
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Теорія підприємств і основи підприємництва
- •Тема 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми
- •Тема 3. Зовнішнє середовище господарювання підприємств
- •Тема 4. Структура та управління підприємством
- •Тема 5. Ринок і продукція
- •Тема 6. Планування діяльності підприємства
- •Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці
- •Тема 8. Капітал підприємства
- •Тема 9. Інвестиції
- •Тема 10. Інноваційна діяльність
- •Тема 11. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
- •Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
- •Тема 13. Витрати на виробництво та реалізацію продукції
- •Тема 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •Тема 15. Розвиток підприємств: сучасні моделі, трансформація та реконструкція
- •Тема 16. Економічна безпека та антикризова діяльність.
- •2. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •2.1. Методичні рекомендації до вивчення тем
- •Тема 1. Теорія підприємств і основи підприємництва
- •Тема 2. Види підприємтсв, їх організаційно-правові форми
- •Тема 4. Структура та управління підприємством
- •Тема 5. Ринок і продукція
- •Тема 6. Планування діяльності підприємства
- •Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці
- •Тема 8. Капітал підприємства
- •Тема 9. Інвестиції
- •Тема 11. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
- •Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
- •Тема 13. Витрати на виробництво та реалізацію продукції
- •Тема 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •2.2. Методичні рекомендації до семінарських та практичних занять з дисципліни
- •Тема 1. Теорія підприємств і основи підприємництва
- •Теми рефератів
- •Питання для дискусій
- •Тема 2. Види підприємтсв, їх організаційно-правові форми
- •Теми рефератів
- •Питання для дискусій
- •Тема 4. Структура та управління підприємством
- •Теми рефератів
- •Питання для дискусій
- •Тема 5. Ринок і продукція
- •Практичні завдання Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Тема 6. Планування діяльності підприємства
- •Теми рефератів
- •Питання для дискусій
- •Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці
- •Задача № 8
- •Баланс робочого часу
- •Задача № 9
- •Задача № 17
- •Задача № 18
- •Задача № 19
- •Задача № 20
- •Задача № 21
- •Задача № 22
- •Задача № 23
- •Задача № 24
- •Тема 8. Капітал підприємства
- •Практичні завдання Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача № 10
- •Задача № 11
- •Задача № 12
- •Задача № 13
- •Задача № 14
- •Задача № 15
- •Задача № 16
- •Задача № 17
- •Задача № 18
- •Задача № 19
- •Задача № 20
- •Тема 9. Інвестиції
- •Теми рефератів
- •Питання для дискусій
- •Тема 11. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача № 10
- •Задача № 11
- •Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
- •Теми рефератів
- •Питання для дискусій
- •Тема 13. Витрати на виробництво та реалізацію продукції
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача № 10
- •Задача № 11
- •Задача № 12
- •Тема 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства.
- •Практичні завдання Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •2.3. Методичні рекомендації та завдання до самостійної роботи студентів
- •Тема 1. Теорія підприємств і основи підприємництва
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 2. Види підприємтсв, їх організаційно-правові форми
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Форма контролю: перевірка конспектів, усне та письмове опитування.
- •Тема 3. Зовнішнє середовище господарювання підприємств
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 4. Структура та управління підприємством
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 5. Ринок і продукція
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 6. Планування діяльності підприємства
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 8. Капітал підприємства
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 9. Інвестиції
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 10. Інноваційна діяльність.
