2. Права присяжних засідателів

Присяжні засідателі, в тому числі і запасні, має право:

1) брати участь у дослідженні всіх обставин кримінальної справи, задавати через головуючого питання допитуваним особам, брати участь в огляді речових доказів, документів і виробництві інших слідчих дій;

2) просити головуючого роз'яснити норми закону, пов'язані з кримінальною справою, зміст оголошених у суді документів та інші неясні для них питання та поняття;

3) вести власні записи і користуватися ними при підготовці у дорадчій кімнаті відповідей на поставлені перед присяжними засідателями питання.

Присяжні засідателі не має права:

1) відлучатися із залу судового засідання під час слухання кримінальної справи;

2) висловлювати свою думку з даного кримінальній справі до обговорення питань при винесенні вердикту;

3) спілкуватися з особами, що не входять до складу суду, з приводу обставин даної кримінальної справи;

4) збирати відомості по кримінальній справі поза судового засідання;

5) порушувати таємницю наради і голосування присяжних засідателів по поставленим перед ними питань.

3. За неявку до суду без поважної причини присяжний засідатель може бути підданий грошовому стягненню в порядку, встановленому статтею 118 КПК.

4. Головуючий попереджає присяжних засідателів про те, що у разі порушення вимог, передбачених частиною другою цієї статті, присяжний засідатель може бути усунений від подальшої участі в розгляді кримінальної справи з ініціативи судді або за клопотанням сторін. У цьому випадку відсторонений присяжний засідатель замінюється запасним.

На присяжного засідателя в період здійснення ним правосуддя поширюються гарантії незалежності та недоторканності суддів, встановлені Конституцією Російської Федерації, Федеральним конституційним законом від 31 грудня 1996 року N 1-ФКЗ "Про судову систему Російської Федерації", пунктом 1 (за винятком абзаців третього, четвертого і шостого) та абзацом першим пункту 2 статті 9, статтею 10, пунктами 1, 2, 5, 6, 7 і 8 статті 16 Закону Російської Федерації від 26 липня 1992 року N 3132-I "Про статус суддів в Російській Федерації", Федеральним законом від 20 квітня 1995 року N 45-ФЗ "Про державний захист суддів, посадових осіб правоохоронних і контролюючих органів" та цим Законом.

Закон про судову систему стверджує принцип возмездности участі представників населення у здійсненні правосуддя, що не суперечить принципу виконання ними громадського обов'язку, так як неприпустимо таке становище, коли судові засідателі терплять матеріальних збитків при виконанні ними своїх обов'язків.

Оплата праці та відшкодування витрат присяжного засідателя спеціально гарантуються державою. Присяжному засідателю виплачується судом за рахунок республіканського бюджету Російської Федерації винагороду в розмірі половини посадового окладу члена відповідного суду, але не менше середнього заробітку присяжного засідателя за місцем його основної роботи пропорційно часу присутності в суді. Йому відшкодовуються витрати на відрядження у порядку та розмірі, встановлених законодавством для суддів, а також транспортні витрати на проїзд до місця знаходження суду і назад. За присяжним засідателем за місцем його основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені для працівників цих організацій та установ.

Звільнення присяжного засідателя або переведення його на нижчеоплачувану роботу з ініціативи адміністрації або роботодавця під час виконання обов'язків у суді не допускається.

Діяльність присяжного засідателя всіляко захищається державою. Його особистість і участь у відправленні правосуддя захищаються від злочинних посягань кримінальним законом і іншими нормами.