25.Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу україни.

Геоек-й статус Укр визн. ендогенними (рівень ек розвитку, масштаби, стан і якість рес потенціалу, визначені державою геоек-ні пріоритети та стратегія розв країни.) та екзогенними чинниками. Ключ геоек-не положення нашої країни на Євраз-кому континенті обумовлено рядом факторів.

1. територія Укр є місцем перетину євразійської геоек-ної системи координат Пн – Пд. і Зх – Сх . Бжезінський: «Укр – новий і важливий простір на Євразійській шахівниці. Вона є геополітично опорною, тому що саме її існування як незалежної країни допомагає трансформувати Росію. Без України Росія перестає бути євразійською імперією». Тому укр-рос стосунки слід вибудовувати на основі принципу мирного співіснування.

2, Укр володіє одним із найпотужніших на євразійському просторі транзитних потенціалів. Унікальні нафто- та газоносні транспортні артерії, газові сховища, значну кількість аеродромів, досить розвинуту систему залізничного транспорту, розгалужену мережу автомобільних шляхів, гарні морські й річкові порти, транспортно-пропускні пункти по всьому периметру державних кордонів. Водночас, транзитний потенціал Укр сьогодні використовується не повною мірою-за 2009 р. територією Укр транспортовано 95,2 млрд. куб. м природного газу, що на 20,4% менше, ніж за 2008 р. .

3, Україна є потужною транскордонною державою. Цей статус визначається двома основними характеристиками: а) наша країна має спільні кордони з багатьма державами б) в Україні на зовн кордон держави виходить більша частина (20 із 27) обласних адмін-територ суб’єктів

4. 2 морських ареали: Чорне та Азовське моря, завдяки яким геоек потенціал У суттєво зростає.

Для того щоб У змогла найповніше реалізувати свій геоек потенціал у євразійському просторі й набути статус держави – субрегіон лідера, необхідно підвищити еф-ть усіх перелічених вище факторів, а також забезпечити їх комплексний розвиток, що дасть змогу досягти «+» синергетичного ефекту.

26.Основні школи сучасної глобалістики.

Еколого-ек: Наголошує на реалізації с-много підходу в досл-ні сусп.-х проблем, на відмові від зосередження на внутр.-х закономірностях ек-ки, вимагаючи вкл до аналізу зовн, неук-х факторів, врахування численних взаємодій і взаємозв’язків між суспільством і природою.Доводить можливість поєднання екол-х і ек-х інтересів у процесах глобо розв-ку(П. Екінс, Л. Браун)

Універс-го еволюціонізму: глоб природа є самоорганізованою с-мою, реакція якої є хоча і непрогнозованою, але неминучою в довгостроковому плані. Саме тому процеси глоб-го розвитку повинні враховувати зворотну реакцію біосфери (Н.Моісеєв)

Глоб-ї екології: Розробляє теорію глоб-х рішень і компромісів.Науково обґрунтовує модель глоб-х наслідків ядерної війни, «ядерної зброї», «ядерної зими», а також соціологію глоб компромісу.Доводить можливість реалізації світ угод кооперат-го типу задля вирішення планетарних завдань.Пропонує концепцію «Глобальних інститутів згоди», що можуть досягати стаб-х і еф-х компромісів

Контрольованого глоб розвитку: Передбачає реалізацію програми «Моделювання глоб розвитку» з метою створення с-ми моделей альтерн-го глоб розв і рекомендацій з вибору оптим-х стратегій упр-ня. Глобалістиці пропонується розвиватися з позицій загально-соціол-ї теорії і методології. Перехід до інформ-го сусп-ва розглядається як магістральний шлях вирішення глоб проблем (Д.Гвішіані)

М\н політ економії: Відслідковує форм-ня глоб еко, правового і політ простору поряд зі стан-ням нового світогоспод-го порядку. Аналіз цих процесів проводиться під кутом зору силових відносин і міждержавних конфліктів. Констатується визначна роль політ рішень (чи відсутність таких) у розв-ку найважлив-х світогосп-х тенденцій і процесів. Розбираються суперечності між окремими групами інтересів, відомствами і гілками влади, їх вплив на формування ек і зовн політики країни, на наявність чи відсутність єдності під час захисту нац-х інтересів (С. Стрендж, П. Евенс, Д. Хелл, П. Катценштайн)

Ек соціології: Зазначає, що ек-ка є тісно пов’язаною з іншими сферами сусп життя, що ек процеси визн-ся сукупністю сусп-х інститутів. До таких інститутів належать не тільки правові норми і адмін-ні рішення, а і с-ми цінностей, пріоритети, традиції, мораль, етика, що панують в сусп-ві(Е. Дюргейм,І. Шумпетер)

27.Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.

Б с-ма: наявність кіл-х упр-х полюсів, що в рез-ті консенсусу приймають узгоджені ріш-ня, виконання яких є обов’язковим для решти учасників м\н відносин. Вкл.такі осн напрями інституц-го забезп-ня:коаліції держав; коаліції регіон-х інтеграц-х утворень.

Найб вірогідними вар-ми вважа-ся:

—  «5» постійних членів Ради Безпеки ООН (можливим є розш-ня складу); —  «велика 8» (можливим є розш-ня складу); —  компромісний варіант: «центр» скоріше за все складуть США, ЄС, Яп, РФ, Китай, Індія.

Коаліція рег-х інтегр-х об’єднань закладає підґрунтя майб-го світоустрою, полягає у:

— форм-ня угруповань на основі еко, а не політ факторів, виникнення яких зумовлено реакцією на глоб трансформації;

— домінування ек факторів знижує вірогідність виникнення ієрархічних інстит-х структур, ріш-ня яких є обов’язковими для країн-членів;

— спрям-ть у 1 чергу на створ-ня своєрідних «островів більш лібер-го ек режиму», а не на побудову регіон-х протекц-х анклавів;

— поглибл-ня рівня регіон-ї координації екполітики, що виражається в орієнтації, в 1 чергу, на безпосередньому регулюванні госп-х процесів у межах нац ек (гармонізація подат с-м, режиму доступу на ринки, с-м стандартів тощо) замість виріш-ня питань, що лежать на поверхні, усунення внутр і зовн бар’єрів між країнами, що входять до складу групування.