
- •Самостійна робота № 6
- •Самостійна робота № 8
- •Самостійна робота № 9
- •Самостійна робота № 10
- •Самостійна робота № 6
- •Пізнавальна діяльність учнів на уроках історії України
- •Шляхи підвищення пізнавальної діяльності учнів .
- •Особливості використання методів, прийомів для підвищення пізнавальної діяльності учнів в основній школі.
- •Варіанти узагальнення історичних знань.
- •Роль таблиць та схем в узагальненні знань учнів з історії.
- •Методика формування учнівських висновків як спосіб узагальнення історичних знань.
- •Роль хронології у навчанні історії.
- •Синхронізація знань школярів на уроці історії.
- •Самостійна робота № 7
- •1.Друковані засоби навчання та їх роль у формуванні історичного мислення, класифікація друкованих засобів навчання.
- •2. Методи та прийоми роботи з документами на уроці.
- •3. Методика організації проведення лабораторно-практичних занять з історії України.
- •4. Диференціація учнів в процесі засвоєння ними історичних знань.
- •5. Прийоми використання біографічних завдань на уроці історії.
- •6. Формулювання хрестоматійно-літературних завдань на уроці історії.
- •7. Формування понятійного апарату у учнів на уроці історії.
- •8. Використання міжкурсових та міжпредметних зв’язків при формуванні історичних понять.
- •9. Підготовка учнів до діалогічної лекції.
- •Самостійна робота № 8
- •Методика формування історичних уявлень про державотворення в Україні.
- •2. Методика формування історичного уявлення про соціально-економічний розвиток України.
- •3. Методика проведення семінару-дослідження.
- •4. Підготовка та проведення „круглого столу” на уроці історії.
- •5. Організація самостійної підготовки учнів до „мозкового штурму” на уроці історії.
- •6. Метод послідовно-текстуального вивчення історичних джерел.
- •7. Логічні завдання в роботі учнів на уроці історії.
- •8. Виконання узагальнюючих та практичних завдань в процесі аналізу історичного джерела.
- •Самостійна робота № 9
- •Історичні факти, їх види. Історичні процеси.
- •Методи, прийоми роботи з історичними фактами на уроці.
- •Розвиток творчих здібностей учнів на уроках історії України засобами гри.
- •Формування в учнів історичного мислення засобами фольклору.
- •Підготовка та проведення екзаменів з історії в школі.
- •Творчі роботи учнів у системі контролю за рівнем знань та умінь школярів з історії.
- •Методика реалізації на уроках історії ретроспективних та перспективних міжпредметних зв’язків.
- •Організація шкільного історичного гуртка.
- •Самостійна робота № 10
- •Методика формування уявлення про закономірності історичного розвитку.
- •Методика формування навиків співставлення і порівняння процесів історичного розвитку в Україні, в контексті світової історії.
- •Створення історичних портретів як засіб поглибленого вивчення історії України в школі.
- •4. Підготовка та проведення факультативних занять з історії.
- •5. Учнівська Мала Академія Наук: принципи і форми її діяльності.
- •6. Посадові обов’язки вчителя історії.
- •7. Інформаційна культура вчителя історії.
- •8.Специфіка роботи з обдарованими дітьми на уроці історії.
- •9. Методика використання комп’ютерів на уроці історії.
7. Формування понятійного апарату у учнів на уроці історії.
Робота учнів з історичними поняттями
Історичним поняттям називають ключове слово чи ключові слова, в яких відображено головні, важливі найбільш суттєві сторони історичних подій та явищ. Засвоєння учнями історичних понять є найважливішим завданням навчання історії в школі.
Процес формування історичних понять починається з визначення суттєвих ознак та розкриття їх на конкретному історичному матеріалі. Далі учні повинні знати сутність історичного поняття. Наступними етапами роботи є визначення місця історичного поняття в загально історичному процесі та їх зв'язок з іншими історичними поняттями. Методистами виділяються наступні етапи формування понять:
– створення цілісної картини історичного явища;
– виділення його суттєвих ознак;
– повідомлення поняття, яке закріплює сутність цього явища;
– визначення поняття;
– вправи на використання поняття;
– перехід до вивчення нових понять.
З своєю класифікацією історичні поняття розподіляються на:
– Одиничні - діють на протязі короткого історичного часу, в тій чи іншій країні;
– Особові - діють на протязі значного періоду, в одній країні чи групі країн;
– Загальні - діють в різних країнах, в рамках певного суспільства;
– Всеохопні - діють в різних суспільствах на протязі великого історичного періоду.
Поняття розрізняються по змісту історичного матеріалу: економічні, соціально-політичні, історико-культурні.
Дослідження дидактів та методистів підтвердили, що поняття та теоретичні положення в шкільних курсах історії можуть бути засвоєні лише при умові знань учнями конкретних історичних фактів.
Схематично це може бути зображено:
Робота з історичними поняттями, наприклад у 7 класі, може проводитись за таким зразком:
При викладанні історії України слід звернути увагу на вивчення основних понять та ідей курсу, які є провідними в усіх класах і акумулюються в наступних положеннях:
– етапи становлення української державності;
– боротьба українського народу з іноземними загарбниками;
– антифеодальний та національно-визвольний рух в Україні;
– становлення української нації;
– видатні політичні діячі України;
– герої національно-визвольних змагань;
– внесок українського народу в скарбницю світової науки та культури;
– національні меншини в Україні;
– соціально-економічний і політичний розвиток України;
– відродження і побудова Української держави.
Важливим елементом навчального процесу в історії є формування історичних понять. Маються на увазі терміни на позначення певних історичних явищ та процесів (держава, рабство, революція, криза). Історичні поняття -- це відображення у свідомості учня об'єктивної історичної дійсності; воно узагальнює, відображає загальні суттєві риси багатьох історичних явищ.
Формуванню понять доцільно приділяти більше уваги. Ставлення учня до історичних явищ, образів, діячів створюється саме через поняття. Слід враховувати індивідуальність учня, який сприймає риси, ознаки терміну через властиву саме йому систему цінностей. Тому формулювання термінів має бути точним, ідентичним для усіх учнів. Важливу роль при формуванні понять відіграє активна розумова діяльність самого учня, звичайно, організована чи під керівництвом учителя. Самостійно здобуті знання запам'ятовуються краще, поняття вкладаються у систему.
Виділяють три групи історичних понять:
1. Частково історичні поняття -- позначають конкретні історичні явища, характерні для певного періоду даної країни (бояри, чернь закупи, смерди, універсал). Ці поняття легко пояснити, вони розглядаються в рамках уроку і показують специфіку історичного розвитку окремих країн.
2. Загальноісторичні поняття -- являють собою вищий ступінь узагальнення (феодал, васал, феодальна роздробленість, законодавство, козацтво, індустріалізація, голодомор). Розкриття цих понять відбувається через систему уроків у межах теми.
3. Соціологічні поняття -- показують загальні зв'язки історичного процесу. Це такі поняття, як держава, культура, виробничі сили, революція, нація, -- найбільш складні й загальні поняття. Вихідний момент у процесі формування історичних уявлень є їхня цілісність. Будь-яке поняття вказує саме на типові риси явища. Тому необхідна конкретизація, наголошення на певних рисах явища, які є найбільш суттєвими.