- •Анатомія спинного мозку
- •Сіра речовина спинного мозку
- •Біла речовина спинного мозку
- •Анатомія головного мозку
- •Зовнішня будова мозочка
- •Внутрішня будова мозочка
- •Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
- •Блукаючий нерв [X]
- •Додатковий нерв [XI]
- •Під’язиковий нерв [XII]
- •Покрив четвертого шлуночка
- •Покрівля середнього мозку
- •Великого мозку, які відрізняють людину від тварин
- •Нюховий мозок
- •Обідкова частка
- •Локалізація функцій у корі великого мозку
- •Бічний шлуночок
- •Провідні шляхи головного і спинного мозку
- •Асоціативні провідні шляхи
- •Комісуральні провідні шляхи
- •Проекційні провідні шляхи
- •Тверда оболона головного мозку
- •Павутинна оболона головного мозку
- •М’яка оболона головного мозку
- •Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Черепні нерви
- •I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів, описані в розділі "Органи чуття" Трійчастий нерв [V]
- •Лицевий нерв [VII]
- •Блукаючий нерв [X]
- •Додатковий нерв [XI]
- •Під’язиковий нерв [XII]
- •Спинномозкові нерви Автономна нервова система
- •Шийні нерви [c1 – c8]
- •Плечове сплетення
- •Грудні нерви [ti – ti2]
- •Поперекові нерви [li – l5]
- •Поперекове сплетення
- •Крижові нерви та
- •Куприкове сплетення
- •Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли
- •Вегетативні нервові сплетення
- •I пара черепних нервів
- •Орган смаку
- •Око та структури утворів
- •Кровоносні судини сітківки
- •Ембріогенез органа зору
- •II пара черепних нервів
- •III пара черепних нервів
- •IV пара черепних нервів
- •VI пара черепних нервів
- •Порівняльна анатомія та онтогенез вуха
- •Ембріогенез органа слуху
- •Шляхи передачі звукової хвилі
- •VIII пара черепних нервів
- •Слуховий шлях
- •Присінковий нерв
Присінковий нерв
(nervus vestibularis)
Цей нерв є початком аферентного шляху, по якому передається інформація про рівновагу тіла людини від волоскових рецепторних клітин, що розміщені у півколових каналах (canales semicirculares) та присінку внутрішнього вуха (vestibulum auris interna), до кори великого мозку (cortex cerebri).
Відчуття рівноваги ґрунтується не тільки на інформації, що підходить від рецепторів внутрішнього вуха (auris interna), але й від фоторецепторів та пропріорецепторів опорно-рухового апарату.
Цю інформацію аналізують мозочок (cerebellum) і кора великого мозку (cortex cerebri), що дає змогу утримувати тіло у певному положенні в просторі.
Чутливі елементи органа рівноваги – це волоскові клітини (cellulae pilosae), які знаходяться в присінковому лабіринті внутрішнього вуха (labyrinthus vestibularis auris internae) і розміщені:
- у півколових протоках перетинчастого лабіринту (ductus semicirculares labyrinthi vestibularis), зокрема в ампульних гребенях (cristae ampullares). Волоскові клітини (cellulae pilosae) сприймають обертальні рухи;
- у мішечку (sacculus) і маточці (utriculus), зокрема їх чутливих ділянках – плямах (maculae), волоскові клітини яких сприймають зміни положення голови стосовно землі (при нахилах голови тощо).
Тіла перших нейронів (псевдоуніполярні клітини) присінкового нерва (nervus vestibularis) містяться в присінковому вузлі (ganglion vestibulare), який розміщений на дні внутрішнього слухового ходу (meatus acusticus internus).
Периферійні відростки перших нейронів утворюють:
- передній ампульний нерв (n. ampullaris anterior);
- задній ампульний нерв (n. ampullaris posterior);
- бічний ампульний нерв (n. ampullaris lateralis);
- маточково-ампулярний нерв (n. utriculoampul-laris);
- маточковий нерв (n. utricularis);
- мішечків нерв (n. saccularis).
Вони утворюють синапси з волосковими рецепторними клітинами органа рівноваги.
Центральні відростки перших нейронів утворюють присінковий нерв, який проходить через внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus) у порожнину черепа (cavitas cranii), а потім у складі присінковo-завиткового нерва входять у міст (pons) до чотирьох присінкових ядер (nuclei vestibulares). В них розміщені другі нейрони присінкового нерву (nervus vestibularis), які являються складовою частиною присінкового шляху.
Частина аксонів других нейронів присінкових ядер (nuclei vestibulares) формує присінково-спинномозковий шлях (tractus vestibulospinalis) і доходить до рухових ядер передніх рогів спинного мозку (nuclei motorii cornu anterioris).
Частина аксонів других нейронів присінкових ядер (nuclei vestibulares) перехрещується, прямує в таламус (thalamus), де розміщені тіла третіх нейронів.
Їх аксони йдуть до кори півкуль великого мозку (cortex cerebri), а саме до зацентральної звивини тім’яної та скроневої часток (gyrus postcentralis lobulorum parietalis et temporalis) – кіркових центрів статокінетичного аналізатора. Ці зв’язки забезпечують свідому орієнтацію в просторі.
Частина аксонів других нейронів присінкових ядер (nuclei vestibulares), а також частина аксонів перших нейронів присінкового нерва (nervus vestibularis) йдуть безпосередньо в мозочок (cerebellum) до клаптика (flocculus), вузлика (nodulus) і ядра вершини; присереднього ядра мозочка (nucleus fastigii; nucleus medialis cerebelli).
Ці зв’язки регулюють присінкові рефлекси.
Зв’язки присінкових ядер (nuclei vestibulares) з ядрами окорухових черепних нервів, що забезпечують рух очних яблук (bulbi oculorum), також регулюють процеси зміни положення голови і тіла в просторі.