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 11. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 13. Витрати на виробництво та реалізацію продукції
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 15. Розвиток підприємств: сучасні моделі, трансформація та реконструкція
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •Тема 16. Економічна безпека та антикризова діяльність
- •Питання для самостійного опрацювання:
- •2.4. Методичні рекомендації до модульного контролю знань студентів
- •Перелік теоретичних питань
- •Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •2.5. Методичні рекомендації до курсової роботи студентів напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит»
- •Тематика курсових робіт для студентів напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит»
- •Додаток б Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи
- •Додаток в Зразок оформлення змісту курсової роботи
- •Додаток г Зразок оформлення завдання до курсової роботи
- •Додаток д Зразок оформлення календарного плану виконання курсової роботи
- •Додаток е Зразок анотації
- •3. Завдання до екзамену з дисципліни Теоретичні питання
- •Типові задачі
- •Приклади тестів
- •Структура екзаменаційного білету
- •Критерії оцінки відповідей студентів
- •Критерії оцінювання відповідей на теоретичні питання
- •Критерії оцінювання задач
- •Критерії оцінки тестових завдань
- •Загальна сума балів (max 50)
- •4. Критерії оцінки знань з дисципліни
- •Підсумкова оцінка за модулі за системою ects
- •Критерії оцінки підсумкового контролю за системою ects
- •Критерії оцінювання завдань, (аналітико-розрахункових, ситуаційних, тощо)
- •Список використаної літератури
Тема 11. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
Мета: Формування системи знань щодо складу та структури техніко-технологічної бази підприємства та характеристики виробничої потужності суб’єктів господарювання.
Питання для розгляду:
-
Поняття й значення техніко-технологічної бази виробництва.
-
Змістова характеристика й форми технічного розвитку підприємства.
-
Загальна характеристика, види та чинники формування виробничої потужності підприємства.
Методичні рекомендації:
1. При вивченні першого питання необхідно звернути увагу на те, що техніко-технологічна база (ТТБ) підприємства виробничої сфери — системна сукупність найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюваний за допомогою машинної техніки (устаткування, приладів, апаратів), різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та інформаційних засобів, організованих у технологічні системи виробничих підрозділів і підприємства в цілому.
ТТБ кількісно та якісно відрізняється від основних виробничих фондів (виробничого апарату) підприємства.
До складу технічної компоненти бази входять лише ті види знарядь і засобів праці, які беруть безпосередню участь у реалізації виробничих технологій. Це дає можливість: по-перше, виокремлювати особливі сукупні характеристики, що випливають з об'єктивно необхідного техніко-технологічного розвитку виробництва; по-друге, виявляти взаємозв'язки, пріоритети, чинники і способи оновлення та підвищення ефективності системного функціонування технологічних процесів і відповідної таким виробничої техніки.
Слід проаналізувати той факт, що на сучасному етапі трансформації суспільного виробництва об'єктивно існують певні тенденції поступального розвитку ТТБ підприємств виробничої сфери. Визначальними з них є:
1) підвищення наукомісткості засобів праці, рівня фундаментальності втілюваних у них знань;
2) зростання масштабів і розширення спектра застосування сучасного мікроелектронного устаткування;
3) перетворення засобів праці на технічну цілісність більш високого порядку;
4) трансформація техніко-технологічних засобів у все більш універсальні системи;
5) поглиблення інтеграції окремих елементів ТТБ та організаційно-управлінських компонентів виробництва;
6) підвищення ступеня автоматизації техніки й технічних систем, поступовий перехід до гнучкої автоматизації виробництва, зумовленої його кількісним урізноманітненням і зменшенням серійності.
Ці тенденції якісної зміни ТТБ виробництва визначають ті основні вимоги, які треба враховувати за формування технічного базису підприємств та обгрунтування стратегії його оновлення.
2. При вивченні другого питання слід знати, що фундаментальною базою технічного розвитку і будь-якого підприємства стають усі пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу. Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його виробничо-господарської, комерційної чи іншої діяльності.
Технічний розвиток як об'єкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, які мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати просте та розширене відтворення основних фондів підприємства. Із сукупності форм технічного розвитку доцільно виокремлювати такі, що характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази підприємства, а з іншого — її безпосередній розвиток через удосконалення й нарощування виробництва.
Оцінку технічного рівня різногалузевих підприємств треба проводити періодично (один раз на кілька років) у процесі аналізу та узагальнення певної системи показників, які відбивають ступінь технічної оснащеності праці персоналу, рівень прогресивності застосовуваної технології, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації та автоматизації основного й допоміжного виробництва.
