
- •Самостійна робота № 6
- •Самостійна робота № 8
- •Самостійна робота № 9
- •Самостійна робота № 10
- •Самостійна робота № 6
- •Пізнавальна діяльність учнів на уроках історії України
- •Шляхи підвищення пізнавальної діяльності учнів .
- •Особливості використання методів, прийомів для підвищення пізнавальної діяльності учнів в основній школі.
- •Варіанти узагальнення історичних знань.
- •Роль таблиць та схем в узагальненні знань учнів з історії.
- •Методика формування учнівських висновків як спосіб узагальнення історичних знань.
- •Роль хронології у навчанні історії.
- •Синхронізація знань школярів на уроці історії.
- •Самостійна робота № 7
- •1.Друковані засоби навчання та їх роль у формуванні історичного мислення, класифікація друкованих засобів навчання.
- •2. Методи та прийоми роботи з документами на уроці.
- •3. Методика організації проведення лабораторно-практичних занять з історії України.
- •4. Диференціація учнів в процесі засвоєння ними історичних знань.
- •5. Прийоми використання біографічних завдань на уроці історії.
- •6. Формулювання хрестоматійно-літературних завдань на уроці історії.
- •7. Формування понятійного апарату у учнів на уроці історії.
- •8. Використання міжкурсових та міжпредметних зв’язків при формуванні історичних понять.
- •9. Підготовка учнів до діалогічної лекції.
- •Самостійна робота № 8
- •Методика формування історичних уявлень про державотворення в Україні.
- •2. Методика формування історичного уявлення про соціально-економічний розвиток України.
- •3. Методика проведення семінару-дослідження.
- •4. Підготовка та проведення „круглого столу” на уроці історії.
- •5. Організація самостійної підготовки учнів до „мозкового штурму” на уроці історії.
- •6. Метод послідовно-текстуального вивчення історичних джерел.
- •7. Логічні завдання в роботі учнів на уроці історії.
- •8. Виконання узагальнюючих та практичних завдань в процесі аналізу історичного джерела.
- •Самостійна робота № 9
- •Історичні факти, їх види. Історичні процеси.
- •Методи, прийоми роботи з історичними фактами на уроці.
- •Розвиток творчих здібностей учнів на уроках історії України засобами гри.
- •Формування в учнів історичного мислення засобами фольклору.
- •Підготовка та проведення екзаменів з історії в школі.
- •Творчі роботи учнів у системі контролю за рівнем знань та умінь школярів з історії.
- •Методика реалізації на уроках історії ретроспективних та перспективних міжпредметних зв’язків.
- •Організація шкільного історичного гуртка.
- •Самостійна робота № 10
- •Методика формування уявлення про закономірності історичного розвитку.
- •Методика формування навиків співставлення і порівняння процесів історичного розвитку в Україні, в контексті світової історії.
- •Створення історичних портретів як засіб поглибленого вивчення історії України в школі.
- •4. Підготовка та проведення факультативних занять з історії.
- •5. Учнівська Мала Академія Наук: принципи і форми її діяльності.
- •6. Посадові обов’язки вчителя історії.
- •7. Інформаційна культура вчителя історії.
- •8.Специфіка роботи з обдарованими дітьми на уроці історії.
- •9. Методика використання комп’ютерів на уроці історії.
5. Учнівська Мала Академія Наук: принципи і форми її діяльності.
Однією з форм роботи з творчо обдарованою молоддю є Мала академія наук України (МАН).
МАН - це структурна складова системи позашкільної освіти, яка сприяє виявленню здібностей, обдарувань, і самовизначенню та реалізації учнів шляхом залучення їх до пошукової, експериментальної, дослідницької роботи в різних галузях науки і техніки.
В процесі навчання учні в МАН під керівництвом ученого або вчителя-предметника проводять певну науково-дослідницьку роботу, з якою потім виступають на наукових конференціях, колоквіумах, захищаються під час конкурсу-захисту.
Педагогічний процес у МАН мас свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І, перш за все, це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал (можливості) конкретних дітей.
Для того, щоб учень виявив бажання працювати над науковим дослідженням, у нього необхідно пробудити це бажання, сформувати дослідницьку мотивацію. Із членами НТУ необхідно 1-2 рази на місяць проводити заняття, спрямовані на розвиток інтелектуальних умінь. Кожне заняття покликане ставити конкретні завдання, які допоможуть школярам по-новому поглянути на власну інтелектуальну діяльність, оцінити досягнення людей, що мають великі успіхи в науці.
Діти завжди дуже серйозно й охоче працюють в лабораторіях поруч із науковцями, пишаються тим, що хоч і маленьке, але таке важливе відкриття зробили. Вони мають перед собою приклад – як треба працювати, розуміють, що їхня праця буде використовуватись і в подальшій роботі цих лабораторій. Головним є те, що учні вчаться ретельно проводити дослідження, оволодівають складними методами обробки результатів і переконуються: справжня наука не може бути надуманою, а результати завжди грунтуються на дійсно доведених фактах. Крім того, учні вчаться шукати і реферувати наукову літературу, писати звіт, захищати свої ідеї, обстоювати власну позицію, брати участь у наукових дискусіях. Вони мають можливість обмінюватися досвідом своєї роботи, виступаючи на конкурсах-захистах МАН. Це – шлях до створення кращих можливостей для самореалізації обдарованих дітей, формування атмосфери наукового спілкування. У майбутньому їм знадобляться набуті знання, навички пошукової, дослідницької роботи, вміння самостійно проводити експерименти, працювати з науковою літературою.
Мета МАН – поглиблення науково-практичних знань із галузевих наук у секціях і наукових товариствах, подальше зміцнення наукових зв’язків між шкільною молоддю і науковими установами. Педагогічний процес у МАН має свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І перш за все це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал конкретної дитини.
МАН здійснює освітню і наукову діяльність у позаурочний та позашкільний час, об’єднуючи за принципами добровільності й доступності учнів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-го та ІІІ-го ступенів, ліцеїв, гімназій, вищих навчальних закладів зазвичай І-ІІ рівнів акредитації та інших типів освітніх і наукових закладів, віком зазвичай до 21 року.
Основними завданнями Малої академії наук України є:
пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих, талановитих учнів;
виховання свідомого громадянина України;
створення умов для творчого, інтелектуального, духовного самовдосконалення учнів та його стимулювання;
формування у учнів умінь та навичок культури наукового дослідження;
формування соціально-адаптованої особистості, її громадського досвіду;
пропаганда наукових досліджень учнів та захист їх авторських прав і інтересів;
задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні та творчій самореалізації.