Яворівський район Яворівське дгхп “Сірка”

Проблемним питанням у районі є утримання в безпечному стані Яворівського ДГХП “Сірка” й територій у зоні його впливу.

Основне джерело небезпеки – карстоутворення в зоні депресійної лійки від кар’єру відкритих гірничих робіт. Внаслідок провалів земної поверхні велика ймовірність руйнування споруд і комунікацій, і серед них – житлових будинків.

Проблема може бути вирішена за умови ліквідації кар’єра шляхом його заповнення водою й відтворення природного напрямку течій рік.

Яворівське ДГХП "Сірка" засноване в 1964 р., як головна сировинна база для виробництва фосфорних мінеральних добрив у колишньому Союзі, з проектною максимальною потужністю видобутку сірки 1750 тис. т у рік. Площа підприємства займає значну частину території Яворівського району й складає 6563,9 га, в тому числі:

- видобувні поля рудника підземної виплавки сірки й кар'єрне поле рудника відкритих гірничих робіт - 2182,1 га

- відвали та гідровідвал розкривних порід - 1592,6 га

- хвостосховища - 679,8 га

- водосховища - 1290,1 га

- проммайданчики - 387,8 га

- дороги, комунікації - 431,5 га

Яворівське ДГХП "Сірка" випускає природну сірку, яку отримує з руди, що добувається відкритим способом (Язівське родовище) та методом підземної виплавки (північні поклади Язівського й Немирівського родовища). Протягом десятиліть основними споживачами Яворівської сірки були майже всі хімічні підприємства України, такі як: Вінницький та Сумський "Хімпром", Горлівський "Стирол", Вірменський "Титан", Константинівський хімзавод, Рівненський "Азот", СГЗК у м. Жовті води. Більшість російських ЦПК і Гродненське ВО "Азот" використовували "українську " сірку, як значно якіснішу в порівняні з попутною газовою сіркою.

У складній ситуації підприємство опинилось на початку 1993 року, коли попит на сірку різко зменшився . У червні 1993 р. було повністю зупинено видобуток руди з кар'єру та її переробка на технологічному комплексі. Виробництво сірки методом ПВС знизилось до мінімального обсягу й рудник підземної виплавки сірки працював тільки для забезпечення умов збереження свердловин та розігрітої видобувної зони.

Починаючи з 1990 р. об'єм виробництва сірки зменшився з 1224,2 тис. т на рік до 95,2 тис. т на кінець 1997 року та до 79‚9 тис. т

у 1999 році.

За останні 7 років на території Яворівського ДГХП "Сірка" склалася небезпечна ситуація, пов'язана з веденням гірничих робіт у

складних геологічних умовах. На стадії проектування Яворівського кар'єру не враховано його розміщення в карстопровальній зоні, вплив якої почав проявлятися після 10 років діяльності підприємства. У зв'язку з розширенням площі й збільшення глибини кар'єру та обсягу відкачування води (100 тис. м³ щодобово) природні карстові процеси значно активізувалися й поширилися. За час експлуатації кар'єру щільність карстових вирв на 1 м² збільшилась з 3 шт. до 19. У даний час у зоні депресійної лінійки зафіксовано до 1000 карстових провалів.

Проблема підтримання екологічної рівноваги й безпеки проживання людей у зоні діяльності підприємства почала загострюватись від часу припинення ритмічної його роботи. Тривалі зупинки 1995-1999 років не дозволяють вчасно проводити роботи щодо ліквідації й попередження карстоутворення. Через відсутність коштів припинені всі інженерно-пошукові та науково-дослідні роботи з проблем карстоутворення. Ситуація ускладнюється необхідністю проведення робіт для підтримки тимчасово зупиненого сірчаного рудника в екологічно безпечному стані та виконання рекультивації земель, порушених гірничими роботами.

Причому карстопровальні явища почали інтенсивно проявлятися в зонах поселень сіл Шкло, Молошковичі, Бердихів, Підлуби, Воля Старицька, Старичі та санаторію "Шкло". Усього в цих населених пунктах зафіксовано понад 40 випадків непрогнозованого просідання ґрунту.

Так, 22 січня 1995 року в с. Воля Старицька стався карстовий провал діаметром 50 м, глибиною 25 м на відстані 2 м від житлового будинку, де перебувало 7 чол.

