Середнє машинобудування

Об’єднує: автомобілебудування, авіаційну промисловість, тракторобудування, верстатобудування.

Фактори розміщення: трудові ресурси + кваліфіковані кадри + наявність науково-технічної бази.

Автомобілебудування. В Україні, як і в усьому колишньому Союзі, ніколи не було розвинене на належному рівні. Дозволяє забезпечити зайнятість великої кількості робітників. Український автомобільний комплекс включає 4 автомобільні заводи,, 94 підприємства, які випускають комплектуючі, 150 заводів колишньої оборонної промисловості.

Центри ав­томобілебудування: Кременчук (великовантажні автомобілі) - «АвтоКраз» (1959), Запоріжжя (малолітражні автомобілі)- «ЗАЗ» (1960), Львів (автобусний завод)- «ЛАЗ» (1957), Луцьк -«ЛуАЗ» - легкові автомобілі з підвищеною прохідністю (1967), В Києві виробляються мотоцикли, у Львові – мопеди, Харкові – велосипеди.

Кременчук «АвтоКраз»: створено СП «КрАЗ-IVEKO» (спільно з Італією). Фінансує його Європейський банк реконструкції та розвитку. Зборку машин здійснюють з імпортних комплектуючих. Випуск старих моделей припинено. Ще випускають бортові автомобілі КрАЗ, самоскиди КрАЗ, тягачі КрАЗ. Двигуни використовують російські, ярославського виробництва (хоча в Мелітополі випускають власні двигуни, проте в недостатньому обсязі і якість не відповідає європейським стандартам). 70% продукції іде на експорт.

Запорізький автомобільний завод. Економічна криза 90-х років призвела до зменшення виробництва і вивільнення великої кількості робітників. З метою відродження підприємства уряд знайшов інвестора (південнокорейську компанію Daewoo) і у 1998 році було створено СП «АвтоЗАЗ- Daewoo» (статутний фонд - $300млн). Підприємству надали податкові пільги, і вже в перший рік СП дало прибуток. Однак далі справа не пішла: маючи потужність випуску 150 тис. автомобілів на рік підприємство продавало не більше 25 тис. машин на рік. Підприємство стало збитковим. Потім почалася криза в самій корпорації Daewoo, що негативно позначилось і на запорізькому підприємстві. В 2002 році СП було ліквідовано. АвтоЗАЗ перейшов під контроль корпорації «Укравто». Сьогодні це головне автозбиральне підприємство України. Сьогодні Запорізький автозавод збирає моделі різних класів: «Таврія», «Славута», «Сенс», «Ланос», «Мерседес», «ВАЗ», «Шеврове», «Опель», «Леганза».

Львівський автобусний завод ВАТ «ЛАЗ». Завод випускає середні, великі і надвеликі міські автобуси. Двигуни постачають Росія, Франція і Німеччина.

В Лубнах («Автомат»), та в Сімферополі налагоджено випуск «Газелей».

В Дрогобичі освоєно випуск автокранів.

Виробництво тролейбусів. За часів Радянського Союзу Україна не мала власного випуску (імпортувала з Чехії, Румунії, Росії). Тролейбусний парк швидко старів, тому потреба в нових тролейбусах була величезна. Тому було налагоджено власне їх виробництво (це один з не багатьох прикладів швидкого вирішення проблеми). Центри: Дніпропетровськ («Південмаш», здвоєні тролейбуси: на 10% дешевші за імпортні), Львів (односекційні тролейбуси випускають на ЛАЗі), Київ (на авіаційному заводі створено експериментальний зразок легкого (з алюмінію) тролейбусу. Такий тролейбус досить конкурентоспроможний: собівартість такаж, а строк експлуатації – 20 років (у всіх інших – 10 років)).

Крім тролейбусів в Україні налагоджено і випуск трамваїв. (даний вид транспорту функціонує в 24 містах України). Власного випуску небуло: імпортували з Чехії, Росії, Німеччини. На Луганському тепловозобудівному заводі розроблено 4 типи нових трамваїв, які вже випускаються. В Дніпропетровську («Південмаш») почали випускати трамваї.

Тракторне машинобудування. Галузь у своєму розміщенні орієнтується на споживача. Найважливішим центром є Харків (виробляють різні модифікації колісних і гусеничних тракторів, та двигуни до них) колісні трактори виробляються у Дніпропетровську, тракторні агрегати – у Вінниці. Запчастини (Чугуєв, Кременчук, Київ, Біла Церква, Луганськ, Одеса)

Тракторобудування в Україні представлено насамперед ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», ВО «Південмаш» разом з ВО «ПМЗ ім. А. Макарова» (м.Дніпропетровськ). Вперше колісні трактори в Україні стали випускати в 1923 р. на Токмацькому заводі «Прогрес» (Запорізька область) та Харків­ському тепловозобудівному заводі. Масове виробництво тракторів розпочалося після введення в експлуатацію Харківського трак­торного заводу (У роки війни обладнання ХТЗ було евакуйоване в Західний Сибір, у Рубцовськ (Росія), де дало початок розвитку тракторобудування.)

Літакобудування. Літакобудування – одна з найприбутковіших галузей машинобудування. За рівнем розвитку літакобудування Україна належить до найбільш розвинених країн світу. Подібну промисловість мають 5-6 держав, які застосовують так звані «високі технології». Літакобудування в Україні розпочало свій розвиток з 1925 р., коли було збудовано перший літак для цивільної авіації.

В авіаційній промисловості України 39 (5 з яких – авіабудівні) підприємств. Ще 28 виготовляють необхідні агрегати, вузли тощо.

Фактори розміщення: орієнтується на науково-дослідну базу та висококваліфікованих кадрів.

