5. Прийоми використання біографічних завдань на уроці історії.

Вивчення історичних персоналій

В курсі “Історія України” та “Всесвітньої історії” учні зустрічають чимало історичних образів. Для значної категорії звернення до історичних персоналій є непростою проблемою. Тільки в курсі вітчизняної історії учень має виявити знання історичних портретів, зокрема князів, гетьманів, керівників національно-визвольного руху, політичних діячів, видатних представників суспільного і культурного відродження.

Часто це не можна зробити тільки за шкільними підручниками, тому велика увага надається самостійній роботі, використанні довідкової, документальної та історико-публіцистичної літератури.

Для всебічного висвітлення історичних персоналій рекомендується:

1. Ознайомитися з найважливішими біографічними даними.

2. Простежити процес становлення особистості в конкретному середовищі.

3. Виявити історичні умови, що відіграли роль у формуванні поглядів, якостей особи.

4. Дослідити участь історичної особи в суспільному житті.

5. Визначити, інтереси якої соціальної групи, класу, політичної сили відбиває історична особа в своїй діяльності.

6. Виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси.

7. З'ясувати морально-психологічні якості історичної особи.

8. Показати коло однодумців і соратників історичної особи.

9. Визначити історичну роль особи та її вплив на певну сферу життя суспільства.

6. Формулювання хрестоматійно-літературних завдань на уроці історії.

Хрестоматійно-літературні завдання. Це найбільш багатий різноманітністю дидактичний жанр:

В одному випадку учні по уривку з хрестоматії визначають подія, в ньому відбите.

В іншому - за віршами історичного змісту дізнаються автора і час, в якому поет жив.

У третьому - за фрагментом з художньої книги з'ясовують, про кого або про що йде мова.

У четвертому - по меню обіду росіянина намагаються дізнатися, в якому столітті і хто так міг обідати і т. п.

Приклади хрестоматійно-літературних завдань. Смертна кара в Росії. Що ви знаєте про неї? (Крапки замінюють роки, століття, особи, події):

Перша згадка про смертну кару зустрічається в Двінській грамоті великого князя Василя Дмитровича в ... році.

У «Укладенні» царя Олексія Михайловича повішення підлягали за два злочини: ... і ...

Розстріл був введений царем ...

Перша звістка про колесування зустрічається в ... році.

Четвертування практикувалося з ... століття.

Залитие горла розплавленим металом застосовувалося з ... століття.

Підвішений за ребро узаконено в ... столітті «для викорінення злодіїв і розбійників».

Спалення згадується стосовно ... століття.

О.М. Радищев у 1790 р . видав своє стало знаменитим «Подорож з Петербургу до Москви». «Бунтівник, гірше Пугачова», - винесе висновок про письменника Катерина II. Бунт проти її влади, проти начальства. Адже автор доводив, що справи в Росії йдуть дуже погано, люди живуть у злиднях і несправедливості. Імператриця ж стверджувала протилежне: її піддані не можуть бути нещасливі.

Приблизно 30 років потому один з найвідоміших сучасників також висловив свою думку про книгу Радищева. «Нарікання на нещасне стан народу, на насильство вельмож та ін., - Писав він, - перебільшені й вульгарні. Пориви чутливості, манірної і надутій, іноді надзвичайно смішні ... У Радищева відбилася вся французька філософія його століття: скептицизм Вольтера, філантропія Руссо, політичний цинізм Дідерота і Реналя, але все в нескладним, спотвореному вигляді, що всі предмети криво відображаються в кривому дзеркалі. Він є істинний представник полупросвещенія. Некультурне презирство до всього пройшов, недоумкуватого здивування перед своїм століттям, сліпе пристрасть до новизни, приватні поверхневі відомості, навмання приноровление до всього ...».

Хто з відомих росіян першої половини XIX ст. так гнівно затаврував О.М. Радіщева - «бунтівника, гірше Пугачова»: Н.І. Новіков, Олександр I, ММ. Сперанський, Г.Р. Державін, Микола I, С.С. Уваров, А.А. Аракчеєв, А.С. Пушкін, М.Ю. Лермонтов, А.І. Герцен, Н.М. Карамзін, А.Х. Бенкендорф?