19 листопада 1995 року в цьому селі утворився карст діаметром 5 м , глибиною 10 м під дерев'яним житловим будинком, 5 людей устигли вчасно залишити його. Жертв не було завдяки дерев'яній конструкції будинку.

Карстовий провал шириною 40 м, довжиною 80 м, глибиною 20-25 м зареєстровано 27 травня 1997 року на водохідному каналі р. Шкло на території санаторію Шкло . Води р. Шкло поглинулись карстом і спрямувались у кар'єр з дебітором 5000-6000 м³/год. .

Під загрозою руйнування опинились лікувальний та спальний корпуси, поліклініка, виникла небезпека зникнення мінеральної води типу "Нафтуся". Зусиллями підприємства карстовий провал був ліквідований.

У квітні 1998 р. під час сильних злив ситуація погіршилась внаслідок прориву водосховища "Якша-2". Біля 1,5 млн. м³ води та пульпи опинилися в кар'єрі. На сьогодні аварійна ситуація призупинена, проте, для повної ліквідації небезпеки необхідно завершити ряд обов’язкових робіт (рекультивація бортів провалу, поетапне виведення об’єктів підприємства з експлуатації, підтримання діяльності водовідливів, хвосто- й водосховищ).

Неприйняття заходів може призвести до пониження води в криницях сіл Цетуля й Залужжя аж до повного її зникнення в окремих із них, крім того, існує загроза руйнації окремим будівель у с. рельєф Шкло, що може призвести до затоплення м. Яворова, сіл Яворівського району, забруднення річок Сян та Вісла на території Республіки Польща.

З кінця 1999 р. та на початку 2000 року виявлено біля 20 нових карстових провалів у населених пунктах Воля Старицька, Старичі, Шкло, а також 26 аварійних тріщин на житлових будинках і спорудах . Поява нових провалів і пошкоджень будинків свідчить про активізацію небезпечних процесів, спричиняє значні матеріальні збитки й створює соціальну напругу в населених пунктах Яворівського району.

Внаслідок недостатнього фінансування та частих відключень електроенергії неможливо підтримувати в належному стані систему водовідливу з ЗУМПФа кар'єру, яка розрахована на відкачування підземних вод і не передбачає відводу річкового стоку (води р. Шкло поглинаються карстом і спрямовуються в кар’єр).

Внаслідок попадання цих вод у кар’єр, створюється загроза забруднення сірководневими стоками рік Сян і Вісла на території Республіки Польща.

Підтримка екологічної рівноваги в зоні діяльності підприємства вимагає виконання комплексу робіт, а саме :

- утримання системи примусового відводу річок із території родовища з обсягом 130 тис.м³/добу;

- водовідливання , перекачування й скидання очищених дренажних вод ( 100 тис.м³/добу ) ;

- утримання гідровідвалу ;

- забезпечення стійкості уступів бортів кар'єрів, відкосів внутрішніх відвалів з метою запобігання зсувних явищ та виконання робіт з евакуації гірничої техніки з аварійних зон ;

- утримання системи водосховищ, насосних станцій ;

- відновлення порушених гірничими роботами земель ;

- утримання в робочому стані об'єктів хвостового господарства.

Невиконання вказаних робіт може призвести до вкрай негативних наслідків, а саме :

- забруднення сірководневими стоками територій регіону та польських рік Сян і Вісла, на території республіки Польща;

- руйнування греблі гідровідвалу може призвести до затоплення міста Яворова, знищення основних фондів вартістю біля 160 млн.грн.

У зв'язку з тим, що підприємство не може самостійно фінансувати роботи щодо підтримки екологічної рівноваги в зоні своєї діяльності, йому з 1993 р. виділяються кошти на виконання цих робіт. Але обсяги державного фінансування не покривають необхідних витрат.

