
- •Лабораторна робота № 1
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •6.2 Схема дослідження.
- •Лабораторна робота № 3
- •2 Апаратура та прилади: пеом, програма Electronics Worbench.
- •3 Схема дослідження:
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 6
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •6.2 Схема дослідження.
- •Лабораторна робота № 7
- •3 Схема дослідження:
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •6.2 Схема дослідження.
- •Лабораторна робота № 8
- •3 Схема дослідження:
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •6.2 Схема дослідження.
- •7 Контрольні питання:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота № 9
- •3 Схема дослідження:
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •6.2 Схема дослідження.
- •Лабораторна робота № 5
- •3 Схема дослідження:
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •6.2. Схема дослідження.
- •7 Контрольні питання:
- •8 Література:
- •Лабораторна робота № 4
- •2 Обладнання:
- •3 Схема дослідження:
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Підготовка до роботи:
- •6 Послідовність виконання роботи:
- •7.2 Схема дослідження.
- •8 Контрольні питання:
- •9 Література:
- •Лабораторна робота № 10
- •2 Апаратура та прилади: пеом, програма Electronics Worbench.
- •3 Схема дослідження:
- •4 Основні теоретичні положення:
- •5 Послідовність виконання роботи:
- •6.2 Схема дослідження.
6.2 Схема дослідження.
6.3 Перелік приладів.
6.4 Результати вимірювань (таблиці).
6.5 Стоково - затворна характеристика польового транзистора ІС = f(UЗВ), при UСВ = const (на міліметровому папері).
6.6 Стокові характеристики польового транзистора ІС=f(UСВ), при UЗВ=const (на міліметровому папері).
6.7 Розрахунок основних параметрів польового транзистора: вхідного і вихідного опорів, крутизну характеристики, напругу відсічки, коефіцієнта підсилення.
6.8 Висновки.
7 Контрольні питання:
7.1 Чим керується польовий транзистор?
7.2 Який у ПТ вхідний опір?
7.3 Як поділяються ПТ з ізольованим затвором?
7.4 При якій полярності напруги на затворі МДН – транзистор з каналом р - типу працює в режимі збіднення?
7.5 Яким чином можна змінювати переріз каналу SК?
8 Література:
8.1 Васильєва Л.Д., Медеведенко Б.І., Якименко Ю.І. «Напівпровідникові прилади»: Підручник . – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2003. – 388 с.
8.2 Ю.П. Колонтаєвський, А.Г. Сосков, “Промислова електроніка та
мікросхемотехніка: теорія і практикум.».- К.: «Каравела», 2004. – 368 с.
8.3 В.Ю. Лавриненко, «Справочник по полупроводниковым приборам. 10-е изд., перераб. И доп. – К.: Техника, 1984. – 424 с.
8.4 Мілих В.І., Шавьолкін О.О. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка: Підручник. За ред.. В.І. Мілих. – К.: Каравела, 2007. – 688 с.
8.5 Конспект лекцій.
Лабораторна робота № 8
Тема: Дослідження тиристора
1 Мета роботи: Вивчення особливостей роботи тиристора, побудова ВАХ та визначення його основних параметрів.
2 Апаратура та прилади: ПЕОМ, програма Electronics Workbench.
3 Схема дослідження:
Рис. 1
4 Основні теоретичні положення:
Тиристори – це НП прилад, що має багатошарову структуру і ВАХ якого має ділянку з негативним опором. Його використовують як перемикач струму.
Тиристори бувають двоелектродні (або діодні) - диністори та триелектродні (або тріодні) - триністори.
Діодний тиристор (диністор або діод Шоклі)- це НП p-n-p-n – прилад з трьома переходами і двома виводами, що має два стійких робочих стани.
Триністор
(тріод-тиристор,
тиристор,
тріодний тиристор)
- це чотиришаровий
перемикаючий прилад, який має три p-n
– переходи, що направлені назустріч
один одному і у якого від однієї з базових
областей зроблено вивід - керуючий
електрод,
який є керованим
перемикаючим приладом.
Іа,
мА
П3
П2 Іутр
П1
Ікер3 > Ікер2 Ікер2 > Ікер1 Ікер1 = 0
Uа, В
Рис. 2. Рис. 3
Якщо до тиристора (рис.2) прикласти напругу Ua , то переходи П1 і П3 включені прямо, а перехід П2 – зворотно. Поки напруга Ua невелика, струми через переходи П1 і П3 малі і перехід П2 закритий. Але, якщо напругу Ua збільшити або між керуючим електродом та катодом (р-п - перехід П3) прикласти додаткову додатню напругу від зовнішнього джерела Uкер , то перехід П3 відкриється. Електрони з п-зони пройдуть через перехід П3 і перехід П2 і будуть накопичуватися в п-зоні між переходами П1 і П2, частково переходячи через перехід П1 до аноду. Так само дірки з р – зони пройдуть перехід П1 і перехід П2 і будуть накопичуватися в р – зоні між переходами П2 і П3, частково проходячи через перехід П3 до катоду. Таким чином, переходи П1 і П2 відкриються ще більше до повного насичення і відбудеться лавиний процес, після якого тиристор стає некеруємим.
Подаючи пряму напругу на р-п- перехід П3, що працює у прямому напрямку, можна регулювати величину Uвкл (рис. 2). Цю головну властивість тиристора демонструє його ВАХ, наведена на рис. 3 – основна характеристика тиристора.
При позитивному зміщенні анода і відсутності сигналу керування (Ікер) вид характеристик такий, як і у діодного тиристора. При подачі на керуючий електрод позитивної напруги перехід тиристора у включений стан відбувається при значеннях анодних напруг, менших напруг включення, відповідного нульовому керуюючому струму Ікер. Чим більше струм керування Ікер, тим менше відповідна йому напруга включення Uвкл.
Вимкнути тиристор можна лише зниженням струму у його анодному колі Івкл нижче струму утримання Іутр.
Основні статичні параметри: - струм включення Івкл , струм утримання Іутр , напруга включення Uвкл.