- •Самостійна робота № 6
- •Самостійна робота № 8
- •Самостійна робота № 9
- •Самостійна робота № 10
- •Самостійна робота № 6
- •Пізнавальна діяльність учнів на уроках історії України
- •Шляхи підвищення пізнавальної діяльності учнів .
- •Особливості використання методів, прийомів для підвищення пізнавальної діяльності учнів в основній школі.
- •Варіанти узагальнення історичних знань.
- •Роль таблиць та схем в узагальненні знань учнів з історії.
- •Методика формування учнівських висновків як спосіб узагальнення історичних знань.
- •Роль хронології у навчанні історії.
- •Синхронізація знань школярів на уроці історії.
- •Самостійна робота № 7
- •1.Друковані засоби навчання та їх роль у формуванні історичного мислення, класифікація друкованих засобів навчання.
- •2. Методи та прийоми роботи з документами на уроці.
- •3. Методика організації проведення лабораторно-практичних занять з історії України.
- •4. Диференціація учнів в процесі засвоєння ними історичних знань.
- •5. Прийоми використання біографічних завдань на уроці історії.
- •6. Формулювання хрестоматійно-літературних завдань на уроці історії.
- •7. Формування понятійного апарату у учнів на уроці історії.
- •8. Використання міжкурсових та міжпредметних зв’язків при формуванні історичних понять.
- •9. Підготовка учнів до діалогічної лекції.
- •Самостійна робота № 8
- •Методика формування історичних уявлень про державотворення в Україні.
- •2. Методика формування історичного уявлення про соціально-економічний розвиток України.
- •3. Методика проведення семінару-дослідження.
- •4. Підготовка та проведення „круглого столу” на уроці історії.
- •5. Організація самостійної підготовки учнів до „мозкового штурму” на уроці історії.
- •6. Метод послідовно-текстуального вивчення історичних джерел.
- •7. Логічні завдання в роботі учнів на уроці історії.
- •8. Виконання узагальнюючих та практичних завдань в процесі аналізу історичного джерела.
- •Самостійна робота № 9
- •Історичні факти, їх види. Історичні процеси.
- •Методи, прийоми роботи з історичними фактами на уроці.
- •Розвиток творчих здібностей учнів на уроках історії України засобами гри.
- •Формування в учнів історичного мислення засобами фольклору.
- •Підготовка та проведення екзаменів з історії в школі.
- •Творчі роботи учнів у системі контролю за рівнем знань та умінь школярів з історії.
- •Методика реалізації на уроках історії ретроспективних та перспективних міжпредметних зв’язків.
- •Організація шкільного історичного гуртка.
- •Самостійна робота № 10
- •Методика формування уявлення про закономірності історичного розвитку.
- •Методика формування навиків співставлення і порівняння процесів історичного розвитку в Україні, в контексті світової історії.
- •Створення історичних портретів як засіб поглибленого вивчення історії України в школі.
- •4. Підготовка та проведення факультативних занять з історії.
- •5. Учнівська Мала Академія Наук: принципи і форми її діяльності.
- •6. Посадові обов’язки вчителя історії.
- •7. Інформаційна культура вчителя історії.
- •8.Специфіка роботи з обдарованими дітьми на уроці історії.
- •9. Методика використання комп’ютерів на уроці історії.
-
Методика реалізації на уроках історії ретроспективних та перспективних міжпредметних зв’язків.
Основна мета міжпредметного інтегрування полягає в тому, щоб при вивченні певної теми активізувати раніше засвоєні знання, вміння, навички, необхідні для повноцінного вивчення даної теми. При цьому повинні бути прийняті до уваги інтереси предметів, які будуть вивчатися в подальшому. Міжпредметна інтеграція вирішує задачу органічного поєднання нової теми з попередніми і наступними знаннями, визначення логічних зв’язків між різними дисциплінами, розділами, темами, визначення місця та призначення різних дисциплін в майбутній професійній діяльності і об’єднання в одну систему. Вчитель історії з врахуванням загально шкільного плану навчально - методичної роботи розробляє індивідуальний план реалізації міжпредметних зв'язків в курсах історії. Методика творчої роботи вчителя включає ряд етапів:
1. Вивчення опорних тем і підручників інших предметів, читання додаткової наукової, науково - популярної і методичної літератури.
2. Поурочне планування міжпредметних зв'язків з використанням курсових і тематичних планів.
3. Розробка засобів і методичних прийомів реалізації міжпредметних зв'язків на конкретних уроках.
4. Розробка методики підготовки і проведення комплексних форм організації навчання.
5. Розробка прийомів контролю і оцінки результатів здійснення між предметних зв'язків в навчанні.
-
Організація шкільного історичного гуртка.
Предметні гуртки з історії — науково-освітні гуртки, організовані з метою розширення й поглиблення знань учнів з різних предметів навчального плану школи й розвитку в них інтересу до відповідних галузей науки, художньої літератури й мистецтва, техніки тощо.
Вони посідають важливе місце серед позаурочних форм навчання. Створюють їх у школі відповідно до навчальних предметів (математичні, фізичні, хімічні, літературні та ін.), керують ними учителі на громадських засадах. Предметні гуртки беруть участь у проведенні масових виховних заходів у школі: готують і проводять тематичні вечори, конкурси, олімпіади, тижні та місячники знань, випускають стінну, радіогазету, альманахи.
До різних видів практичної діяльності прилучають дітей технічні гуртки. У них є можливість проводити певну профорієнтаційну роботу з учнями і виховувати в них любов до праці. Фізичному розвитку дітей сприяють організовані в школах різноманітні спортивні секції (волейбольна, футбольна, легкої атлетики, гімнастична тощо), їх мета — досягнення високих результатів і перемог у спортивних змаганнях водночас із зміцненням здоров'я та загальним фізичним розвитком дітей. Учнів поділяють на вікові групи, перед кожною з яких ставлять свої навчально-виховні завдання.
Під час занять у гуртках педагог не повинен забувати про громадянське, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання учнів. Слід також дбати про організованість і дисципліну, активність і самостійність учнів. Всі гуртки працюють двічі на місяць. Очолюють їх ентузіасти-педагоги, батьки.