
- •Тема 5. Класифікація бібліографічних
- •Тема 6. Класифікація бібліографії 133
- •Список скорочень
- •Передмова
- •Частина і. Основи теорії бібліографії вступ
- •Тема 1. Поняття бібліографічної інформації
- •1.1. Система "документ — споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації
- •1.2. Зовнішня структура бі або форми її існування
- •1.3. Документально-бібліографічні потреби як причина виникнення основних суспільних функцій бі
- •1.4. Основні суспільні функції бі та її внутрішня структура
- •1.5. Підсумкове визначення бі. Властивості бі
- •Тема 2. Визначення бібліографії
- •2.1. Виникнення та початковий період розвитку бібліографічної діяльності
- •2.2. Термін "бібліографія" та історичний розвиток його значень до початку XX століття
- •2.3. Трактування бібліографії у XX столітті. Термінологічна праця в галузі бібліографознавства
- •2.4. Визначення бібліографії як галузі діяльності. Принципова схема функціонування бібліографії
- •Тема 3. Структура практичної
- •3.2. Суб'єкти бібліографічної діяльності
- •3.3. Об'єкти бібліографічної діяльності
- •3.4. Бібліографічний пошук як вихідна основа всіх бібліографічних процесів
- •Тема 4. Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації: його методи
- •4.1. Загальна характеристика методів бібліографування
- •4.2. Бібліографічне виявлення та бібліографічний відбір. Критерії відбору
- •4.3. Бібліографічна характеристика: її способи
- •4.4. Бібліографічне групування: його способи
- •4.5. Розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики
- •4.6. Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника: їх види
- •Тема 5. Класифікація бібліографічних посібників
- •5.1. Загальні поняття та завдання класифікування бібліографічних посібників
- •5.2. Жанри бібліографічних посібників
- •5.3. Види бібліографічних посібників за суспільним призначенням
- •5.4. Види бібліографічних посібників за особливостями об'єкта обліку (документів, що відображені)
- •5.5. Види бібліографічних посібників за особливостями методів бібліографування
- •5.6. Зовнішні форми бібліографічних посібників
- •5.7. Класифікація комп'ютерних бібліографічних ресурсів
- •Тема 6. Класифікація бібліографії
- •6.1. Дискусійність проблеми класифікації бібліографії
- •6.2. Класифікація бібліографії за ознакою її суспільного призначення: перший підхід
- •6.3. Класифікація бібліографії за ознакою її суспільного призначення: другій підхід
- •6.4. Класифікування бібліографії за іншими ознаками
- •6.4.1. Організаційно-відомча структура бібліографії
- •6.4.2. Види бібліографії за ознакою змісту документів, що обліковуються
- •6.4.3. Види бібліографії за територіально-змістовою ознакою
- •6.4.4. Особливі види бібліографії, виділені за особливостями відображених документів
- •6.4.5. Види бібліографії за часом видання документів, що обліковуються
- •6.4.6. Види бібліографії за характером бібліографічної інформації (її місцем у процесі створення та функціонування видання)
- •6.4.7. Поняття "комп'ютерної бібліографії"
- •Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види
- •7.1. Довідково-бібліографічне обслуговування
- •7.2. Бібліографічне інформування споживачів
- •7.3. Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування
- •Післямова
- •8.2. Предмет бібліографознавства в порівнянні з предметом бібліографії
- •8.3. Структура бібліографознавства
- •8.4. Завдання бібліографознавства
- •Тема 9. Методологія бібліографії і бібліографознавства
- •9.1. Поняття "методологія бібліографознавства" і "методологія бібліографії"
- •9.2. Поняття "бібліографічного методу"
- •9.3. Принципи бібліографії
- •9.4. Методологія бібліографознавства
- •9. 5. Види бібліографознавчих досліджень та їх методика
- •Тема 10. Бібліографознавство в системі суміжних галузей знань
- •10.1. Основні вимоги до порівнянь бібліографознавства
- •Із суміжними галузями знань
- •10.2. Бібліографознавство і бібліотекознавство
- •10.3. Бібліографознавство і наукова інформатика
- •10.4. Бібліографознавство і книгознавство
- •10.5. Бібліографознавство і соціальна інформатика
- •Список рекомендованої літератури Література основна
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
- •Швецова-Водка Галина Миколаївна вступ до бібліографознавства
- •03057, М. Київ, пров. Польовий, 6,
7.2. Бібліографічне інформування споживачів
Бібліографічне інформування споживачів (БІС)— це систематичне забезпечення споживачів бібліографічною інформацією відповідно до їхніх довготривалих або пості й недіючих запитів та (або) без запитів, згідно із інформаційними потребами споживачів.
Як бачимо, перша відміна БІС від ДБО полягає у тому, що воно розраховане не на разові, а на довготривалі або постійно діючі інформаційні запити споживачів. Для того щоб виявити такі запити бібліограф проводить спеціальну роботу: визначає категорії споживачів, яким потрібне бібліографічне інформування, проводить з ними співбесіди чи анкетування щоб визначити довготривалі чи постійно діючі запити. Але в деяких випадках бібліотекар-бібліо-граф організовує бібліографічне інформування споживачів без попереднього вивчення їхніх інформаційних запитів, орієнтуючись на існування відомих інформаційних потребу всіх абонентів бібліотеки чи в певних груп споживачів інформації.
