Тема 4. Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації: його методи

Знайомлячись із практичною бібліографічною діяльністю, неможливо не розглянути методи бібліографування, тобто методи створення бібліографічної інформації (БІ). Саме у цих методах полягає, передусім, специфіка практичної бібліографічної діяльності. Без них неможливо не тільки створення БІ, але й її доведення до споживачів, тобто бібліографічне обслуговування.

Майбутнім фахівцям бібліотечно-бібліографічної справи доведеться вивчати методи бібліографування так, щоб оволодіти ними практично, із урахуванням специфіки того чи іншого процесу бібліографічної діяльності та особливостей певних галузей знань, що забезпечує БІ, в інших навчальних дисциплінах. У курсі "Загальне бібліографознавство" знайомство з методами бібліографування буде лише попереднім, як кажуть, теоретичним. У результаті цього вивчення студенти мають знати, які методи використовують при створенні БІ, та вміти розпізнавати особливості застосування того чи іншого методу в існуючих бібліографічних посібниках. Це дозволить не тільки студіювати та запам'ятовувати певні теоретичні положення, але й долучитися до практичної бібліографічної діяльності, спочатку хоча б шляхом аналізу її результатів. Знання методів бібліографування є також потрібним для подальшого вивчення теоретичних проблем бібліографії, насамперед, такої, як класифікація бібліографічних посібників.

4.1. Загальна характеристика методів бібліографування

Процес підготовки БІ складається з кількох операцій, які називають методами бібліографування. Основними серед них є:

- бібліографічне виявлення;

- бібліографічний відбір;

- бібліографічна характеристика;

- бібліографічне групування.

Іноді називають ще інші методи. Наприклад, складання бібліографічного опису, анотування, реферування, індексація

С.72

(проставлення індексу з метою класифікації документів), предметизація (визначення предметної рубрики). Але всі названі операції є різновидами методу бібліографічної характеристики. Різновидами бібліографічного групування теж можуть бути бібліографічна систематизація та бібліографічна предметизація (як групування бібліографічних записів за класифікаційними чи предметними рубриками).

Називають ще як окремий метод "загальний бібліографічний аналіз документа". Але це — не окремий метод, а умова здійснення будь-якого методу бібліографування. Найбільш глибоко цей аналіз здійснюється під час складання бібліографічної характеристики документів.

Крім перших чотирьох методів вважаємо необхідним виділити ще два:

- розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики;

- складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника.

Ці методи розглядають, як правило, як різновиди бібліографічного групування, але вони мають особливості виконання та застосування.

Для всіх методів бібліографування найбільш важливим є принцип доцільності або закон подвійної відповідності - головний принцип бібліографування: БІ, що створюється, повинна відповідати, з одного боку, особливостям документів (їх змісту та формі), з іншого боку — інформаційним потребам, запитам, інтересам споживачів, на яких розраховано БІ. У цьому законі проявляється така істотна властивість БІ, як її подвійність.

Всі методи бібліографування поділяють на аналітичні та синтетичні залежно від того, які наукові методи, аналіз або синтез переважають у тому чи іншому бібліографічному методі. Але цей поділ доволі умовний, тому що в кожному бібліографічному методі є аналіз, тобто уявне розчленування цілого на частини, і синтез, тобто з'єднання частин, вивчення предмета в цілісності, єдності й взаємозв'язку його частин.

Наприклад, бібліографічний опис документа починається з аналізу документа, його уявного розчленування на елементи: прізвище та ініціали автора, назва, підзаголовні дані, вихідні дані, кількісна характеристика документа і тощо. Але це тільки початок,

С.73

бо для здійснення бібліографічного опису потрібно з'єднати всі ці елементи за певними правилами та представити як деяку цілісність, тобто здійснити синтез. Таким чином, аналіз і синтез присутні разом у методі складання бібліографічного опису.

Те ж саме можна сказати про всі способи бібліографічної характеристики та й інші методи бібліографування. Лише умовно, враховуючи переважання аналізу чи синтезу, щодо остаточного результату — створення БІ, можна виділяти аналітичний та синтетичні етапи бібліографування. Причому починається бібліографування з синтезу попереднього, тобто недиференційованого сприйняття об'єктів бібліографування, продовжується аналітичним етапом і завершується синтезом остаточним. Співвідношення основних методів бібліографування з цими етапами можна показати на рис. 4.1.

Етапи бібліографування	Методи бібліографування
1. Синтез попередній	1. Бібліографічне виявлення
2. Аналіз	2. Бібліографічний відбір
	3. Бібліографічна характеристика
3. Синтез остаточний	4. Бібліографічне групування
	5. Розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики
	6. Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного посібника

Рис. 4.1. Співвідношення методів бібліографування з синтетичними та аналітичним етапами бібліографування