Центрами авіаційної промисловості є Київ («Авіант» АН-24, АН-26, АН-32, АН-140, АН-38., вертоліт «Ангел» (Київ); «Антонов») і Харків (Харківський авіаційний завод; Ту-134, АН-74. «Фед»), Запоріжжя («Мотор-Січ»). Тут виробляють пасажирські і транспортні літаки, які мають загальносвітове визнання і є конкурентоспроможними на ринку Європи і світу.

В Україні створено стратегічний військово-транспортний літак з чотирма двигунами АН-70, який є перспективною маркою для просування на зовнішній ринок.

Заводи сьогодні не мають військового замовлення, які раніше становили 70-90% обсягу випуску продукції. В Україні розроблено державну програму розвитку авіаційної промисловості, яка передбачає тісне співробітництво з країнами СНД, тому що ізольований розвиток цієї сфери практично неможливий, через залежність її від зовнішнього постачання комплектуючих.

Спільно з Росією планується розширити випуск військово-транспортних АН-70, АН-72, АН-74, транспортно-пасажирських АН-140, АН-38, Ту-344. Підписано договір з Узбекистаном – одним із головних виробників пасажирських літаків в СНД.

Космічний комплекс. Україна входить до сімки космічних держав світу. Вона відома виготовленням запускаючи ракетоносіїв і супутників. За часів Союзу Україна щороку випускала близько 100 бойових стратегічних ракет. Сьогодні на космос працює 40 підприємств. Провідним центром є м. Дніпропетровськ («Південмаш») (Павлоград, Харків, Київ, Чернігів). Космічний комплекс України розвивається у тісному зв’язку з російським (75% комплектуючих отримує з Росії). Сьогодні для даної галузі характерне недостатнє фінансування космічних програм, тому космічна галузь «тримається на плаву» за рахунок замовлень з Росії та інших країн.

Космічна програма України найдешевша серед космічних програм. Наприклад: на виконання космічної програми планується приблизно $30 млн, а космічна програма НАСА (США) оцінюється в $15 млрд.програма Європейського космічного агентства – 43,5 млрд. Бразилія, яка тільки створює космічну галузь виділяє на її розвиток $200 млн.

У 2002 р. було прийнято Загальнодержавну (національну) косміч­ну програму на 2003-2007 рр. Це третя космічна програма в Україні за роки незалежності. Сьогодні Україна бере участь у 25 міжнародних космічних проектах (Росії, США, Ки­таю, Бразилії, Францією), у т.ч. в Міжнародній програмі «Морський старт» - запуск з морських платформ океану (Кайманові острови) (за участю США «Боїнг», Норвегії «Кварнер», Росії НВО «Енергія»).

Україна бере участь у міжнародній космічній програмі «Інтерпол» (всього 20 країн-учасниць). Під Євпаторією відновлено центр космічного зв’язку для керування супутниковими польотами.

Власного космодрому Україна не має, тому запуск супутників здійснюватиме в Росії.

Верстатобудівна та інструментальна промисловість. Орієнтується на райони і центри з розвиненим машинобудуванням, науково-дослідною і конструкторською базою. Виробництво верстатів зосереджено в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Львові, Житомирі. Під­приємства галузі розміщені майже в усіх регіонах України (крім трьох областей).

Виробництво приладів, точних машин, інструментів і механізмів

Відзначається мінімальною металомісткістю, високою трудомісткістю і наукомісткістю

Фактори розміщення: Орієнтується на кваліфікованих робітників і науково-дослідні інститути (великі міста).

Радіоелектронна промисловість. До 1991 року в Україні практично не вироблялись технічні засоби зв’язку. В результаті конверсії ВПК налагоджено виробництво багатьох видів продукції: Дніпропетровськ (цифрові електронні АТС), Харків, Ромни, Львів (комутаційне обладнання для АТС), Тернопіль (засоби мобільного зв’язку для залізничного транспорту), Севастополь (засоби радіозв’язку для морського транспорту). Київ (Електронмаш) на базі процесорів Pentium випускає комп’ютери. Разом з Канівським підприємством на базі процесорів Intel також випускає комп’ютерну техніку.

Виробництво побутової техніки: В Донецьку випускають холодильники «Норд», які постачаються у 120 країн світу. В Йорданії (Амані) збудоване дочірнє підприємство. В Миколаєві фірма «Кріеко» розробила новий тип холодильників.

Побутові швейні машинки виробляють в Києві і Львові.

Телевізори (Львів, Київ, Харків, Сімферополь).

Виробництво медичної техніки. Рівень розвитку цієї галузі невисокий. Це стосується перш за все асортименту і якості продукції. Медичне обладнання випускають 67 підприємств. (Львів, Київ, Ізюм (оптико-механічне обладнання), Харків (стоматологічні крісла), Новомосковськ (стоматологічні крісла), Старий Самбір). В Києві освоюється випуск штучних нирок.

Підшипникова промисловість. Виробництво підшипників в Україні сконцентроване переважно в трьох областях: Харківській, Вінницькій, Волинські.

Будівельно-шляхове і комунальне машинобудування. Найбіль­шими центрами розвитку галузі є Київ, Запо­різька обл, Київська, Чернігівська, Пол­тавська, Донецька, Харківська , Вінницька та Жи­томирська області.

Машинобудування для легкої і харчової промисловості та по­бутових приладів. Підприємства галузі розміщені в усіх областях України. Значними за обсягами виробництва були області в Цент­ральному, Східному і Причорноморському регіонах держави.

Виробництво санітарно-технічного і газового обладнання та виробів Суттєвими виробниками є Київська область і Київ — відповідно 8,3 і 28,0 % та Львівська область 5,7 %.