
- •2.Типи синхронних машин.
- •3.Конструкція турбогенератора.
- •4.Конструкція гідрогенератора.
- •5.Охолодженя потужних см.
- •6.Основне магнітне поле см.
- •7.Реакція якоря при активному навантаженні сг.
- •12.Індуктивний опір розсіюваня фази обмотки якоря в см.
- •13.Індуктивний опір взаємоіндукції якоря в см
- •19.Зовнішня характеристика сг.
- •20.Регулювальна характеристика сг.
- •21.Зміна напруги при навантаженні сг.
- •27.Паралельна робота сг:умови і наслідки при їх порушенні.
- •36.Поняття про динамічну стійкість сг і спосіб її підвищення.
- •37.Додаткова електромагнітна потужність см.
- •38.Робота сг з незмінним моментом.
- •40.Переведеня навантаженя при паралельній роботі сг.
- •41.Коливання при паралельній роботі см.
- •42.Конструктивні особливості сд.
- •43.Принцип зворотності см.
- •50.Робочі характеристики сд.
- •51.Асинхронний пуск в хід сд.
- •52.Одноосний ефект при асинх.Пуску в хід сд.
- •53.Реактивний сд.
- •54.Синхронний компенсатор.
- •55.Одноякірний перетворювач.
20.Регулювальна характеристика сг.
Регулювальна х-ка показує залежність струму збудження від струму навантаження Із=f(Іа), при U=Uн=const, n,f=const i cosφ=const. За регулювальною х-ю можна судити про те, в яких межах необхідно змінювати струм збудження при зміні навантаження, щоб підтримувати номінальну напругу на генераторі. Характер кривих залежить від характеру навантаження.
21.Зміна напруги при навантаженні сг.
Важливою величиною,яка визначає роботу генератора є зміна напруги, під якою розуміють номінальну зміну напруги на його затискачах при зміні навантаження генератора. Номінальна зміна напруги СГ-це виражена у відсотках від номінальної напруги зміна напруги на затискачах окремо працюючого генератора при зміні його навантаженя від номінального до нуля, при умові, що частота обертання машини і її потік збудження залишається незмінним.
22.Векторна діаграма Потьє неявнополюсного СГ з
врахуванням насичення.
Векторна діаграма будується на підставі р-ння ел.стану, складеного для кола якоря Еδ=U+IaRa+jIaXδa
Εδ-ЕРС повітряного проміжку.
23.Спрощена векторна діаграма (Потьє) неявнопо люсного СГ.
Якщо машина ненасичена, то побудова векторної діаграми значно спрощується. Тоді р-ня ел.стану:
Ео=U+IaRa+jIaXc.
24.Векторна діаграма (Блонделя) явнополюсного СГ з врахуванням насичення.
Будується на основі р-ня ел.стану для кола якоря:
Ео=U+IaRa+jIaXδa+jIqXaq+jIdXad
25.Спрощена векторна діаграма (Блонделя) СГ.
Будується на підставі р-ня: Ео=U+IaRa+jIqXq+jIdXd
26.Втрати і коефіціент віддачі СГ.
У синхроних машинах мають місце такі втрати: механічні, втрати в сталі, втрати в обмотках, додаткові втрати. У мех. втрати входять втрати на вентиляцію, тобто для зменшення мех. Втрат використовується водневе охолодженя. Причинами виникнення додаткових втрат є потоки розсіювання в статорі, вищі гармоніки МРС і втрати, пов’язані із зубчастістю статора і ротора. Коефіціент віддачі СМ визначається за ф-ю: η=P2/P1*100=(1-ΣP/P1)*100=(1-ΣP/P2+ΣP)*100
ΣP-сумарні втрати в машині.
27.Паралельна робота сг:умови і наслідки при їх порушенні.
