- •Тема 5. Класифікація бібліографічних
- •Тема 6. Класифікація бібліографії 133
- •Список скорочень
- •Передмова
- •Частина і. Основи теорії бібліографії вступ
- •Тема 1. Поняття бібліографічної інформації
- •1.1. Система "документ — споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації
- •1.2. Зовнішня структура бі або форми її існування
- •1.3. Документально-бібліографічні потреби як причина виникнення основних суспільних функцій бі
- •1.4. Основні суспільні функції бі та її внутрішня структура
- •1.5. Підсумкове визначення бі. Властивості бі
- •Тема 2. Визначення бібліографії
- •2.1. Виникнення та початковий період розвитку бібліографічної діяльності
- •2.2. Термін "бібліографія" та історичний розвиток його значень до початку XX століття
- •2.3. Трактування бібліографії у XX столітті. Термінологічна праця в галузі бібліографознавства
- •2.4. Визначення бібліографії як галузі діяльності. Принципова схема функціонування бібліографії
- •Тема 3. Структура практичної
- •3.2. Суб'єкти бібліографічної діяльності
- •3.3. Об'єкти бібліографічної діяльності
- •3.4. Бібліографічний пошук як вихідна основа всіх бібліографічних процесів
- •Тема 4. Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації: його методи
- •4.1. Загальна характеристика методів бібліографування
- •4.2. Бібліографічне виявлення та бібліографічний відбір. Критерії відбору
- •4.3. Бібліографічна характеристика: її способи
- •4.4. Бібліографічне групування: його способи
- •4.5. Розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики
- •4.6. Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника: їх види
- •Тема 5. Класифікація бібліографічних посібників
- •5.1. Загальні поняття та завдання класифікування бібліографічних посібників
- •5.2. Жанри бібліографічних посібників
- •5.3. Види бібліографічних посібників за суспільним призначенням
- •5.4. Види бібліографічних посібників за особливостями об'єкта обліку (документів, що відображені)
- •5.5. Види бібліографічних посібників за особливостями методів бібліографування
- •5.6. Зовнішні форми бібліографічних посібників
- •5.7. Класифікація комп'ютерних бібліографічних ресурсів
- •Тема 6. Класифікація бібліографії
- •6.1. Дискусійність проблеми класифікації бібліографії
- •6.2. Класифікація бібліографії за ознакою її суспільного призначення: перший підхід
- •6.3. Класифікація бібліографії за ознакою її суспільного призначення: другій підхід
- •6.4. Класифікування бібліографії за іншими ознаками
- •6.4.1. Організаційно-відомча структура бібліографії
- •6.4.2. Види бібліографії за ознакою змісту документів, що обліковуються
- •6.4.3. Види бібліографії за територіально-змістовою ознакою
- •6.4.4. Особливі види бібліографії, виділені за особливостями відображених документів
- •6.4.5. Види бібліографії за часом видання документів, що обліковуються
- •6.4.6. Види бібліографії за характером бібліографічної інформації (її місцем у процесі створення та функціонування видання)
- •6.4.7. Поняття "комп'ютерної бібліографії"
- •Тема 7. Бібліографічне обслуговування: його види
- •7.1. Довідково-бібліографічне обслуговування
- •7.2. Бібліографічне інформування споживачів
- •7.3. Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування
- •Післямова
- •8.2. Предмет бібліографознавства в порівнянні з предметом бібліографії
- •8.3. Структура бібліографознавства
- •8.4. Завдання бібліографознавства
- •Тема 9. Методологія бібліографії і бібліографознавства
- •9.1. Поняття "методологія бібліографознавства" і "методологія бібліографії"
- •9.2. Поняття "бібліографічного методу"
- •9.3. Принципи бібліографії
- •9.4. Методологія бібліографознавства
- •9. 5. Види бібліографознавчих досліджень та їх методика
- •Тема 10. Бібліографознавство в системі суміжних галузей знань
- •10.1. Основні вимоги до порівнянь бібліографознавства
- •Із суміжними галузями знань
- •10.2. Бібліографознавство і бібліотекознавство
- •10.3. Бібліографознавство і наукова інформатика
- •10.4. Бібліографознавство і книгознавство
- •10.5. Бібліографознавство і соціальна інформатика
- •Список рекомендованої літератури Література основна
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
- •Швецова-Водка Галина Миколаївна вступ до бібліографознавства
- •03057, М. Київ, пров. Польовий, 6,
Тема 4. Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації: його методи
Знайомлячись із практичною бібліографічною діяльністю, неможливо не розглянути методи бібліографування, тобто методи створення бібліографічної інформації (БІ). Саме у цих методах полягає, передусім, специфіка практичної бібліографічної діяльності. Без них неможливо не тільки створення БІ, але й її доведення до споживачів, тобто бібліографічне обслуговування.
