
- •Реферат
- •Тепловий баланс……………………………………………………...23
- •Визначення основних розмірів підігрівача…………………………26
- •Фізіко – хімічні основи очістки коксового газу від аміаку.
- •Характеристика сировини та готової продукції.
- •Технологічна схема сульфатного відділення.
- •Розрахунок основного устаткування сульфатного відділення.
- •Матеріальний баланс аміаку.
- •Матеріальний баланс води
- •Матеріальний баланс сульфатної установки.
- •Розрахунок сатуратора
- •Матеріальний баланс
- •Тепловий баланс
- •Розрахунок підігрівача коксового газу.
- •Визначення основних розмірів підігрівача.
- •8.Охорона праці і техніка безпеки сульфатного відділення.
- •Висновки.
- •Перелік посилань.
-
Технологічна схема сульфатного відділення.
Після газодувних машин коксовий газ надходить у підігрівник, де він нагрівається до температури 60 -70 °С. коксовий газ проходить по вертикальними трубам, а пар подається у міжтрубний простір підігрівника.
Паровий конденсат із підігрівача надходить по газопроводу у верхню частину сатуратору, далі по газопідводячій трубі, яка закінчується барботажним зонтом, безпосередньо у ванні сатуратора. Барботажний зонт на 150 – 180 мм заглублений в матковий розчин й має направляючи лопатки. Коксовий газ, проходячи по направляючим лопаткам, барботує й приводить у обертальний рух матковий розчин у ванні сатуратору.
Сірчана кислота з концентрацією 75 – 78 % надходить у сатуратор з напірних баків. Для одержання сульфату амонію використовують чисту константу чи баштову кислоту, кислоту одержувану в цеху сіркоочищення, а також відпрацьовані кислоти від очищення коксохімічних продуктів та інші.
В матковому розчині автоматично за допомогою РН – метру підтримується постійний надлишок сірчаної кислоти на рівні 4 % (кислотність маткового розчину).
Аміак коксового газу реагує із сірчаною кислотою в матковому розчині з утворенням кристалів сульфату амонію. Спочатку утворюванням кисла сіль – бісульфат амонію по реакції:
а в міру насичення розчину аміаком кисла сіль переходить у середню – сульфат амонію по реакції:
Очищений від аміаку коксовий газ із сатуратору надходить у кислоту пастку, де продовжує відбивання крапель уносимо з газом маткового розчину від коксового газу. Після кислотної пастки коксовий газ надходить в кінцеві газові холодильники для охолодження газу перед уловлюванням бензольних вуглеводнів.
8
У ванні сатуратору підтримується надлишок маткового розчину, який через перелив і гідрозатвір постійно надходить в циркуляційну каструлю. З циркуляцією каструлі циркуляційним насосом безперервно матковий розчин подається в нижню частину ванни сатуратору на рідинний амітатор створює бурхливі зростаючи потоки для перемішування маткового розчину і підтримки кристалів сульфату амонію у зваженому стані, що сприятливо позначається на їх зрості. Досягнув визначних величин, кристали осаджуються в конічній частині сатуратору – в солезбірники, за допомогою соленого насосу разом з матковим розчином – пульпою, яка вміщує 40 – 50 % кристалів, закачується в кристалоприймачі. Дрібні кристали разом з матковим розчином по переливу із верхньої частини кристалоприймачі повертаються в циркуляційну каструлі, а більш великі кристали осідають в конічній частини кристалоприймачі, звідки надходять до центрифуги. У центрифуги кристали відфуговуються від маткового розчину. Фугат (матковий розчин) повертається до циркуляційної каструлі, а кристали солі надходять до бункеру вологого сульфату амонію і далі на сушку. Сушка сульфату амонію здійснюється в сушильних барабанах. В сушильний барабан через парові калорифери подається гаряче – повітря з підтримуванням температури в сушильним барабані 105 – 120°С. Відпрацьоване гаряче повітря з температурою 40 - 50°С надходить до скруберу пилеуловлюючої установки. Висушений сульфат амонію надходить на склад та відгружається споживачу.
9