35.Особи, які притягаються до відповідальності за вчинення правопорушень

Особами, які притягаються до відповідальності за змістом п. 110.1, виступають:

– платник податків;

– податковий агент;

– посадова особа платника податків.

Про поняття платника податків див. коментар до ст.15 ПК. Про поняття податкового агенту див. коментар до пп.14.1.182.

Про поняття посадових осіб платників податків та податкових агентів див. коментар до п.109.1 ПК.

Порівняльний аналіз пунктів 110.1 і 109.1 ПК свідчить про те, що посадові особи контролюючих органів визнаються суб’єктами податкових правопорушень (особами, які можуть порушити податкове законодавство), однак не визнаються особами, які притягаються до відповідальності за порушення, передбачені статтями ПК. Статті 117–128 цієї глави, а також інші статті ПК не містять норм про відповідальність посадових осіб контролюючих органів.

У той же час, відповідальність посадових осіб контролюючих органів передбачена нормами адміністративного та кримінального законодавства (див. нижче коментар до ст.111).

Застосування у п. 110.1 формули «або/та» означає, що можливі випадки, коли до відповідальності притягуються одночасно платники податків (податкові агенти) та їх посадові особи (варіант «та»). В інших випадках до відповідальність притягуються лише посадові особи (варіант «або»).

36.Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності

112.1. Платники податків, податкові агенти, та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі здійснення податкових правопорушень (див. ком. до ст. 110). Податковий кодекс містить норми про фінансову відповідальність платників податків, а також податкових агентів за вчинення конкретних правопорушень.

Зміст п. 112.1 полягає в тому, що посадові особи платників податків та податкових агентів (тобто працівники юридичних осіб), а також фізичні особи-платники податків за наявності відповідних підстав притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності за їх діяння, що призвели до податкового правопорушення, незалежно від притягнення чи не притягнення до фінансової відповідальності за це правопорушення відповідного платника податків чи податкового агента.

У випадках вчинення податкового правопорушення платником податків-фізичною особою можлива ситуація, за якою одна особа за одне правопорушення буде притягнена як до фінансової, так і до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Оскільки фінансова, адміністративна і кримінальна відповідальність є відповідальністю різного виду, така ситуація не суперечать ст. 61 Конституції України – «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».

37.Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)

Про поняття «штрафна санкція» (фінансова санкція, штраф) як елемент фінансової відповідальності див. коментар до п.111.2.

Пункт 113.1 ПК встановлює загальне правило: порядок та строки сплати, стягнення та оскарження сум штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) такі ж самі, як порядок та строки сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов’язань:

– в разі несплати, наприклад, сум єдиного податку (ст.122 ПК) штрафні санкції за це правопорушення сплачуються відповідно до порядку і строків сплати єдиного податку;

– сплата штрафних санкцій здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку, або банком;

– сплата штрафних санкцій суб'єктами господарювання, що провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі), здійснюється за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;

– органом стягнення штрафних санкцій є той державний орган, який уповноважений стягувати відповідні грошові зобов'язання та/або відповідний податковий борг;

– якщо орган стягнення має право звертатися до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, то він в такий саме спосіб звертається до суду і про стягнення штрафних санкцій;

– оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється за правилами, що встановлені нормами глави 4 ПК.

Окремі особливості (відхилення від загального правила) сплати, стягнення та оскарження сум штрафних санкцій передбачені статтями 114–116 ПК (див. нижче ком. до них).

Розмір штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) встановлюється ПК та іншими законами України.

Податковий кодекс передбачає за податкові правопорушення такі види санкцій:

– санкції з абсолютно-визначеним розміром;

– санкції з відносно-визначеним розміром, який вираховується у відсотках від розміру недоплати чи іншого показника тяжкості порушення;

– санкції з відносно-визначеним розміром, який залежить від розміру недоплати чи іншого показника тяжкості порушення, але вираховується не у відсотках (наприклад, штраф у розмірі вартості відчуженого майна, штраф у розмірі збору на один календарний місяць тощо).

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій, не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Так, не можуть встановлюватися і застосовуватися штрафні санкції за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, ДПА України та інших центральних органів влади, а також органів місцевого самоврядування.