Тематика курсових робіт для студентів напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит»

Студенти обирають тему за власним бажанням, але тільки одну тему може вибрати студент із однієї групи. Теми курсових робіт містять визначену проблему. Ії поглиблене вивчення дозволить розглянути варіанти її розв'язання. Доцільно, аби для дослідження була обрана проблема, над якою студент працював під час написання рефератів, доповідей конкурсної науково-дослідницької роботи тощо. Перелік тем курсових робіт:

1. Правові основи діяльності підприємства в Україні.

2. Підприємницька діяльність як сучасна форма господарювання.

3. Особливості діяльності інтеграційних форм підприємств та організацій, підвищення їх ефективності.

4. Ринкове середовище функціонування підприємств та організацій.

5. Сучасний стан та перспективи розвитку міжнародної підприємницької діяльності в Україні.

6. Форми реалізації методів управління суб’єктами господарювання різного рівня.

7. Вплив маркетингової діяльності на формування виробничої програми підприємства.

8. Оцінка маркетингового потенціалу підприємства.

9. Використання бізнес-планування за ринкових умов господарювання.

10. Сучасні проблеми розвитку системи стратегічного планування.

11. Методи планування діяльності та розвитку підприємств.

12. Система управління персоналом суб’єктів господарювання.

13. Резерви підвищення продуктивності праці персоналу підприємства та шляхи їх використання за сучасних умов господарювання.

14. Формування системи мотивації праці на рівні підприємства.

15. Вибір форм і системи оплати праці на підприємствах різних форм власності.

16. Застосування різних методів оцінки і відбору працівників суб’єктів господарювання.

17. Соціально-економічне значення і системи показників ефективності відтворення і використання основних фондів підприємства.

18. Структура основних фондів, чинники та тенденції її динаміки на українських підприємствах.

19. Амортизаційна політика підприємства в сучасних умовах господарювання.

20. Вплив нематеріальних ресурсів підприємства на конкурентоспроможність продукції на ринку.

21. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.

22. Проблеми нестачі оборотних коштів і поповнення їх обсягу за умов кризової економічної ситуації на підприємстві.

23. Сучасні тенденції залучення і використання фінансових інвестицій у чинний системі господарювання Україні.

24. Види цінних паперів, порядок їх формування, обігу і використання.

25. Оцінка ефективності виробничих інвестицій за ринкових умов господарювання.

26. Вплив економічної ситуації на ринку і підприємстві на визначення необхідного обсягу виробничих інвестицій.

27. Інноваційний менеджмент у ринковій системі господарювання.

28. Основні тенденції організаційного прогресу на сучасному етапі розвитку підприємств.

29. Діагностика стану технічного розвитку підприємства: необхідність, сутність, процедура та основні показники.

30. Конверсія і диверсифікація виробничих потужностей за ринкових умов господарювання.

31. Сучасний рівень використання виробничих потужностей на підприємствах різних галузей народного господарства України.

32. Заходи для підвищення якості і конкурентоспроможності продукції (послуг) товаровиробників.

33. Формування і використання виробничої потужності підприємства.

34. Соціально-економічне значення застосування різних форм організації виробництва в Україні.

35. Шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, що виробляється на підприємствах України.

36. Ціни на промислову продукцію: загальна характеристика, методи встановлення і регулювання.

37. Напрями вдосконалення ціноутворення на продукцію (послуги) в Україні.

38. Вибір стратегії зниження поточних витрат на вітчизняних підприємствах.

39. Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення.

40. Підвищення прибутковості підприємства під впливом дії окремих чинників.

41. Динаміка та шляхи підвищення рентабельності на підприємствах в сучасних умовах господарювання.

42. Діагностика фінансово-економічного стану підприємства.

43. Практика здійснення та ефективність реструктуризації суб'єктів господарювання.

44. Економічна безпека у системі діяльності фірми за ринкових умов господарювання.

45. Доцільність створення та функціонування служби безпеки фірми за ринкових умов діяльності.