За останні роки Урядові комісії виїжджали на підприємство “Сірка” й визнали ситуацію в зоні його діяльності як надзвичайну. За результатами роботи цих комісій було прийнято ряд постанов Кабінету Міністрів. Основні з них з аналізом виконання наведені в таблиці:

№ п/п	Найменування документу	Найменування заходів	Роки	Одиниця виміру.	Передбачено річним планом	Передбачено документом	Отримано коштів з бюджету
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Постанова КМ №442 від 21.06.95р.	Подолання негативних екологічних наслідків	1995 1996 1997 1998	млрд крб. млн.грн. -“- -“-	585 6,7 16,7 21,0	585 6,0 7,6 6,85	585 4,65 7,269 3,34
		Відселення з карсто- небезпечних зон	1995 1996 1997	млрд крб. млн. грн.	115 1,0 3,924	115 - 2,0	115 0,83 0,65
		Вивчення карстопровальних явищ в зоні діяльності ЯДГХП “Сірка”	1996 1997	т.грн т.грн	430 800	430 370	- -
2	Постанова КМ №470 від 29.04.96р.	Подолання наслідків весняної повені	1996	т.грн	820	820	820
3	Постанова КМ №1151 від 17.10.97р.	Відселення з карсто- небезпечних зон	1997	т.грн	630	630	400
		Ліквідація карстових провалів	1997	т.грн	2100	2100	2100
4	Постанова КМ №464 від 7.04.98р.	Відселення з карсто- небезпечних зон	1998	т.грн	2800	2800	800
5	Постанова КМ №934 від 7.06.00р.	Списання боргiв за використану ел. ен. на природоохороннi заходи	2000	млн.грн	20	20	списано
6	Постанова КМ №991 від 20.06.00р.	Відселення з карсто- небезпечних зон	2000	т.грн	2630	2630	2630
7	Постанова КМ №496 вiд 16.05.01 р.	Запобiгання виникнення надзвичайних ситуацiй	2001	млн. грн.	0‚6	0‚6	0‚6

Протягом останніх років доля Яворівського ДГХП "Сірка" обговорюють на різних рівнях. Розглядалося безліч пропозицій, часто зовсім протилежних, що тільки підкреслює складність вирішення проблеми підприємства.

Галузевим інститутом ВАТ "Гірхімпром" було розроблено проект поетапного виведення потужностей кар'єру з експлуатації, який передбачає протягом 8 років із відробленням запасів сірки в обсязі 1,85 млн. грн. провести ліквідацію кар'єру й відновити природний ландшафт. Разом з тим‚ у 2000 роцi вiддiленням гiрничо-хiмiчної сировини Академiї гiрничих наук України розроблено науково-технічне обґрунтування альтернативного способу лiквiдацiї кар’єру‚ де зазначено‚ що затоплення кар’єру без спорудження водотривкого екрана на його днi не приведе до суттєвих негативних‚ або катастрофiчних наслiдкiв. Для підвищення якостi озерної води рекомендований прискорений режим затоплення рiчковою водою‚ що забезпечить можливiсть створення озера для рекреацiї з водою задовiльної якостi при зменшеннi витрат бiльше нiж на 100 млн. доларів США.

Разом з тим‚ 10 серпня 2001 року внаслiдок розриву трубопроводiв пластових вод‚ у результатi iнтенсивної їх корозiї‚ виникла загроза затоплення насосної станцiї водовiдливу‚ яку було перенесено з позначки 155 м на позначку 180 м (пiднято на 25 м). Почалось затоплення кар’єру пiдземними водами. Комiсiєю Держнаглядохоронпрацi‚ що працювала на пiдприємствi 28-31.08.2001 р. прийнято рiшення про недоцiльнiсть вiдновлення вiдкачування вод по старiй схемi.

В цих екстремальних умовах було прийняте рiшення про термiнову розробку проекту лiквiдацiї кар’єру та вiдновлення ландшафту на порушених землях за альтернативним варiантом із врахуванням реальної ситуацiї‚ що склалась внаслiдок аварiї на трубопроводi.

За попереднiми розрахунками‚ для реалiзацiї природоохоронних заходiв та проведення монiторингу гiдрогеологiчних процесiв‚ що вiдбуваються внаслiдок затоплення кар’єру‚ з метою їх керованостi‚ необхiднi кошти в розмiрi 20-24 млн. грн. В зону дiї не попадає нi один об’єкт‚ крiм кладовища в с. Вiльшана‚ яке необхiдно переносити.

За попереднiми розрахунками для повного затоплення кар’єру‚ до позначки 232 м‚ необхiдно 6 рокiв.