Лабораторна робота № 12 будова земної кори і важливіші тектонічні структури материків і океанічних западин

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Історія геологічного розвитку Землі була дуже різноманітна та багатогранна. Протягом існування нашої планети нараховувалось декілька фаз складчастості, в період яких зароджувались та утворювались нові гірські споруди, платформи та морські басейни. В кожній геологічній епосі існував свій характерний органічний світ. У наш час за викопними рештками, які є керуючими для певної геологічної епохи, визначають вік гірських порід.

Метою даної лабораторної роботи є закріплення студентами знань, які вони одержали на лекційних заняттях з дисциплін “Історична геологія та палеонтологія”.

Історія Землі розглядається послідовно за ерами та періодами починаючи з давніх.

Основні етапи історії Землі включають:

1. Докембрійський. В результаті докембрійських епох складчатості /остання з них байкальська/ та подальшого розвитку в структурі земної кори виділилися давні докембрійські платформи: Східно-Європейська, Сибірська, Китайська, Південно-Американська, Африканська, Індійська, Австралійська та Антарктична. Платформи Південної півкулі являли собою єдиний суперматирик Гондвану. Індійський та Антлантичний океани в цей час були відсутні. Вони утворились значно пізніше.

Між платформами зберігаються геосинклінальні умови, які виражені в наступних геосинклінальних поясах: Урало-Монгольський, Грампіанський, Апалачський, Інуїтський, Тихоокеанський, Середньоземноморський.

Пануюче положення серед органічного світу докембрія займали водорості, завдяки яким в археї та ранньому протерозої сформувалися гігантські скупчення залізних руд. Одночасно з водоростями у відкладах архею зустрічаються залишки багатоклітинних організмів-кишковопорожнинні, черви.

2. Ранньопалеозойський /каледонський/. У цей період геосинкліналі поділили Північно-Американську та Східно-Європейську платформи. Сибірська платформа була місцем найбільш активного проявлення кембрійської трансгресії. На Китайській платформі біля двох третин займають кембрійські відклади. Платформи Південної півкулі продовжували існування у вигляді єдиного суперконтинента Гондвани.

3. Пізньопалеозойський /герцинський/. Герцинська епоха складчатості у вигляді незначних фаз в окремих геосинкліналях проявилася ще в девоні. Але максимальне її проявлення припадає на кінець карбона та пермь. Найбільш крупні герцинські споруди – Урал, Алтай, Південний Тянь-Шань, а також складчатості структури фундаменту молодих платформ. У результаті герцинського складкоутворення повністю замкнулися Урало-Монгольський та Алтайський пояси, а платформи Північної півкулі злились в єдину гігантську континентальну глибу - Лавразію.

У морях стали панувати брахіоподи, гоніати, корали, фузулініди, риби, земноводні. Дуже яскраво в пізньому палеозої розвинулась наземна рослинність та тварини.

4. Мезозойський /кіммерийський/. Мезозойський етап складчатості характеризувався процесом розпаду Гондвани. На півдні та сході Африки розвинулися крупні розломи. Відокремились Австралія, Африка. Виникла величезна западина Індійського океану та почалося розкриття Південної Атлантики. В північній півкулі продовжувала існувати величезна платформа Лавразія.

В органічному світі також відбулися великі зміни. Вимирають трілобіти, чотирипроменеві корали та табуляти, давні морські їжаки та інші. На зміну їм прийшли головоногі молюски, аммоноідеї, белемноідеї, рептилії. Серед рослинності панували голонасінні – хвойні, цікадові, гінкгові та баннетітові.

5. Кайнозойський /альпійський/. Області альпійської складчатості зосереджені в двох поясах: Середземноморському та Тихоокеанському. В неогеновий період сучасні континенти були зайняті морем лишень по периферії. На кінець неогену ці області звільнилися від морських вод. У четвертинний час материки, океани та моря поступово набувають сучасний обрис.

На зміну вимерлим групам органічного світу широко розселялись нові. Серед безхребетних особливо характерні двостулкові та черевоногі молюски, крупні та дрібні форамініфери та інші. З хребетних домінуюче положення займають ссавці та беззубі птиці. В рослинному світі бурхливо відбувається розвиток вкритонасінної рослинності, що існують і сьогодні.