Структура курсової роботи

Курсова робота виконується на підставі вивчення спеціальної літератури і повинна мати чітку і логічну структуру , складовими частинами якої є :

1.Титульний аркуш

2. Анотація

3. Зміст

4. Вступ

5. Основна частина

6. Висновки

7. Список використаних джерел

8. Додатки

Приклад оформлення титульного аркуша курсової роботи наведено у додатку Б.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів. Приклад оформлення змісту наведено у додатку В.

На основі обраної теми керівник роботи формує завдання до курсової роботи, форма якого наведена у додатку Г.

Форма календарного плану виконання курсової роботи наведена у додатку Д.

Анотація – стисле, точне й інформативне викладення змісту роботи. Вона має містити відомості, які дозволяють створити уявлення про результати проведеного дослідження за темою курсової роботи

Анотації до курсових робіт виконуються, крім державної мови, іноземною (англійською, німецькою, французькою) – за бажанням студента. Обсяг анотації – до 1 сторінки друкованого тексту.

В анотації роботи зазначаються:

• актуальність, мета, завдання роботи, використана методика дослідження, результати дослідження;

• загальна характеристика роботи (структура, обсяг, кількість малюнків, схем, таблиць, використаних наукових джерел тощо).

Завершується анотація набором ключових слів. Під ключовим словом розуміють слово або стійке словосполучення з тексту, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображувати поза контекстом основний зміст роботи. Загальна кількість ключових слів повинна становити не менш як три, але не більш як десять. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок великими літерами, через коми.

Розміщують анотації у курсових роботах на сторінках, які передують змісту. Зразок анотації наведено у додатку Е.

У вступі розкривається актуальність теми, визначається мета і задачі роботи, її новизна і практичне значення, дається стисла характеристика обраної теми і її місце у підготовці фахівців фінансів та обліку і аудиту, зазначається база проведення роботи та матеріали, які використані в роботі.

Обґрунтовуючи актуальність роботи, важливо зазначити, що проблема цікавить багатьох спеціалістів, але в ній містяться ще недосліджені питання.

Мета курсової роботи має формулюватися максимально лаконічно, але повно.

Завдання курсової роботи можуть бути подані з нумерацією і без неї, але бажано кожне положення починати з абзацу.

Вступ не повинен перевищувати 2 сторінки.

Перший розділ. Дана частина роботи повинна містити теоретико-методологічні положення обраних для дослідження питань.

Цей розділ слугує теоретичною основою та передумовою дослідження конкретно – економічних, прикладних аспектів теми, тому питання, що розглядаються в теоретичному розділі роботи, повинні стати своєрідною базою для прикладного дослідження, яке буде здійснюватися в другому розділі. Виконання даної роботи дозволить студенту отримати цілісну, завершену наукову працю.

Вивчаючи теоретичні основи певних проблем, студент повинен здійснити огляд економічної літератури. Присутність такого матеріалу в роботі має показати ґрунтовне знайомство студента із спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, аналізувати різні підходи, що існують у науковій думці, виділяти суттєве, робити влаcні аргументовані висновки.

Бажано наводити фактичні статистичні дані, які відображають тенденції змін відповідних економічних явищ на макрорівні (України та світу в цілому) і дозволяють визначити особливості зовнішнього соціально - економічного клімату.

Другий розділ курсової роботи є основною її частиною. Враховуючи це, в ній обов’язково повинен бути використаний статистичний матеріал, який підтверджує важливість досліджуваних питань. Вагомості курсовій роботі надає використання матеріалів з практики роботи конкретного підприємства (страхової компанії). Ці матеріали треба оформити у вигляді таблиць, графіків, діаграм і обов’язково їх проаналізувати. Аналітичні розрахунки мають бути здійснені за 2-3 роки. Результати такого аналізу дозволять виявити тенденції і причини змін певних показників, напрямки вирішення існуючих проблем.

Бажано порівняти показники діяльності підприємства з відповідними середньо галузевими показниками, з показниками конкурентів. Таке порівняння, дасть змогу охарактеризувати ринкову позицію підприємства, його можливості для подальшого розвитку і шанси в конкурентній боротьбі.

Представлені в курсовій роботі таблиці і графічний матеріал мають бути наочними і зручними для читання.

