- •Плани лекційних занять Частина 1. Місце і роль страхування в суспільстві
- •Тема 1. Еволюція страхування й базування витоків страхування (2 год.)
- •Страхування і страховий захист
- •Страхування як одна з найдавніших категорій суспільних відносин
- •Страхування як економічна категорія
- •4. Місце страхування в системі грошових відносин
- •Тема 2. Функції, принципи та класифікації страхування (4 год.)
- •Страхова діяльність як вид підприємницької діяльності
- •Системи страхування
- •2.3. Функції та принципи страхування
- •Франшиза: умовна та безумовна. Призначення франшизи
- •Тема 3. Страхові ризики, їх класифікація, тарифи (4 год.)
- •Суб’єктивна та об’єктивна імовірність страхування
- •Страховий ризик і метод його визначення та оцінка. Управління ризиком у страхуванні
- •Страховий випадок. Страхова подія. Збиток
- •Правила страхування та актуарні розрахунки
- •Страховик зобов’язаний:
- •Страхувальник зобов’язаний:
- •Страховий тариф і математичні основи обчислення тарифних ставок
- •Класифікація страхових ризиків. Страхові і нестрахові
- •Класифікація страхових ризиків
- •Частина 2. Складові страхового процесу
- •Тема 4. Суб’єкти страхового процесу. Їх взаємозв’язок і роль
- •Суб’єкти страхового процесу: страховики, страхувальники, посередники, орган державного нагляду за страховою діяльністю
- •Страховий ринок і його організаційна структура
- •Необхідність регулювання страхової діяльності. Методи регулювання
- •Статистична та бухгалтерська звітність страховиків
- •Оподаткування доходів страховика, отриманих від інших видів діяльності, проводиться наступним чином. Джерелами інших (відмінних від страхування) доходів страховика є наступні:
- •Світовий страховий ринок. Проблеми розвитку страхового ринку в Україні
- •Тема 5. Об’єкти страхування: особистого, майнового, відповідальності (6 год.)
- •Особисте страхування і його різновидності. Визначення, критерії відношення до різновидності. Страхові та нестрахові події. Параметри укладання договору страхування
- •Майнове страхування: його значення, стан та розвиток в Україні. Порядок укладання договорів страхування: види і критерії відносин до виду
- •Страхування відповідальності: необхідність та особливості страхування. Види страхування відповідальності, об’єкти страхування
- •Тема 6. Перестрахування й співстрахування. Інвестиційна та господарська діяльність страховика (4 год.)
- •Необхідність та сутність перестрахування
- •Співстрахування і практика його використання
- •Особливості економічної діяльності страховика
- •Доходи, витрати і прибуток страховика
- •Інвестиційна і господарська діяльність страхових компаній
Страховик зобов’язаний:
-
ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
-
впродовж двох робочих днів з моменту, коли йому стало відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення документів, необхідних для виплати страхової суми (страхового відшкодування);
-
при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування в передбачений договором термін;
-
відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання збиткам, або зменшенню їх, якщо це передбачено умовами договору;
-
тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Страхувальник зобов’язаний:
-
вчасно вносити страхові платежі;
-
надавати страховику достовірну інформацію про ступінь ризику, обставини, які можуть впливати на його зміну, та про будь-які зміни стану страхового ризику;
-
повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об’єкта страхування;
-
вживати заходів щодо зменшення збитків, спричинених страховим випадком;
-
повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені й інші обов’язки страхувальника.
Об’єкт страхування є вирішальним фактором, від якого залежать характер договору страхування і його основні умови: страхова сума, перелік страхових випадків (обсяг страхової відповідальності), страхова премія, франшиза, термін дії договору, винятки, обмеження та ін.
Страхова діяльність, як і будь-який різновид економічної діяльності, пов’язана з витратами. Визначення витрат, необхідних для страхування даного об’єкта, називається актуарними розрахунками. Іншими словами, актуарні розрахунки – система математичних і статистичних методів розрахунку страхових тарифів. Методологія актуарних розрахунків ґрунтується на застосуванні теорії ймовірностей, демографічної статистики та довгострокових фінансових обчислень інвестиційного доходу страховика. Актуарні розрахунки дають змогу визначити частку кожного страхувальника у створенні страхового фонду. Поняття “актуарні розрахунки” походить від слова актуарій, що в перекладі з грецької мови означає “скорописець”, “обліковець”. Сучасне значення поняття “актуарій” — фахівець зі страхової справи, який займається розробкою наукових методів обрахунку тарифних ставок, резервів, премій, розміру страхового ризику і т. ін. За допомогою актуарних розрахунків визначається частка участі кожного страхувальника в створенні страхового фонду, тобто розмір тарифних ставок. Форма, за якою ведеться обрахунок витрат на ведення певного об'єкта страхування, називається актуарною калькуляцією. За її допомогою можна визначити собівартість послуги страховика, страхові платежі, розмір страхового ризику, суму та частку витрат на ведення справи з обслуговування договору страхування.
Актуарні розрахунки у страховій справі ґрунтуються на таких засадах:
— страхові події мають імовірний характер, що мусить впливати на величину страхових платежів;
— загальна закономірність тут проявляється через сукупність відокремлених страхових випадків, що зумовлює необхідність розрахунку собівартості страхової послуги стосовно всієї страхової сукупності;
— нерівномірність та імовірний характер подій, що підлягають страхуванню, зумовлюють необхідність формування спеціальних резервів, які перебувають в розпорядженні страховика, а також визначення їх оптимального розміру;
— необхідність прогнозування сторнування (зменшення страхового портфеля) договорів та експертного оцінювання їхньої величини;
— необхідність дослідження норми позичкового процента впродовж певного проміжку часу та виявлення тенденцій його руху;
— наявність повного або часткового збитку, пов'язаного зі страховим випадком, зумовлює необхідність вимірювання його величини та здійснення його розподілу в просторі та в часі за допомогою спеціальних таблиць;
— необхідність дотримання еквівалентності між страховими внесками страхувальника та страховим забезпеченням з боку страховика;
— потреба у виділенні групи ризику в межах даної страхової сукупності.
Завдання актуарних розрахунків:
— дослідження та групування ризиків у межах страхової сукупності;
— визначення математичної імовірності настання страхового випадку, обчислення частоти і міри складності наслідків спричинених збитків як за групами ризику, так і за всією страховою сукупністю;
— математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення страхової справи та прогнозування тенденцій їх розвитку;
— математичне обґрунтування необхідних резервних фондів страховика, а також джерел та способів їх формування;
— дослідження норми дохідності капіталу при інвестуванні страховиком зібраних страхових внесків, а також тенденцій її зміни протягом певного часового інтервалу;
— визначення залежності між величинами процентної ставки та брутто-ставки.
Класифікація актуарних розрахунків:
— за видами страхування: актуарні розрахунки в майновому, особистому страхуванні та страхуванні відповідальності. У майновому страхуванні у зв'язку зі значним коливанням ризику актуарні розрахунки передбачають визначення надбавки за ризик. Ця надбавка, як правило, не визначається при актуарних розрахунках за особистим страхуванням, де ризик більш-менш рівномірний;
— залежно від часу складання: планові (для нових видів страхування) та звітні (за здійсненими операціями).
-
залежно від ієрархії: для всієї країни (загальні), для регіону (зональні), для району (територіальні).