Паралельна робота СГ-це робота, коли СГ встановлюється на спільні шини. Пояснюється це тим: потужність ЕС витка; при виході з ладу одного генератора, решта працюють; з міркувань резервування. Перша машина вмикається без особливих умов, а всі решта вмикаються з виконанням певних умов:
1-форми кривих напруги мережі і ерс генератора повинні бути однакові;
2-діючі значення напруги мережі і ерс генератора повинні бути однакові;
3-частоти напруги мережі і ерс генератора повинні бури однакові;
4 в момент підмикання генератора до мережі повинні збігатися фази напруги мережі і фази ерс генератора;
5-порядок чергування фаз повинен бути однаковий.
1)форми кривих напруги мережі і ерс генератора забезпечуються під час проектування генератора;
2)якщо Uмер і Еген відрізняються між собою, то тоді в контурі мережі і генератора протікатимуть вирівнювальні струми, які є відстаючими (носять індуктивний х-р) і створюють розмагнічувальну реакцію, тобто Еген понижується до Uмер. Ці вирівнювальні струми не впливають на роботу первинного двигуна.
3)при відхиленні частот виникає биття коливань, тобто напруга в контурі мінятиметься від нуля до подвійного значення, також виникає биття струмів, що може призвести до вимикання генератора.
4)вмикати генератор в мережу можна тоді коли вектор напруги мережі і вектор ерс генератора знаходиться в протифазі. На практиці використовують синхроскоп, тобто вмикання здійснюється якщо лампочки синхроскопа погасли або якщо засвітились.
5)якщо порядок чергування фаз неоднаковий, то треба поміняти будь які дві фази місцями.
28.Електромагнітна потужність СМ.
Електромагнітна потужність-це потужність, яка передається на статор електромагнітним шляхом в результаті взаємодії між основним потоком і струмами в статорі. Корисна потужність Р2 менша від електромагнітної потужності Рем на величину втрат в обмотці статора Рм, тобто Р2=Рем-Рм.
29.Енергетична діаграма СГ.
Р1=М1Ω; Р2=mUIacosφ; Ω=2πn/60
30.Реактивна потужність СМ.
31.Робота СГ з незмінним струмом збудження.
Із=const, M=var
Якщо при зміні моменту на валу Із=const, то при збільшенні навантаження вектор Ео є сталим і переміщується в сторону випеоедження. Струм в статорі зростає і переміщується також в сторону випередженя. При малих навантаженях генератор працює з відстаючим cosφ, тобто активноіндуктивним навантаженням, а при великих навантаженях генератор працює з випереджуючим cosφ, тобто активно-ємнісне навантаженя.
32.Кутова характеристика активної потужності СМ.
Під кутовою х-ю активної потужності розуміють залежність Рем=f(θ) при Uн=U=const, Iз=const Pемнδ=mEoU/Xc. На додатковій кутовій х-ці базується принцип роботи СГ.
33.Синхронізуюча потужність СМ.
Це потужність, яка втримує машину від синхронізму.
34.Перевантажувальна здатність СГ.
Під перевантажувальною здатністю (коеф. перев. здатності) розуміють відношення момента СМ до моменту при номінальному режимі роботи.
35.Поняття про статичну стійкість СГ. Вплив параметрів на сповзання і саморозгойдуваня.
Коеф. перев. здатності характеризує статичну стійкість генератора, тобто ту граничну потужність, яку він може розвинути при повному зростанні навантаженя і при U=const. Розрізняють три види порушення статичної стійкості: сповзання, саморозгойдування і самозбудження, коли недопустимо зростає струм статора. Дослідженя показали, що параметри впливають на стійкість роботи таким чином: перевантажувальна здатність (сповзання) СМ залежить тільки від параметрів усталеного режиму роботи; область самозбудженя СМ визначається параметрами усталеного і перехідного режимів роботи. Зі збільшенням активного опору в колі обмотки статора, збільшується саморозгойдування і навпаки. Зі збільшенням струму збудженя збільшується саморозгойдування, але при цьому збільшується і сповзання.