Для того, щоб робота мала високий рівень оцінки, необхідно виявити і кількісно визначити взаємозв’язки між економічними процесами і явищами, що дозволить комплексно вивчити проблему і отримати підстави для пошуку шляхів покращення діяльності підприємства.

Третій розділ є логічним завершенням курсової роботи. В ньому студент, виходячи з результатів, проведеного в II розділі аналізу, самостійно розробляє пропозиції щодо усунення проблем та покращення фінансового становища на підприємстві. Надані рекомендації мають бути обґрунтованими, в зв’язку з чим студент (там, де це можливо) розраховує ефект (економічний, фінансовий, соціальний) від впровадження даного заходу.

Висновки повинні підкреслити актуальність і значення теми роботи в цілому, дати уявлення про найбільш важливі результати теоретичних і практичних досліджень курсової роботи, включати характеристику проблеми, основні недоліки існуючих шляхів їх вирішення та пропозиції щодо їх удосконалення.

У списку літератури наводяться усі використані джерела. Використану літературу рекомендується наводити у такій послідовності: законодавчі та нормативні документи, підручники (за абеткою автора), періодичні видання. Студенти самостійно підбирають літературу відповідно до обраної теми.

У додатки включають матеріали, які підтверджують основні положення аналізу, розробок, пропозицій. До них можуть входити таблиці вихідних даних роботи підприємств і результатів аналізу, бланковий матеріал, документи, схеми, рисунки, тексти програм для ЕОМ та інші матеріали.

Взагалі в “Додатки” виноситься все те, що заважало б читанню роботи, якби воно було б в її тексті, але може знадобитися для з’ясування тих чи інших її моментів. Орієнтиром для їх відбору повинна служити доцільність більш повного і всебічного розкриття і обґрунтування виконаних досліджень і результатів роботи.

Оформлення курсової роботи

Текст курсової роботи, як правило, набирається на комп’ютері. Роботу викладають на білих аркушах формату А4 (210 х 297 мм) з полями:

• верхнє та нижнє — 20 мм;

• ліве — 35 мм, праве — 10 мм.

Обсяг курсової роботи 35 – 40 сторінок.

Роботу набирають за допомогою комп’ютера через 1,5 інтервали на одній сторінці аркуша, розміщуючи на сторінці 30 рядків, при цьому певний рядок повинен містити близько 65 знаків.

При наборі тексту слід використовувати один із шрифтів текстового редактора Word 6.0 розміру 14.

Окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна вписувати в текст роботи чорним чорнилом, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Абзацний відступ має становити 5 знаків.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

При комп’ютерному наборі тексту роботи допускається виділяти заголовки структурних частин, розділів та підрозділів жирним шрифтом без застосування курсиву.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки, при цьому на попередньому аркуші повинно бути не менше 4 – 5 рядків тексту.

Заголовки підрозділів повинні розміщуватися на відстані трьох міжрядкових інтервалів від попереднього тексту або заголовка розділу, до якого належать. Відстань між заголовком та наступним текстом має дорівнювати подвійному міжрядковому інтервалу.

Після заголовка підрозділу на сторінці повинно бути не менше 3 – 4 рядків тексту. Якщо ці умови не виконуються, заголовок переноситься на наступну сторінку.

Оформлення роботи повинно бути охайним, без помилок і помітних виправлень. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання роботи, допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.

Нумерація

Нумерацію сторінок розділів, підрозділів, ілюстрацій, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті обраним для тексту шрифтом на відстані 10 мм від верхнього та правого країв аркуша без крапки в кінці.

Не нумерують, але враховують при нумерації сторінки: титульний аркуш, завдання та зміст.

Номер розділу друкують після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка ставлять заголовок розділу.

Наприклад:

РОЗДІЛ 1

ЛІЗИНГ ТА ЙОГО РОЛЬ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ

ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Наприклад:

1.1. Характеристика лізингу як форми оновлення виробництва

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу) ………………

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

“Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над другою та наступними частинами пишуть слова “Продовження таблиці” та вказують номер, наприклад: “Продовження таблиці 1.2” Над останньою частиною таблиці пишуть слова “Закінчення таблиці” та вказують номер, наприклад, “Закінчення таблиці 1.2”.

