1.7 Контрольні запитання

1.7.1 Назвіть поверхні оброблюваної заготовки.

1.7.2 Перелічіть частини і елементи токарного різця і дайте їх визначення.

1.7.3 Які координатні площини Вам відомі?

1.7.4 Виконайте переріз різця в головній січній площині.

1.7.5 Проставте головні кути різцяу плані, зробіть визначення для цих кутів.

1.7.6 Які кути можна вимірювати за дополмогою настільного кутоміра?

1.7.7 Розкажіть про будову настільного кутоміра.

1.7.8 Як виміряти за допомогою настільного кутоміру головний задній кут різця?

1.7.9 Як виміряти головний передній кут?

1.7.10 Як виміряти кут нахилу головного різального ребра.

1.7.11 Які кути можна виміряти за допомогою універсального кутоміра?

1.7.12 З яких головних частин складається універсальний кутомір?

1.7.13 Як вимірюють кути різця в плані?

1.7.14 Як вимірюють головні кути різця?

1.7.15 Як виміряти кут λ ?

Лабораторна робота №2

Ознайомлення з елементами та механізмами металорізальних верстатів на кінематичних схемах

2.1 Мета роботи

Ознайомитись з виглядом елементів кінематичних схем; вивчити будову і принцип дії найбільш поширених елементів і механізмів металорізальних верстатів, а також їх умовне зображення на кінематичних схемах; засвоїти кінематичні розрахунки.

2.2 Тривалість і місце проведення роботи

Робота проводиться в лабораторіях кафедри зносостійкості та відновлення деталей. Тривалість роботи-2 години

2.3 Теоретичні відомості

2.3.1 Загальні положення

Кінематична схема верстата є графічним спрощеним зображенням тільки тих його елементів і механізмів, які беруть участь у передачі рухів. Крім графічного зображення, кінематична схема повинна мати мінімальну кількість числових даних, необхідних для кінематичних розрахунків, що завершуються визначенням числових значень швидкості головного руху різання, вирахуванням величини подачі, а також величини допоміжних рухів.

2.3.2 Елементи кінематичних схем

Елементами кінематичних схем є такі деталі верстатів як вал (рисунок 2.1), шків (рисунок 2.2), зубчатка (рисунок 2.3), зубчасте колесо (рисунок 2.4), черв’ячне колесо (рисунок 2.5), черв’як (рисунок 2.6), гвинт (рисунок 2.7), гайка (рисунок 2.7), рейка, а також інші такі прості вузли як підшипник (рисунок 2.8, а, в, д, є), муфта (рисунок 2.9, а), гальмо, електродвигун. На кінематичній схемі вал зображений у вигляді прямої потовщеної лінії (рисунок 2.1, б); шків (рисунок 2.2, в), циліндричне зубчате колесо (рисунок2.4, б) і черв’як (рисунок 2.6, б) - у вигляді прямокутника (кола); конічне зубчате колесо (рисунок 2.4, г) - у вигляді трапеції (кола); гвинт (рисунок 2.6, б) - у вигляді хвилястої лінії; гайку (рисунок 2.7, г) - у вигляді двох хвилястих ліній. Знак х означає, що відповідний елемент (шків, зубчасте колесо, зубчатка, черв’ячне колесо, черв’як) закріплений на валу нерухомо, знаки - (- , =) означають, що відповідний елемент може пересуватись вздовж вала, але завжди обертається разом з валом.

Підшипник є опорним пристроєм для сприймання навантажень від вала, який обертається. За конструкцією розрізняють підшипники ковзання і підшипники кочення. У підшипника ковзання поверхня шийки вала 1 (рисунок 2.8, а) ковзає по опорній поверхні нерухомої втулки 2. Підшипники кочення забезпечені тілами кочення - кульками (рисунок 2.8, в, є) або роликами (рисунок 2.8, д), які знаходяться між рухомим 5, 8, 10 та нерухомим 4, 7, 9 кільцями.

Залежно від напряму зовнішньої сили, що діє на вал, підшипники поділяються на радіальні (рисунок 2.8, в, г), радіально-упорні (рисунок 8, д, е) та упорні (рисунок 2.8, є, ж). Радіальні підшипники здатні сприймати силу спрямовану вздовж радіусу вала, упорну силу, що діє вздовж осі вала і радіально-упорні - обидві названі сили.

Муфта призначена для з’єднання або роз’єднання двох валів, а також для закріплювання на валі вільнопосадочних деталей (зубчасте і черв’ячні колеса, шків, черв’як, тощо). В металорізальних верстатах застосовують фрикційні, кулачкові та інші типи муфт. Фрикційна муфта передає рух за рахунок сил тертя; кулачкова за рахунок - механічного з’єднання, коли виступи (кулачки) півмуфти 2 (рисунок 2.9, а) входять у відповідні їм впадини півмуфти 1. Для з’єднання валів I і II необхідно рухому півмуфту 2 перемістити у напрямку півмуфти 1. Щоб роз’єднати вали, рухому півмуфту виводять із зачеплення з нерухомою. Зазначимо, що вал I, який передає рух, називають ведучим, а вал II, що приймає рух - веденим.

а -загальний вигляд; б-умовне позначення

Рисунок 2.1 - Вал

а - плоскопасової; б - клинопасової; а,б-загальний вигляд; в-умовне зображення

Рисунок 2.2 - Шківи пасових передачz

а-загальний вигляд; б-умовне позначення

Рисунок 2.3 - Зубчатка

а -циліндричне; в-конічне; а,в-загальний вигляд; б,г-умовне позначення

Р исунок 2.4 - Зубчасте колесо

а-загальний вигляд; б-умовне позначення

Рисунок 2.5 - Черв’ячне колесо

а-загальний вигляд; б-умовне позначення

Рисунок 2.6 - Черв’як

а, в-загальний вигляд; б, г-умовне позначення

Рисунок 2.7 - Гвинт (а) і гайка (в)

а, в, д, є - загальний вигляд; б, г, е, ж - умовне позначення; 1 - вал; 2 - втулка підшипника; 3 - кулька; 4, 7, 9 - кільце нерухоме; 5, 8, 10 - кільце рухоме; 6 – ролик

Рисунок 2.8 - Підшипник ковзання (а) і кочення (в, д, є)

а -загальний вигляд; б-умовне позначення; 1, 2 - півмуфта; вал ведучий (I); вал ведений (II)

Рисунок 2.9 - Муфта кулачкова

Залежно від напряму зовнішньої сили, що діє на вал, підшипники поділяються на радіальні (рисунок 2.8, в, г), радіально-упорні (рисунок 8, д, е) та упорні (рисунок 2.8, є, ж). Радіальні підшипники здатні сприймати силу спрямовану вздовж радіусу вала, упорну силу, що діє вздовж осі вала і радіально-упорні - обидві названі сили.

Муфта призначена для з’єднання або роз’єднання двох валів, а також для закріплювання на валі вільнопосадочних деталей (зубчасте і черв’ячні колеса, шків, черв’як, тощо). В металорізальних верстатах застосовують фрикційні, кулачкові та інші типи муфт. Фрикційна муфта передає рух за рахунок сил тертя; кулачкова за рахунок - механічного з’єднання, коли виступи (кулачки) півмуфти 2 (рисунок 2.9, а) входять у відповідні їм впадини півмуфти 1. Для з’єднання валів I і II необхідно рухому півмуфту 2 перемістити у напрямку півмуфти 1. Щоб роз’єднати вали, рухому півмуфту виводять із зачеплення з нерухомою. Зазначимо, що вал I, який передає рух, називають ведучим, а вал II, що приймає рух - веденим.