розрядів статичної електрики, здатних стати джерелом загоряння вогненебезпечних речовин (матеріалів, сумішей, виробів, продукції , тощо).
У ряді випадків статична електризація тіла людини й потім подальший розряд із людини на землю або
заземлене виробниче устаткування, а також електричний розряд із незаземленого устаткування через тіло людини можуть викликати больові й нервові відчуття й бути причиною мимовільного різкого руху в результаті якого людина може отримати травму (падіння, удари , тощо).
Згідно гіпотези про статичну електризацію тіл під час зіткнення двох різнорозрядних речовин через нерівновагу атомних і
молекулярних сил на їх поверхні відбувається перерозподіл електронів (у рідинах і газах ще і іонів) із утворенням подвійного електричного шару з протилежними знаками електричних зарядів. Таким чином, між дотичними тілами, особливо при їх терті, виникає контактна різниця потенціалів, значення якої залежить від ряду чинників – діелектричних властивостей матеріалів, значення їх взаємного тиску при зіткненні, вологості й температури поверхонь цих тіл, кліматичних умов.
При подальшому розділенні цих тіл кожне з них зберігає свій електричний заряд, а із збільшенням відстані між ними (при
зменшенні електричної ємкості системи) за рахунок здійснюваної роботи по розділенню зарядів, різниця потенціалів зростає й може досягти десятків і сотень кіловольт.
При однакових значеннях діелектричної постійної дотичних матеріалів електростатичні заряди не виникають.
При статичній електризації під час технологічних процесів, що супроводжуються тертям, роздрібненням твердих частинок,
пересипанням сипучих матеріалів, переливанням діелектричних рідин (нафтопродуктів і тому подібне) на ізольованих від землі металевих частинах устаткування виникає, щодо землі, напруга порядка десятків кіловольт. Так, наприклад, при русі гумової стрічки транспортера й у пристроях ремінної передачі на стрічці (ремені) й на роликах транспортера (шківах) через деяке пробуксовування виникають заряди протилежних знаків і великого значення, а різниця потенціалів досягає 45 кВ. Аналогічно відбувається електризація при змотуванні (намотуванні) тканин, паперу, поліетиленової плівки , тощо.
При відносній вологості повітря 85% і більше розрядів статичної електрики практично не виникає.
У аерозолях електричні заряди виникають від тертя частинок речовини одна об одну й об повітря під час руху.
Вживане в електроустановках мінеральне масло, в процесі його переливання, наприклад, зливання трансформаторного масла в бак, також піддається електризації.
Електричні заряди, що утворюються на частинах виробничого устаткування й виробах, можуть взаємно нейтрализовуватися внаслідок деякої електропровідності вологого повітря, а також стікати в землю по поверхні устаткування, але в деяких випадках, коли заряди великі й різниця потенціалів також велика, то (при малій вологості повітря) може відбутися швидкий іскровий розряд між наелектризованими частинами устаткування або на землю. Енергія такої іскри може виявитися достатньою для займання горючої або вибухонебезпечної суміші. Наприклад для багатьох паро- і газо-повітряних вибухонебезпечних сумішей потрібна невелика енергія (0.1*10-3Втс). Практично при напрузі 3 кВ іскровий розряд викликає займання паро- і газо-повітряних вибухонебезпечних сумішей, а при 5 кВ – більшої частини горючого пороху й волокон.
Заходи придушення статичної електризації.
Усунення утворення значної статичної електрики досягається за допомогою наступних заходів:
-
Заземлення металевих частин виробничого устаткування;
-
Збільшення поверхневої й об'ємної провідності діелектриків;
-
Запобігання накопиченню значних статичних зарядів шляхом установки в зоні електрозахисту спеціальних нейтралізаторів..
Все провідне устаткування й електропровідні неметалеві предмети повинні бути заземлені незалежно від застосування інших заходів захисту від статичної електрики.
Неметалеве устаткування вважається заземленим, якщо опір стікання струму на землю з будь-якої точки його зовнішньої й внутрішньої поверхонь не перевищує 107 Ом при відносній вологості повітря 60%. Такий опір забезпечує достатньо мале значення постійної часу релаксації зарядів. .
Заземлення пристрою для захисту від статичної електрики, за звичай , з'єднується із захисними заземляючими пристроями електроустановок. Практично, вважають достатнім опір заземляючого пристрою для захисту від статичної електрики близько 100 Ом. До заземляючого пристрою приєднують окремими відгалуженнями від магістралі апарати й машини, що є джерелами статичної електризації (змішувачі, вальці, каландри, дробарки, зливні й наливні пристрої нафтопродуктів, тощо.). Автоцистерни під час зливу або наливання горючих рідин заземляють переносним заземленням у вигляді гнучкого багатодротяного провідника. .
Ефективним способом придушення електризації нафтопродуктів є уведення в основний продукт спеціальних присадок, наприклад, елеату хрому, елеату кобальту, тощо. Крім того, з метою зменшення статичної електризації під час зливання нафтопродуктів і інших горючих рідин необхідно уникати падіння й розбризкування струменя з висоти; зливний шланг (рукав) слід опускати до самого дна цистерни або іншої ємності. Неметалічні наконечники цих зливних шлангів щоб уникнути протікання на землю або незаземлені частини устаткування необхідно заземляти гнучким мідним провідником.
Для підвищення електропровідності гумотехнічних виробів в їх склад вводять такі антистатичні речовини, як графит і сажа. Такі
присадки вводять у гумові шланги для наливання і перекачування легкозаймистих рідин, що значно знижує небезпеку займання цих рідин під час переливанні їх у пересувні ємності (автоцистерни, залізничні цистерни).
Нейтралізація електричних зарядів може здійснюватися шляхом іонізації повітря, що розділяє заряджені тіла. На практиці застосовуються іонізатори індукційні, високовольтні або радіаційні.
Індукційні
нейтралізатори статичної електрики
складаються з металевих або непровідних
стрижнів, що несуть, на яких укріплені
заземлені вістря або тонкі дроту і
розташовуються поблизу наелектризованого
тіла (наприклад, рухомі стрічки) на
відстані 5 – 10 мм. Електричне поле
створюється у електродів-стрижнів із
зарядами наелектризованого матеріалу.