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

Ілюстрації

Ілюстрації (схеми, діаграми, графіки) необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Відстань між останнім рядком попереднього тексту й ілюстрацією повинна дорівнювати 2 міжрядковим інтервалам. Така ж сама відстань має бути між підписом під ілюстрацією і наступним текстом. Пояснення під рисунком та підпис виконуються з додержанням текстової інтервальності.

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовок кожної графи в заголовках таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф та виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її заголовки, в другому випадку – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Між останнім рядком попереднього тексту й словом «Таблиця» та між таблицею і наступним текстом відстань повинна дорівнювати 2 міжрядковим інтервалам.

Між словами «Таблиця» і назвою таблиці та між назвою таблиці і таблицею відстань повинна дорівнювати 1 міжрядковому інтервалу.

Формули

Формули розміщують на окремих рядках. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати по одному вільному рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Наприклад:

Ч = ^{Σ t} , (2.5)

Ф_еф ^. К_вн

де Σ t – повна трудомісткість виробничої програми, нормо-годин;

Ф_еф – розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

К_вн – коефіцієнт виконання норм.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють.

Наприклад:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (нормативне значення: 0,15- 0,25) =

=

Гроші+Короткострокові вкладення

4 – й розділ пасиву балансу (2.6)

Посилання та цитування

При написанні роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, з яких наводяться дані в курсовій роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “…у працях [1 – 7]…” або “…у роботах [5, 87]…”

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “…(рис.1.2)…”.

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад, “…у формулі (2.1)…”.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “… (Табл. 1.2)… “.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “…(див. табл. 1.3)…”.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, в середині, у кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

Перерахування

При необхідності в середині тексту можуть наводитися перерахування. Перед перерахуванням ставиться двокрапка. Перед кожною позицією перерахування треба ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації перерахування треба використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Перерахування першого рівня деталізації пишуть малими буквами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місцерозташування перерахувань першого рівня.

Наприклад:

До методів мотивації результативності діяльності належать:

а) економічні (прямі):

1. відрядна оплата;

2. почасова оплата;

3. премії за раціоналізацію;

4. участь у прибутках;

5. оплата навчання

б) економічні непрямі:

1) …..

2) …..

………………

Для застосування в роботі обирається єдиний спосіб оформлення перерахування.

Список використаних джерел

Джерела до курсової роботи треба розміщувати в списку у такому порядку:

• Конституція України;

• Закони України;

• Укази Президента;

• Постанови Верховної Ради України;

• Постанови Кабінету Міністрів України;

• інструкції та нормативні акти, видані міністерствами та іншими державними установами;

• наукова, навчально-методична та спеціальна література (в тому числі газетні і журнальні статті), видана українською та російською мовами в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

• література, видана іноземними мовами;

• посилання на Інтернет.

Відомості про джерела, включені до списку інших робіт, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту ДСТУ 3008-95. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел подано в додатку. При цьому бібліографічний опис подають у алфавітному порядку.

Додатки

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток має починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” і т.д.

Додаток, розміщений тільки на одній сторінці, позначається як “Додаток А”.

Якщо додаток розміщений на декількох сторінках, то слово “Додаток” та його позначення вказують один раз. На другій чи наступній сторінках пишуть слова “Продовження додатка __” та вказують позначення, наприклад: “Продовження додатка А”.

На останній сторінці додатка пишуть слова: “Закінчення додатка __” та вказують позначення, наприклад: “Закінчення додатка А”.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1.) – перша формула додатка А.

Якщо в роботі як додатки використовуються документи, які оформляються згідно з вимогами до документації даного виду, їх копії повинні бути представлені на аркушах стандартного формату з одного боку. На першій сторінці такого документа повинні бути зазначені ті ж реквізити, що і на звичайному додатку. У разі відсутності вільного місця перед таким документом вставляється чистий лист, на якому посередині пишуть позначку і назву додатка.

