Типи виробництв

Залежно від масштабів випуску продукції розрізняють підприємства трьох типів виробництв: індивідуаль­ного, серійного і масового.

Індивідуальне виробництво. Повторність випуску виробів або відсутня, або нерегулярна.

Заводи індивідуального виробництва працюють на замовлення, не мають строго визначеної номенклатури, але їх універсальні тех­нологія і устаткування забезпечують мобільність в освоєн­ні нових видів продукції, використанні нових досягнень науки і техніки, отже, і досить велику економічну стійкість (приклади: Ново-Краматорський машинобудівний завод, Київський машинобудів­ний завод «Більшовик»).

Серійне виробництво. Випуск здійс­нюється серіями по кілька однакових виробів; залежно від розмірів серії воно може бути малосерійним, середньосерійним або велико-серійним. Цей тип найбільш поширений.

Масове виробництво харак­теризується безперервним повторенням випуску одного і того са­мого виробу (найбільш характерне для автомобільних, велосипедних, тракторних заводів, заводів електронної промисловості).

Заводи масового виробництва мають плюси і мінуси: + низька со­бівартість виробництва; - не можуть швидко переорієнтуватися на випуск нової продукції (тому пере­бувають під впливом коливань ринкового попиту).

Структура і сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу

Машинобудівний комплекс України сформувався як складова машинобудівного комплексу колишнього СРСР. Великий вплив має історичний фактор. Спеціалізація українсь­кого машинобудівного комплексу відображає специфіку струк­тури її економіки, у тому числі промисловості, зокрема, провідне значення гірничорудної, металургійної і паливної промисловості, а також транспорту і сільського господарства. Прийнято вважати, що машинобудівний комплекс в Україні має добрі умови для розвитку: наявність металургійної бази, + науково дослідних інститутів, + кваліфікованих кадрів.

До машинобудівного комплексу входять 10345 підприємств, 1,6 млн зайнятих.

Сучасний стан комплексу є наслідком кризового розвитку економіки України

• для машинобудування ха­рактерним є більше, ніж в інших галузях, падіння обсягів вироб­ництва продукції всіх її видів. Найбільший занепад характерний для сільськогосподарського (на 86%) та гірничо-шахтного (86%) машинобудування та виробництва обладнання для легкої промисловості (починаючи з 2000 року в галузі спостерігається зростання обсягів виробництва);

• скорочення капіталовкладень в розвиток комплексу (капіталовкладення в 1996 році скоротилися в 20 разів у порівнянні з 1990 роком);

• проблема в реалізації продукції, через високу собівартість

• знос основних ви­робничих фондів

З 2000 р. спостерігається пожвавлення у промисловості Украї­ни, і зокрема в машинобудівному комплексі. Але навіть з урахуванням позитивних зрушень доводиться констатувати, що машинобудівний комплекс перебуває в стані кризи.

Галузева структура машинобудування:

- важке машинобудування (виробництво металургійного, гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування);

- загальне машинобудування (транспортне (без автомобільного) +сільськогосподарське (без тракторного) + виробництво промислового і будівельного обладнання);

- середнє машинобудування (автомобілебудування, тракторобудування, авіаційна промисловість, верстатобудування);

- виробництво точних механізмів, приладів та інструментів;

- ремонт машин і устаткування.