Друга відмінна риса цього виду бібліографічного обслуговування — це активна роль бібліографа (чи бібліотекаря, інформаційного
С.160
працівника), який виступає з ініціативою надання бібліографічної інформації споживачеві.
Узагальнену структуру процесу БІС можна уявити за допомогою рис. 7.3.
Рис. 7.3. Узагальнена структура процесу БІС
Зворотний зв'язок від споживача інформації до бібліографа має інформувати про релевантність або пертинентність БІ. Це допоможе бібліографу врахувати особливості інформаційного запиту чи потреби споживача у наступних заходах БІС. На схемі 7.3 зворотний зв'язок показаний пунктиром, тому що не завжди споживач інформує бібліографа про свою оцінку наданої інформації.
БІС має виконуватися з певною періодичністю (один раз на тиждень, на два тижні, на місяць чи на квартал) та оперативністю (щоб знайомити споживачів з новою інформацією).
Розрізняють такі види БІС:
1) індивідуальне — бібліографічне інформування певного споживача інформації, яке здійснюється з врахуванням його індивідуальних інформаційних потреб;
2) групове — бібліографічне інформування групи споживачів інформації, що об'єднуються завдяки подібності їхніх інформаційних потреб;
3) масове — бібліографічне інформування широкого кола споживачів інформації з тем, що мають суспільну значущість.
Перший та другі й види бібліографічного інформування споживачів інколи з'єднують та називають диференційованим БІС. Тоді третій вид називають недиференційованим БІС.
Існують різні методи виконання БІС. Найбільш характерним методом диференційованого БІС є так звана "система вибіркового розповсюдження інформації" (система ВРІ). Вона може здійснюватися ручним, механізованим або автоматизованим
С.161
способом. На сучасному етапі розвитку електронних засобів інформування найефективнішою є автоматизована система ВРІ, яка здійснюється за допомогою комп'ютерів.
Система ВРІ передбачає попереднє вивчення та введення в систему відомостей про довгочасні запити споживачів. Відомості про документи вводяться по надходженні останніх. Після порівняння пошукових образів запитів споживачів із пошуковими образами документів система видає бібліографічну інформацію про документи, що відповідають запиту. Споживачі зобов'язуються повідомляти бібліографа про свою оцінку наданої інформації.
Систему ВРІ використовують, головним чином, як метод індивідуального БІС, але вона може бути також методом інформування групи споживачів інформації.
Методами групового БІС можуть бути й різні форми та жанри бібліографічних посібників, якщо вони створюються з урахуванням постійно діючих запитів або потреб певних груп споживачів інформації: бібліографічні бюлетені (покажчики або списки), бібліографічні картотеки, усні бібліографічні огляди.
Методи БІС тісно пов'язані з методами бібліотечного обслуговування користувачів бібліотеки шляхом експонування самих документів: виставками, відкритими переглядами.
Комплексною формою диференційованого БІС є "День спеціаліста", у якому використовують різні названі методи.
Формами організації групового БІС можуть бути також: виділення інформаторів, які знайомляться з БІ та передають її своїй групі; виділення референтів, які більш глибоко вивчають не тільки БІ, але й самі документи, та визначають, яку саме інформацію можна використати у виробничій діяльності.
Масове, або недиференційоване БІС виконується також різними способами. Деякі з них збігаються зі способами диференційованого БІС, але відрізняються більш широким читацьким призначенням, тобто певною невизначеністю кола споживачів. Так, методами масового БІС можуть бути бібліографічні бюлетені, списки, покажчики, якщо вони розраховані на всіх читачів, без яких-небудь обмежувань. Наприклад, універсальні бюлетені нових надходжень у бібліотеку.
Як методи масового БІС використовують також бібліографічні картотеки; виставки-перегляди; усні бібліографічні огляди; плакати, які містять БІ; бібліографічні повідомлення в засобах
С.162
масової інформації (газетах, журналах, на телебаченні, радіо).
Комплексною формою масового БІС є "День інформації", на який запрошують будь-яких відвідувачів бібліотеки. На ньому використовують різні методи БІС: виставки-перегляди, бібліографічні огляди тощо.
Різновидом "Дня інформації", розрахованим на широке коло спеціалістів якого-небудь виробництва, є відносно нова форма БІС: "Ярмарок ідей". Бібліотека або науково-інформаційний центр готує інформацію про нові публікації з певної проблеми, а також про неопубліковані документи, які є в різних фірмах та установах, і виступає посередником у налагодженні стосунків споживачів інформації з цими установами.
Більш докладно методи БІС вивчатимуться у навчальних дисциплінах, які знайомлять а організацією та методикою практичної бібліографічної діяльності в бібліотеках.