Лабораторна робота № 10 аналіз зведеної стратиграфічної колонки з метою встановлення рухів земної кори

Складена в лабораторній роботі №9 стратиграфічна колонка /розрізів/ використовується як вихідний матеріал для виконання завдання по відновленню рухів земної кори.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Земна кора безперервно знаходиться під дією вертикальних переміщень. У зв’язку з цим певна ділянка земної поверхні протягом якогось часу може бути :

1 високо піднята і являти собою ділянку суші, яка розмивається;

2 опущена і знаходитись у межах низинної суші, де відбувається утворення континентальних осадків;

3 розташовуватись нижче рівня моря, утворюючи собою морське дно, де формуються морські осадки.

Зміна умов у часі відбувається поступово і безперервно. В розрізі ця зміна визначається зміною осадків і відбувається або поступово і безперервно, або шари порід різко змінюють один одного. При цьому породи розділені поверхнею розмиву і неузгодженням. У послідовно сформованих шарах різних осадків і на поверхнях розмиву зберігаються всі зміни, які відбувались і які можна відновити за допомогою фаціального аналізу.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Необхідно вивчити кожний шар порід, який входить у стратиграфічну колонку / розріз/.

2. Визначити характер переходу від одного шару до іншого, узгоджуючи з геохронологічною шкалою.

3. Відновити послідовність у часі положення земної поверхні відносно рівня світового океану /нульової лінії/. Для цього по осі абсцис відкладається в умовному масштабі геологічного часу тривалість седиментації всієї товщі що аналізується, з розбивкою її на стритаграфічні одиниці /вік, епоха, період/. Літологія накопичених порід, які збереглися від розмиву, зображується в геологічному масштабі часу.

Відрізки на шкалі геологічного часу, яким відповідають перерви в осадконакопиченні, залишаються незаповненими. По осі ординат будується масштаб товщини і проводиться горизонтальна лінія, яка відповідає рівню моря. Далі будується палеогеографічна крива. По вертикалі над кожною літологічною одиницею розрізу відмічаємо глибину, на якій накопичувався осад з якого утворився даний різновид.

Отримана літологічна крива відображує зміни положення поверхні седиментації або денудації протягом певного часу. Але побудована крива не відображує висотного положення дна басейну де починався процес седиментації. Вона розташована під накопиченими осадками.

З метою встановлення картини вертикальних рухів земної кори в даній точці необхідно врахувати товщину відкладів і побудувати палеотектонічну криву.

Для цього в кінці кожного вибраного інтервалу часу /вік, епоха і інш./ від палеогеографічної кривої, тобто поверхні осадконакопичення, необхідно вертикально вниз відкласти у прийнятому масштабі товщину /в метрах/ осадків, які за цей відрізок часу утворились.

У наступний відрізок часу при безперервному зануренні товщина збільшується. В кінці нового інтервалу часу від палеогеографічної кривої вертикально вниз необхідно відкласти товщину як раніше, так і тепер утворених осадків.

Палеотектонічна крива відображує характер вертикальних рухів земної кори протягом відрізку часу, який ми розглядаємо.

Палеогеографічна крива - положення земної поверхні в той самий відрізок часу.