8.Охорона праці і техніка безпеки сульфатного відділення.

У сульфатному відділенні приміщень забруднюються фенолами, ціаністим воднем і аміаком. В приміщеннях, де встановленні центрифуги періодичного діяння, кристалоприємники, сушилкі сульфату амонію спостерігається вища температура. В приміщенні де робе сушилка, повітря засорюється сульфатним пилом.

Джерелами забруднень повітря в сульфатом відділенні фенолами, аміаком і ціаністими воднями є центрифуги, кристалоприємники, циркуляційні кастрюли та котловани під сатураторами.

Зменшення вмісту вредних речовин у повітрі сульфатного відділення можна достигнути:

1. Якщо замінити центрифугу періодичного діяння на центрифуги безперервної дії;

2. Ліквідацією кристалоприємників при центрифугах періодичної дії з перекачкою маткового розчину із сатуратора непосредственно із центрифугу;

3. Встановленням бортової вентиляції на центрифугах періодичної дії з міської проточної вентиляції з патрубком на робочим місці апаратника центріфугіровання;

4. Встановленням парасольки з витяжною трубою над циркуляційною каструлею;

Щоб зменшити забруднення повітря сульфатним пилом в приміщеннях, де робе сушилка, необхідно повітря з сушилкі пропускати через циклон.

В умовах сульфатного відділення найбільш токсичності є:

1. Аміак - його високі концентрації визивають різкі сльозотечі і біль в очах, удушіє, сильні приступи кашлю, головопаморочення, біль у шлунку і т.д.

Перша до лікарська допомога:

А) при попаданні у очі аміаку – треба обільно промити очі водою;

Б) при отруєнні аміаком через дихальні путі – вдихання пари оцтової кислоти, 10 % - го розчину ментолу в хлороформі;

В) при удушьї – вдихати кисень.

2. Феноли – при отруєнні виникає запаморочення, шум в ушах, пітливість, хрипота та інші.

Перша лікарська допомога – свіже повітря., согрівання тіла.

3. Сірководень – при вдиханні його отруєння виникає мгновенно, наступають судороги, потеря создання. При невеликих концентраціях спостерігається роздратування очей, рвота, нежить, холодний піт, кашель, біль у груді, слабкість та інші.

Перша допомога – внутрі яєчний жовток, льод на живіт, ковтати льод кусочками. При попаданні на кожу змити обільно водою.

Висновки.

У даному курсовому проекті було розраховано сатуратор для отримання сульфату амонію взаємодією сірчаної кислоти з аміаком із коксового газу, що надходять до сатуратору.

При витраті коксового газу в м³/год і температурою на вході до сатуратора 76°С, було визначено, що разом з коксовим газом увійшло аміаку, а прореагувало із сірчаною кислотою кг/год, та отримано кг/год сульфата амонію.

Кількість сірчаної кислоти, що надходить у сатуратор для нейтралізації аміаку, складає гк/год.

Визначили конструктивні розміри сатуратора для наших умов:

Діаметр сатуратора = м

Загальний перетин сатуратора = м

Діаметр газопроводу, що підводить газ до сатуратора = м

Діаметр трубопроводу для аміачно – водяних пар = м

Діаметр центральної газопідводящої труби усередині сатуратора = м

Перетин цієї труби = м²

Було розглянуто фізико – хімічні основи процесу одержання сульфату амонію шляхом взаємодії коксового газу із сірчаною кислотою, що знаходиться в матковому розчині. Виходячи з цього, було з’ясовано, що для одержання крупнокристалічного продукту при можливо низький температурі, а апарати і трубопроводи повинні бути теплоізольовані. Для одержання сульфата амонію білого кольору, необхідно робити попереднє очищення коксового газу від смолистих речовин, ціаністого водню і сірководню, застосовувати чисту сірчану кислоту й апаратуру з коррозіонностійких матеріалів.