
- •Основи обробки матеріалів
- •Основи обробки матеріалів
- •1.2.2 Елементи та геометрія токарного різця
- •1.4 Методика визначення основних геометричних параметрів токарного різця
- •1.4.1 Будова кутомірів
- •1.4.2 Вимірювання кутів різця
- •1.5 Обладнання, матеріали та інструменти
- •1.6 Послідовність виконання роботи
- •1.7 Контрольні запитання
- •2.3.2 Елементи кінематичних схем
- •2.3.3 Механізми верстатів
- •2.3.3.1 Передачі
- •2.3.3.2 Елементарні механізми коробок швидкостей
- •2.3.3.3 Елементарні механізми коробок подач
- •2.3.3.4 Механізм реверсу
- •2.4 Обладнання і матеріали
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •2.6 Контрольні запитання
- •Рухи у верстаті
- •Будова верстата
- •3.3.4 Кінематика верстата
- •Розрахункові формули
- •3.4 Обладнання, матеріали та інструменти
- •3.5 Порядок виконання роботи
- •3.6 Контрольні запитання
- •Елементи та геометрія спірального свердла
- •Методика визначення основних геометричних параметрів свердла
- •4.5 Обладнання, матеріали та інструменти
- •4.6 Порядок виконання роботи
- •4.7 Контрольні запитання
- •5.3.3 Будова верстата
- •5.3.4 Кінематика верстата
- •5.3.5 Розрахункові формули
- •5.4 Обладнання, матеріали та інструменти
- •5.5 Порядок виконання роботи
- •5.6 Контрольні запитання
- •6.3.3 Будова верстата
- •6.3.4 Кінематика верстата
- •6.5 Розрахунок режимів роботи
- •6.4 Обладнання, матеріали та інструмент
- •6.5 Послідовність виконання роботи
- •6.6 Контрольні запитання
- •7.3.2 Будова ділильної головки
- •7.3.3. Спосіб безпосереднього поділу
- •7.3.4 Спосіб простого поділу
- •7.3.5 Спосіб диференціального поділу
- •Звідси загальне передавальне відношення зубчастих коліс від шпинделя до ділильного диска
- •7.4 Обладнання, матеріали та інструменти
- •7.5 Порядок виконання роботи
- •7.6 Контрольні запитання
- •Рекомендовані джерела
-
Методика визначення основних геометричних параметрів свердла
Половину кута при вершині свердла φ можна виміряти універсальним кутоміром, приклавши лінійку 2 (рисунок 4.3) до головного різального ребра, а лінійку 4 – до напрямної частини свердла 5. Нульова позначка шкали ноніуса 3 зупиниться напроти числового значення кута φ на шкалі 1 кутоміра.
Кут нахилу поперечного ребра ψ також вимірюють універсальним кутоміром. При цьому лінійку 2 (рисунок 4.4) прикладають до поперечного ребра, а лінійку 4 скеровують у напрямку головного різального ребра свердла 5. Нульова позначка шкали ноніуса 3 покаже числове значення кута ψ.
Задній кут свердла αс визначають контактним методом. З цією метою свердло закріплюють у шпинделі ділильної головки, а вимірювальний стрижень індикатора встановлюють біля головного різального ребра в точці А (рисунок 4.5) перпендикулярно до задньої поверхні на відстані rА від осі свердла. Нуль шкали індикатора повертають до співпадання із стрілкою. На шпинделі ділильної головки є лімб із поділками в градусах. Потім шпиндель із свердлом повертають на кут η = 8...10о, фіксують величину цього кута на лімбі ділильної головки та величину переміщення α вимірного стрижня на шкалі індикатора.
Величину заднього кута αс в головній січній площині, що проходить через точку А, можна визначити із співвідношення
tg с=a/l, (4.1)
де: l - довжина дуги (АА1), що відповідає повороту свердла на кут η.
l=2rА.
(4.2)
Підставивши вираз (4.2) в формулу (4.1), отримаємо
(4.3)
Кут нахилу ω гвинтового рівчака вимірюють за допомогою настільного кутоміра. З цією метою свердло 1 (рисунок 4.6.) встановлюють на призму 2 так, щоб головне різальне ребро зайняло горизонтальне положення, а лінійку сектора 3 прикладають до передньої поверхні на зовнішньому діаметрі свердла.
1- вимірювальний стержень індикатора; А - розглядувана точка біля головного різального ребра, з якою контактує стрижень 1; А2 - точка на задній поверхні свердла, з якою контактує стрижень 1; η - кут повороту свердла; rА- радіус; а - величина переміщення стрижня 1; l - довжина дуги, що відповідає кутові η; αс – задній кут свердла; φ - половина кута при вершині свердла
Рисунок 4.5 - Схема вимірювання заднього кута свердла с
1
- спіральне свердло; 2 - призма; 3 - сектор
з лінійками Рисунок
4.6 - Схема
вимірювання кута нахилу ω гвинтового
рівчака
4.5 Обладнання, матеріали та інструменти
4.5.1 Ділильна головка.
4.5.2 Кутомір універсальний.
4.5.3 Кутомір настільний.
4.5.4 Індикатор.
4.5.5 Штатив.
4.5.6 Штангенциркуль.
4.5.7 Метрична лінійка.
4.5.8 Спіральні свердла різних діаметрів.
4.6 Порядок виконання роботи
4.6.1 Виміряйте мікрометром діаметр свердла D біля різальної частини та діаметр D1 в тому місці, де закінчуються спіральні рівчаки.
4.6.2 Виміряйте метричною лінійкою довжину робочої частини свердла l5 (рисунок 4.1) 2 і загальну довжину свердла L а штангенциркулем - довжину головних різальних ребер l і довжину поперечного ребра ln.
4.6.3 У відповідності з рисунками 4.3 і 4.4 виміряйте величини кутів φ і ψ.
4.6.4 Користуючись схемою, поданою на рисунку 4.5, а також формулою (4.3), визначте числове значення заднього кута αс в трьох точках, розташованих на різних відстанях rA від осі свердла. Побудуйте графічну залежність αс- rA.
4.6.5 Виміряйте величину кута нахилу ω гвинтового рівчака за схемою, поданою на рисунку 4.6.
4.6.6 Результати вимірювань запишіть у таблицю 4.1.
4.6.7 Замалюйте ескіз спірального свердла із зазначенням його частин основних геометричних розмірів та кутів 2φ і ω
4.6.8 Проаналізуйте зміну кутів спірального свердла на його стійкість.
4.6.9 Запропонуйте методи підвищення зносостійкості спірального свердла.
Таблиця 4.1-Розміри (мм) і кути (о) спірального свердла
Виміряні частини, елементи та кути свердла |
Позначення |
Величина |
Діаметр свердла біля різальної частини |
D |
|
Діаметр свердла біля шийки |
D1 |
|
Довжина робочої частини свердла |
l5 |
|
Загальна довжина свердла |
L |
|
Довжина головного різального ребра |
l |
|
Довжина поперечного ребра |
ln |
|
Кут при вершині свердла |
2φ |
|
Кут нахилу поперечного ребра |
ψ |
|
Кут нахилу гвинтового рівчака |
ω |
|
Задній кут, якщо |
|
|
відстань точки А від осі свердла |
αc1 |
|
відстань точки А від осі свердла |
αc2 |
|
відстань точки А від осі свердла |
αc3 |
|