Керівництво та захист курсової роботи

Виконану курсову роботу у встановлений строк студент повинен здати на перевірку керівнику, який перевіряє якість роботи, пише відгук і повертає студенту для ознайомлення з її оцінкою. Оцінка роботи студента має таку форму: "Робота допускається до захисту" або "Робота не допускається до захисту".

У відгуку викладач-керівник відзначає:

- повноту розкриття теми та кожного розділу роботи;

- ступінь самостійності студента у виконанні завдання;

- рівень знань, навичок та вмінь;

- аналітичність;

- дослідницьку цінність і практичне застосування;

- використання інформаційних джерел, ПЕОМ;

- якість оформлення;

- недоліки;

- допуск до захисту і оцінка роботи;

- перспективи і напрямки продовження роботи.

Курсове проектування завершується захистом курсових робіт у порядку індивідуального відкритого захисту. Для захисту курсових робіт наказом директора інституту створюється комісія.

Робота не допускається до захисту, якщо вона написана на основі застарілої літератури, або повністю списана з підручника, нема прикладів, не використовується досвід роботи підприємств і банків або статистичний матеріал та інше.

Студент готується до захисту. Він готує усний виступ на 3-5 хвилин, де показує значення обраної теми та процес самостійної праці, а також відповідає на запитання викладачів.

Студенти, які отримали незадовільну оцінку, отримують інше завдання і їм встановлюється новий строк виконання і захисту.

Оцінка за курсову роботу виставляється тільки після її захисту. При цьому викладачі обов'язково враховують своєчасність подання роботи на перевірку, якість змісту виконаної роботи, практичний напрямок, дослідницький характер роботи, оформлення роботи та якість виступу студента на захисті.

Оцінювання виконання курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирибальну шкалу та шкалу за системою ECTS. Об’єктами оцінки є п’ять основних елементів. Для оцінки кожного елемента об’єкта оцінювання застосовуються критерії, наведені в таблиці:

Критерії оцінювання курсової роботи

№ з/п	Критерії та їх характеристика	Оцінка у балах
1	Повнота розкриття теми, якість викладу матеріалу, пропорційність змісту відповідно до плану теми (повна, достатня, неповна, часткова, недостатня)	20, 15, 10, 5, 0 балів
2	Наявність у роботі аналізу альтернативних теоретичних поглядів, характеристики концептуальних підходів провідних науковців, оцінки авторського ставлення до наукової проблеми, системи методів для ґрунтовного комплексного аналізу, висновків за результатами теоретичних досліджень (повна, неповна, часткова, недостатня)	15, 10, 5, 0 балів
3	Обсяг і якість використовуваної літератури та інших джерел йніормації: нормативна база, науково-теоретична література (монографії та публікації у періодичних виданнях), статистичні матеріали, фінансова звітність підприємства (база практики). Науковий апарат у роботі	15, 10, 5, 0 балів
4	Наявність творчості у розкритті змісту теми, вміння користуватися першоджерелами, оформлення схем, графіків, таблиць, діаграм, розгорнутих аналітичних розрахунків та висновків (висока, повна, достатня, неповна, часткова, недостатня)	25, 20, 15, 10, 5, 0 балів
1	2	3
5	Своєчасність виконання всіх етапів написання курсової роботи	0, 5, 10 балів
6	Загальний вигляд роботи, рівень її оформлення	0, 5 балів
7	Якість доповіді при захисті, повнота відповідей на запитання, презентація	10, 5, 0 балів
	Загальна оцінка у балах	0-100 балів

Якщо студент не виконав графік підготовки курсової роботи (затвердження теми, плану, завдання до курсової роботи, консультації щодо написання роботи, вчасно подана на рецензію робота) він отримує -10 балів!

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирибальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
A	100-91	«5»	«Відмінно»
B	90-81	«4»	«Добре»
C	80-71
D	70-61	«3»	«Задовільно»
E	60-51
FX	50-21	«2»	«Незадовільно» з можливістю повторного захисту курсової роботи
F	20-0		«Незадовільно» з обов’язковим повторним виконанням курсової роботи