Об'єктивність такої оцінки можна забезпечити лише за умови не тільки методично правильного обчислення відповідних показників, а й порівняння їхньої динаміки на даному підприємстві за кілька років, а також порівняння з досягнутим рівнем на інших споріднених підприємствах. Для поглибленої аналітичної оцінки рівня технічного розвитку підприємства, необхідність у проведенні котрої, як правило, виникає за розробки спеціальної перспективної програми, треба застосовувати також інші показники, включаючи ті з них, що характеризують галузеві особливості виробництва, а саме:
-
механоозброєність праці (відношення середньорічної вартості машин та устаткування до кількості робітників у найбільшій зміні);
-
коефіцієнт фізичного спрацювання устаткування;
-
коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва (кількість застосовуваних пристроїв оснастки та інструментів у розрахунку на одну оригінальну деталь кінцевого виробу);
-
рівень утилізації відходів виробництва;
-
рівень забруднення природного середовища;
-
частка екологічно чистої продукції.
У зв'язку з визначальним впливом на результати господарської діяльності технічного розвитку, а підприємства також у зв’язку з його багатоспрямованістю і великою складністю важливе практичне значення має постійно здійснювана та збалансована за всіма елементами система економічного управління цим процесом на підприємстві. Процес економічного управління технічним розвитком підприємства зазвичай включає такі основні етапи:
-
встановлення цілей — визначення, ранжирування, виокремлення пріоритетів;
-
підготовчий — аналіз виробничих умов, підготовка прогнозної інформації;
-
варіантний вибір рішень — розробка, вибір критерію та оцінка ефективності можливих варіантів;
-
програмування {планування) робіт — узгодження вибраних і прийнятих рішень, їхнє інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах програми технічного розвитку підприємства на найближчу та віддалену перспективу;
-
супроводження реалізації програми — контроль за виконанням передбачених програмою заходів, проведення необхідного коригування програми.
3. Вивченні третього питання слід розпочати з того, що виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.
Одиниці виміру виробничої потужності підприємств застосовуються різні: залежно від характеру виробництва та галузевої підпорядкованості. Загальне правило таке: виробнича потужність визначається в тих самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється облік продукції, що виготовляється (послуг, що надаються). Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимірники за видами продукції (послуг).
Для багатономенклатурних виробництв потужність може визначатися також вартісним показником усього обсягу продукції (послуг). У паспорті такого підприємства потужність позначають двома вимірниками: у чисельнику — натуральні показники за видами продукції; у знаменнику — загальний вартісний (грошовий) показник.
Наука та практика господарювання виокремлюють три види потужності підприємства: проектну, поточну (фактично досягнуту), резервну. Проектною є потужність, яка визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства: вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції, і має бути досягнута протягом нормативного терміну її освоєння. Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства. Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях національної економіки: електроенергетиці і газовій промисловості — для покриття так званих пікових навантажень в електро- та газових мережах, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно-аварійних робіт; харчовій індустрії — для переробки істотно збільшений) обсягу сільськогосподарської сировини, що швидко псується, у високоврожайні роки; на транспорті — для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні місяці; в машинобудуванні та інших галузях — для підготовки виробництва та освоєння випуску нових видів устаткування (агрегатів, приладів) і конструкційних матеріалів тощо.
Величина виробничої потужності підприємства формується під впливом багатьох чинників. Головними з них є:
-
номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;
-
кількість встановленого устаткування, розміри і склад виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання площ протягом року;
-
прогресивні техніко-економічні норми продуктивності й використання устаткування, зняття продукції з виробничих площ, нормативи тривалості виробничого циклу та трудомісткості продукції, що виробляється (послуг, що надаються).
У практиці господарювання рівень використання виробничої потужності діючого підприємства визначається двома показниками: 1) коефіцієнтом освоєння проектної потужності (співвідношення величин поточної і проектної потужності); 2) коефіцієнтом використання поточної потужності (співвідношенням річного випуску продукції та середньорічної її величини).