1.Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.

Класифікація глоб криз: соціо-біосферна (верхнепалеолетичний період) 25тис рр. до РХ; цивілізаційна криза (криза античності) 4-6ст; формаційна криза (криза феодалізму) 1153-1648рр; сучасна криза 1873-1933-2007-і до безконечності.

Тотальна криза – природні явища – разом з динозаврами знищено все людство. Під час цивілізаційної та формаційної криз відбувалась епідемія чуми => зменшення населення => нема працівників => феодали вже так не могли експлуатувати селян, адже останні проти М феодали віддають частину влади => формування нових держав: Англія, Франція => формувалась нова інституціональна система, що контролює і низи і верхи. Тобто криза феодалізму – перебудова – нова інституц система => 90% еліти зберегли себе, демонтувавши систему феодалізму, і перейшли до сучасного періоду. Такого не відбувалось при переході від античності до феодалізму, адже не було можливості отримати нові території. Перефирія проникала до центру. Римська імперія розчинилась в інших цивілізац групах => цивілізаційна криза => тому що зникла ціла цивілізація. Результати кризи 1873: з’являються категорії: «інституц система», «інститут держави», «суперечності між державами», «ТНК», «монополії», «принципи регулювання». Ці інститути сьогодні деградують: більшість на меншість (більшість білого населення на меншість), пол. інститути – фікційні, держ кордони – напів прозорі, зникає громадянське суспільство, зникає університет як здобуток епохи модерну (з’являється болонський процес). Правлячі еліти демонтують інститути, які їм заважають, повернення до архаїчних форм управління. Такі плани загрозливі: капіталізм існує тільки тоді, коли є перефирія, адже він туди переносить соц навантаження. Але в умовах глобалізації нема перефирії => не існує простору для руху, адже перефирія перетягується до центру. Тобто: 1. є ознаки цивілізац кризи, адже відбувається тиск одних цивілізац груп на інші, зникає протестантська мораль, адже сьогодні є культ споживання – гедонізм. 2. є ознаки соціобіосферної кризи – клімат. умови, зміщення осі та ін. 3. є ознаки всіх криз, так як капіталізм – експлуатація => колапс => реінституціоналізація.

2.Мо та їх роль в становленні глоб світ порядку.

МЕО, необхідність в яких була викликана до життя регламентування світ ек процесів, на сьогодні не здатні вирішити цю проблему. МЕО мають низку суттєвих вад: 1. Взагалі не мають інституційної бази; 2. Їхні функції обмежені консультаційними повноваженнями; 3. вони наділені країнами учасниками лише обмеженими повноваженнями з арсеналу суверенних прав держав; 4. Вони фактично не володіють законодавчою владою і вкрай обмежених обсягах володіють виконавчою. Сучасна структура МЕО є достатньо складною внаслідок своєї безсистемності. По-перше, це достатньо складна мережа організацій та органів ООН та її спец постанов. Найвпливовіші: МБРР, МВФ, СОТ, ОЕСР. По-друге, це неформальні, консультаційні групи, що регулярно проводять свої зустрічі: велика вісімка, паризький та лондонський клуб кредиторів. По-третє, це рег інтеграційні угрупування та об’єднання, тут можна говорити не скільки про глобалізацію, скільки про рег сепаратизм, протекціонізм. По-четверте, все більшого значення набувають не дво-, а багатосторонні регулювання ЗЕЗ. По-п’яте, це множина не держ МО універсально рег галузевого чи функц характеру. Зростаюча активність і популярність НДО певною мірою руйнує монополію влади та концентрацію її в одних руках (держ структурах), створює альтернативні канали інформації і тим самим як би підготовляє народження структур глобального громадянського суспільства.