Майбутнім фахівцям бібліотечно-бібліографічної справи доведеться вивчати методи бібліографування так, щоб оволодіти ними практично, із урахуванням специфіки того чи іншого процесу бібліографічної діяльності та особливостей певних галузей знань, що забезпечує БІ, в інших навчальних дисциплінах. У курсі "Загальне бібліографознавство" знайомство з методами бібліографування буде лише попереднім, як кажуть, теоретичним. У результаті цього вивчення студенти мають знати, які методи використовують при створенні БІ, та вміти розпізнавати особливості застосування того чи іншого методу в існуючих бібліографічних посібниках. Це дозволить не тільки студіювати та запам'ятовувати певні теоретичні положення, але й долучитися до практичної бібліографічної діяльності, спочатку хоча б шляхом аналізу її результатів. Знання методів бібліографування є також потрібним для подальшого вивчення теоретичних проблем бібліографії, насамперед, такої, як класифікація бібліографічних посібників.
4.1. Загальна характеристика методів бібліографування
Процес підготовки БІ складається з кількох операцій, які називають методами бібліографування. Основними серед них є:
- бібліографічне виявлення;
- бібліографічний відбір;
- бібліографічна характеристика;
- бібліографічне групування.
Іноді називають ще інші методи. Наприклад, складання бібліографічного опису, анотування, реферування, індексація
С.72
(проставлення індексу з метою класифікації документів), предметизація (визначення предметної рубрики). Але всі названі операції є різновидами методу бібліографічної характеристики. Різновидами бібліографічного групування теж можуть бути бібліографічна систематизація та бібліографічна предметизація (як групування бібліографічних записів за класифікаційними чи предметними рубриками).
Називають ще як окремий метод "загальний бібліографічний аналіз документа". Але це — не окремий метод, а умова здійснення будь-якого методу бібліографування. Найбільш глибоко цей аналіз здійснюється під час складання бібліографічної характеристики документів.
Крім перших чотирьох методів вважаємо необхідним виділити ще два:
- розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики;
- складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника.
Ці методи розглядають, як правило, як різновиди бібліографічного групування, але вони мають особливості виконання та застосування.
Для всіх методів бібліографування найбільш важливим є принцип доцільності або закон подвійної відповідності - головний принцип бібліографування: БІ, що створюється, повинна відповідати, з одного боку, особливостям документів (їх змісту та формі), з іншого боку — інформаційним потребам, запитам, інтересам споживачів, на яких розраховано БІ. У цьому законі проявляється така істотна властивість БІ, як її подвійність.
Всі методи бібліографування поділяють на аналітичні та синтетичні залежно від того, які наукові методи, аналіз або синтез переважають у тому чи іншому бібліографічному методі. Але цей поділ доволі умовний, тому що в кожному бібліографічному методі є аналіз, тобто уявне розчленування цілого на частини, і синтез, тобто з'єднання частин, вивчення предмета в цілісності, єдності й взаємозв'язку його частин.
Наприклад, бібліографічний опис документа починається з аналізу документа, його уявного розчленування на елементи: прізвище та ініціали автора, назва, підзаголовні дані, вихідні дані, кількісна характеристика документа і тощо. Але це тільки початок,
С.73
бо для здійснення бібліографічного опису потрібно з'єднати всі ці елементи за певними правилами та представити як деяку цілісність, тобто здійснити синтез. Таким чином, аналіз і синтез присутні разом у методі складання бібліографічного опису.
Те ж саме можна сказати про всі способи бібліографічної характеристики та й інші методи бібліографування. Лише умовно, враховуючи переважання аналізу чи синтезу, щодо остаточного результату — створення БІ, можна виділяти аналітичний та синтетичні етапи бібліографування. Причому починається бібліографування з синтезу попереднього, тобто недиференційованого сприйняття об'єктів бібліографування, продовжується аналітичним етапом і завершується синтезом остаточним. Співвідношення основних методів бібліографування з цими етапами можна показати на рис. 4.1.
Етапи бібліографування
|
Методи бібліографування |
1. Синтез попередній |
1. Бібліографічне виявлення |
2. Аналіз |
2. Бібліографічний відбір |
|
3. Бібліографічна характеристика
|
3. Синтез остаточний
|
4. Бібліографічне групування |
|
5. Розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики
|
|
6. Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника
|
Рис. 4.1. Співвідношення методів бібліографування з синтетичними та аналітичним етапами бібліографування