61. Субрегіональний вектор інтеграційної політики Укр в глобальних умовах.

Субрегіональний вектор укр. політики має декілька напрямків:

1).ОЧЕС—мета- тісне ек співробітництво кр-учасниць, щодо вільного пересування тов, капіталів, послуг і роб сили і інтеграція ек-к цих країн в світову ек систему, база для співроб-ва з питань використання ресурсів Чорного моря.

Отже, участь У в ОЧЕС обумовлена транзитнаим хар-м її ек-ки, якій необх інтеграція в світ.ек.простір на паритетних умовах. Старетічні інтереси У:1. диверсифікація джерел енергорес за рах запасів Каспійського моря, які за своїм обємом перевищують запаси країн Близького Сходу; 2.викорсит.території Укр для їх транспортув-ня за маршрутом Схід-Захід і Захід-Схід; 3.вихід на ринки Близького Сходу за рах.трансп.коритдорів на осі Північ-Південь; 4.ліквідація загроз власної безпеки за рах. Загроз східного положення: нелегальна міграція, наркоторгівля…

В геополіт.відношенні таке співроб є дуже важливим для Укр з позицій нац безпеки. Для нас широке знач мають комунікаційні проекти в рамках ОЧЕС з буд-ва кільцевої автомагістралі навколо Чорн моря і системи магістральних трубопроводів для транзиту нафти і газу з Центр.Азії, Закавказзя, Бл.і Сер.Сходу до Європи.

2),ГУАМ-мета(97ств,2001 статус міжрег.орг-ї): зменшення впливу РФ, забезпеч.альтернанат.шляхів транспортування, ек співроб…

Співр-во в ГУАМ: створення євраз.трансп.корид.; взаємодія в галузі видобктку та транспорт нафти до ЄС; співроб в сфері безпеки, врегулюв конфліктів; політ співпраця з інш МО. Співроб-во У: 1).Безпека (створ.миротворчого батальйону під егідо ООН, ОБСЄ-отже У має шанс отримати статус регіон лідера, будучи основним миротворцем). 2). Транспорт (побудова морського переходу Груз-У, проект створення паромної переправи Поті-Керч чи Батумі-Керч, вже підписали угоду з урядами кр.ГУАМ 2008 «Про міжн.мультимодальні перевезення вантажу»; 3).Енергетика (Укр було розроблено проект «Придунайського енерготрансп-го мосту» кінцева мета якого ех електроенргії на Балкани, диверсифікація шляхів постачання енергоресурсів сусіднім з Укр кр Єс…).

62.Проблема визначення часових меж глобалізації.

Перша архаїчна концепція в працях Р. Робертсона, М. Уотерса, Г. Терборна, Ю. Пахомова та ін. Виділяють 20 етапів глобалізації, тобто те, що відбувається зараз вже було – глоб як архаїчна форма розвитку. 3 тис рр. до н.е. – Шумпетерські, Єгипетські ЕК цивілізації, що орієнт на вир-во => + 3 тис рр. – полі цивілізації (полі – обєднання для обміну, який не завжди означав вир-во, але вони були сер за розміром, об’єднувались в держави, виявили більшу живучість) => Персидська імперія, яка покорила Вавилонську, але потім її покорила Грецька, бо поліси сильніші. Г. Терборн виділяє в історії принаймні шість хвиль глобалізації. Г. системоутворюючими одиницями завжди виступали потужні держ утворення, які концентрували навколо себе владу. Другий сучасний підхід виник, тому що архаїсти зазнали поразки і були піддані критиці, адже вони намагались реконструювати глобалізацію в минулому, використовуючи сучасні інструменти. В основі – якісні зміни, які були викликані де матеріалізацією обміну, зміною тов-гр відносин на гр.-вал відносини, автоматизацією вир-ва. Третя конц протоглобалістів - виділяють 2 етапи Г: перший етап-протоглобалізація-сер19-поч 1939р – світ вступив до активної фази взаємного наближення на основі активізації торгів, інвестиційних, трудових відносин. Другий етап поч. з 1970р на основі інформаційної, телекомунікаційної і цифрової технології. Саме тоді сформувалась доктрина вашингтонського консенсусу. Четверта конц Г, як позачасової властивості, що притаманна світовому суспільству (Едуард Азраянц). Г супроводжується 2 тенденціями: інтеграцією та дезінтеграцію. Інтегр може бути представлена регіоналізацією, імперіоналізацією, націоналізацією і етносоціалізацією. Дезінтеграція представлена етносом-єю, диссоціацієюєю, реставрацією, асомізацією і міграцією. Г є метою історичного процесу, інтеграція і дезінтеграція – тенденціями, що визначають динаміку Г., інтернаціоналізм – сучасний етап Г.