- •Машинобудівний комплекс: регіональні особливості розвитку і розміщення.
- •2. Особливості розміщення найважливіших галузей машинобудування
- •1. Роль машинобудівного комплексу в господарстві країни, його галузева структура
- •Значення машинобудування
- •У машинобудуванні поширені такі види спеціалізації:
- •Значення спеціалізації:
- •Типи виробництв
- •Структура і сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу
- •Галузева структура машинобудування:
- •2. Особливості розміщення найважливіших галузей машинобудування
- •Фактори, які впливають на розвиток та розміщення підприємств машинобудування
- •Особливості розміщення галузей машинобудування Важке машинобудування
- •Загальне машинобудування
- •Середнє машинобудування
- •Оборонно-промисловий комплекс
- •Опк має позитивні чинники впливу на економіку держави:
- •Принципи, умови і фактори розвитку та розміщення
- •Фактори, які зумовлюють розвиток і розміщення опк:
- •Організаційна, галузева і територіальна структура
- •Сучасний стан та особливості функціонування
- •До особливостей функціонування оборонно-промислового комплексу належать:
- •Основні райони і центри машинобудування
Оборонно-промисловий комплекс
Оборонно-промисловий комплекс (ОПК) - сукупність промислових об'єктів будь-якої власності чи підпорядкування, які виконують або можуть виконувати державне замовлення з виробництва оборонної продукції.
До ОПК належать: підприємства і організації які розробляють і виготовляють озброєння, військову техніку, обмундирування і матеріали, які розраховані для використання силовими структурами та у воєнній організації держави.
Одночасно підприємства оборонно-промислового комплексу виготовляють продукцію цивільного призначення.
Основна мета функціонування ОПК: підтримка воєнно-економічного потенціалу країни на рівні, який забезпечує обороноздатність та безпеку України і реалізацію її національних інтересів.
Таким чином, оборонна промисловість — це сфера економіки, що визначає матеріально-технічну основу обороноздатності держави.
Опк має позитивні чинники впливу на економіку держави:
- фактор технологічного прогресу (нові технології, які створюються в оборонній промисловості, позитивно впливають на продуктивність праці у цивільній сфері. Досягнення у галузі судно та авіабудування, ядерної техніки, радіолокації, в космічних технологіях та інших галузях можуть бути пристосовані для використання у цивільній сфері і стати важливим зовнішнім чинником, який сприятиме економічному зростанню);
- фактор людського капіталу (навички та знання, здобуті на військовій службі та оборонних підприємствах, можуть бути використані в цивільному секторі);
- інфраструктурний фактор (дороги, мости, комунікаційні мережі, аеропорти, системи водо- та теплопостачання, очисні споруди та містечка, побудовані за воєнним призначенням, використовуються також і цивільним населенням);
- фактор зайнятості (оборонна діяльність пом'якшує проблему недостатньої зайнятості, використовуючи «зайву» робочу силу);
- фактор безпеки (економічне зростання неможливе за умови існування загрози зовнішньої агресії чи небезпеки, підвищеного ризику виникнення надзвичайних ситуацій).
Через ці та багато інших причин ОПК України традиційно перебуває в «зоні особливої уваги» як держави, так і суспільства в цілому.
Принципи, умови і фактори розвитку та розміщення
Розвиток і функціонування ОПК вимагає адекватного розвитку тих галузей економіки держави, які забезпечують його матеріальними і енергетичними ресурсами: чорна і кольорова металургія, машинобудування; розвідка, видобуток і переробка стратегічно важливих корисних копалин, насамперед рідкоземельних; енергетика; хімічна промисловість.
На розвиток і розміщення ОПК України значний вплив мають наслідки його входження в минулому у воєнно-промисловий комплекс СРСР.
Фактори, які зумовлюють розвиток і розміщення опк:
- природно-географічні;
- демографічні (найбільше впливають на розміщення трудо- та наукомістких галузей промисловості (приладобудування, інструментальної, радіотехнічної, електронної, електротехнічної тощо). Розміщення цих галузей здебільшого залежить від наявності кваліфікованих кадрів;
- техніко-економічні (особливо науково-технічний прогрес, транспортні умови та форми суспільної організації виробництва);
- соціально-економічні;
- воєнно-економічні (здатність безперервного забезпечення збройних сил озброєнням, військовою технікою і боєприпасами при підготовці і у разі ведення воєнних дій);
- геополітичний чинник.
