3. Повноваження і обов'язки присяжних засідателів

Громадяни призиваються до виконання в суді обов'язків присяжних засідателів у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом Російської Федерації, один раз на рік на десять робочих днів, а якщо розгляд кримінальної справи, розпочату з участю присяжних засідателів, не закінчилось до моменту закінчення зазначеного терміну, - на весь час розгляду цієї справи.

Кандидати у присяжні засідателі, викликані до суду, але не відібрані до складу колегії присяжних засідателів і не звільнені від виконання обов'язків кандидатів у присяжні засідателі можуть бути залучені для участі в якості присяжних засідателів в іншому судовому засіданні.

Від народних засідателів присяжні засідателі відрізняються обсягом і змістом своїх повноважень. Основна відмінність полягає в тому, що вони приймають рішення (вердикт) з питання про винність або невинність підсудного. При цьому вони повинні відповісти на питання: чи доведено, щовідповідне діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, мало місце; чи доведено, що це діяння вчинив підсудний; чи винен він у вчиненні цього діяння (ст. 339 КПК України).

Присяжні засідателі не беруть участі у вирішенні суддею питання про розмір і вид кримінального покарання, призначуваного особі, визнаному винним, а також інших складних процесуальних питань, що виникають при постановленні вироку. Однак законодавець надав присяжним засідателям істотні повноваження при розгляді кардинальних питань призначення кримінального покарання у справах про тяжкі та особливо тяжких злочинах. Так, при призначенні покарання грає істотну роль думку присяжних про те, заслуговує або не заслуговує підсудний полегкості.

Кримінальний закон встановлює особливий режим призначення покарання при вердикті присяжних про поблажливість. Термін чи розмір покарання особі, визнаному присяжними винним у скоєнні злочину, але заслуговує поблажливості, не може перевищувати 2 / 3 максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого за вчинений злочин. Якщо відповідною статтею Особливої ​​частини КК РФ передбачена смертна кара або довічне позбавлення волі, то при вердикті про поблажливість ці види покарання не застосовуються (ч. 1 ст. 65 КК).

Кримінальний закон зобов'язує суддю дотримуватися і інші правила, покликані пом'якшити кримінальне покарання при вердикті присяжних про поблажливість. Так, при призначенні покарання особі, визнаному присяжними засідателями винним у скоєнні злочину, але заслуговує поблажливості, повинні враховуватися пом'якшувальні і обтяжуючі обставини, передбачені КК РФ (ст. 61, 63). А при призначенні покарання особі, визнаному присяжними засідателями винним у скоєнні злочину, але заслуговує на особливу поблажливості, враховуються тільки пом'якшувальні обставини (ст. 61). У цьому випадку покарання особи, визнаного винним, але заслуговує на особливу поблажливості, призначається за правилами про обрання більш м'якого покарання, ніж передбачено за скоєння даного злочину, відповідно до ст. 64 КК РФ. Ці правила, певною мірою формализующие застосування покарання при вердикті присяжних про поблажливість, обов'язкові для судді.

Незалежність присяжних засідателів під час виконання ними обов'язків у суді забезпечується тими ж гарантіями, що і суддів: встановленої законом процедурою здійснення правосуддя, забороною втручання в діяльність по відправленню правосуддя. На присяжного засідателя, виконуючого обов'язки в суді, поширюються і гарантії недоторканності, встановлені законом для судді.

Присяжний засідатель, члени його сім'ї та їх майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів щодо забезпечення безпеки присяжного засідателя, членів його сім'ї, збереження належного їм майна, якщо від присяжного засідателя, виконуючого обов'язки в суді, надійде відповідна заява, а також у випадках, коли органи внутрішніх справ виявлять інші свідчення загрози безпеки зазначених осіб або збереження їх майна.