3.4. Бібліографічний пошук як вихідна основа всіх бібліографічних процесів

Для характеристики практичної бібліографічної діяльності важливе значення мають поняття бібліографічного пошуку. Деякі бібліографознавці вважають, що вони належать тільки (чи переважно) до процесів бібліографічного обслуговування, особливо — до одного з цих процесів (довідково-бібліографічного обслуговування). Безумовно, поняття бібліографічного пошуку мають безпосереднє відношення до довідково-бібліографічного обслуговування, але їх можна розглядати також як фундаментальні поняття, що стосуються різних процесів практичної бібліографічної діяльності. Тому розглянемо ці поняття у даній темі, що знайомить із загальною характеристикою бібліографічної практичної діяльності.

Бібліографічний пошук є різновидом документального інформаційного пошуку. Це співвідношення наведені на схемі (див. рис. 3.3).

Пошук загалом — це діяльність, спрямована на знаходження того чи іншого об'єкта, явища, речі серед інших та його порівняння із потребою, що спонукала до пошуку. Застосовуючи дихотомічну класифікацію (логічну процедуру поділу обсягу поняття на два видові поняття, що суперечать одне одному), пошук поділяють на інформаційний та неінформаційний пошук, залежно від об'єкта пошуку.

С.65

Рис.3.3. Дихотомічна класифікація пошуку

Інформаційний пошук — це пошук інформації, що має певний тематичний зміст. Неінформаційний пошук до проблем бібліографії не має відношення.

Інформаційний пошук поділяється на документальний і недокументальний. Документальний — це пошук документа, в якому міститься потрібна інформація. Недокументальний інформаційний пошук здійснюється без звертання до документа, за іншими джерелами інформації (частіше за все — шляхом опитування інших людей).

Документальний пошук поділяється на бібліографічний і небібліографічний. Бібліографічний пошук — це пошук документа, в якому міститься потрібна інформація за джерелами бібліографічної інформації без безпосереднього звертання до документа. Або, інакше кажучи, бібліографічний пошук — це пошук бібліографічної інформації, тобто відомостей про документ, який відповідає інформаційній потребі, але без звертання до самого документа. Небібліографічний документальний пошук здійснюється у тому випадку, коли він ведеться серед самих документів, наприклад, на книжковій полиці чи на прилавку.

С.66

Схема дихотомічної класифікації інформаційного пошуку показує, що бібліографічний пошук за своєю природою завжди, є пошуком документальним і інформаційним. Отже, всі вимоги до документального та інформаційного пошуку та їхні властивості притаманні також бібліографічному пошуку.

Для інформаційного пошуку дуже важливо розрізняти такі поняття як, інформаційна потреба, інформаційний запит та інформаційний інтерес. Всі ці поняття характеризують ставлення споживача до інформації.

Інформаційна потреба виникає та існує об'єктивно, вона обумовлюється соціально-економічними та психологічними чинниками.

Інформаційний інтерес — це усвідомлена інформаційна потреба, або форма її активного прояву. Інтерес має суб'єктивний, особистий характер.

Інформаційний запит — це суб'єктивне формулювання інформаційного інтересу, або опосередкований прояв інформаційної потреби, її умовне позначення. Інформаційний запит формулюється та викладається споживачем у термінах природної мови. У запиту, безумовно, відображається інформаційна потреба, але не завжди досить чітко і повно.

Співвідношення між інформаційними потребою, інтересом і запитом можна проілюструвати на рис. 3.4.

Система, що створюється для виконання завдань інформаційного пошуку, зветься інформаційно-пошуковою системою (ІПС). Інформаційно-пошукова система, призначена для пошуку документів, може включати самі документи чи їх "пошукові образи". З цього погляду бібліографічний посібник — це теж ІПС, створювана для пошуку БІ, тобто відомостей про документи.

У процесі інформаційного пошуку дуже важливе значення має пошукова ознака чи набір пошукових ознак, за якими ведеться пошук інформації. Ознака — це властивість об'єкта, яка обумовлює його відмінні або спільні риси з іншими об'єктами. Пошуковий образ документа (ПОД) — це набір пошукових ознак, які характеризують документ і є потрібними для пошуку та ідентифікації документа відповідно до запиту. Наприклад, пошуковим образом документа можна вважати бібліографічний запис.

Набір пошукових ознак, що характеризують інформаційний запит і є потрібними для пошуку інформації відповідно до запиту — це пошуковий образ запиту (ПОЗ). Пошуковий образ запиту

С.67

може бути сформульований у термінах природної мови чи перекладений на штучну інформаційно-пошукову мову (ІПМ).

Зразком інформаційно-пошукової мови можна вважати, наприклад, таблиці бібліотечно-бібліографічної класифікації, що використовуються при складанні систематичного каталогу бібліотеки. Пошуковий образ запиту, викладений інформаційно-пошуковою мовою, являтиме собою перелік класифікаційних індексів тих розділів, у яких можна знайти документи (точніше — пошукові образи документів), які відповідають запиту.

Переклад пошукового образу запиту на інформаційно-пошукову мову — це пошуковий припис, згідно з яким ведеться пошук у інформаційно-пошуковій системі.

Рис. 3.4. Співвідношення між інформаційними потребою, інтересом та запитом

Бібліографічний пошук, так само як інформаційний пошук, має певні властивості чи, точніше сказати, вимоги до пошуку: пертинентність і релевантність.

Пертинентність — це відповідність знайденої (чи наданої) інформації потребі споживача. Пертинентність — це, безумовно, найвища мета інформаційного пошуку, але її досягнення ускладнюється труднощами вивчення інформаційних потреб, неадекватністю їх відображення в інформаційних запитах, недосконалістю інформаційно-пошукових систем.

С.68

Інша вимога — релевантність — означає відповідність шуканої інформації запитам споживача. Релевантність бібліографічного пошуку виявляється шляхом зіставлення пошукового образу запиту з пошуковими образами документів, котрі виявлено у результаті пошуку, але остаточно вона може виявитися лише при порівнянні самого інформаційного запиту із змістом документів.

Показниками ступеня виконання вимоги релевантності пошуку є поняття повноти і точності пошуку, а також " втрат інформації" та "інформаційного шуму".

Повнота бібліографічного пошуку — це співвідношення кількості знайдених релевантних бібліографічних записів (БЗ) до загальної кількості релевантних бібліографічних записів у даному масиві БІ. Тобто:

Повнота = Кількість знайдених релевантних БЗ

Загальна кількість релевантних БЗ у даному масиві БІ

Точність бібліографічного пошуку — це співвідношення кількості знайдених релевантних бібліографічних записів до загальної кількості знайдених у результаті пошуку записів. Тобто:

Точність = Кількість знайдених релевантних БЗ

Загальна кількість знайдених БЗ

Показники повноти та точності пошуку можна виразити формулами за допомогою умовних позначень, які визначені на діаграмі семантичної оцінки інформаційно-пошукової системи (див. табл.3.1).

Показники повноти видачі інформації (або її втрат) та точності видачі (або інформаційного шуму) характеризують якість роботи ІПС, яку можна виразити кількісно.

* * *

Загальне ознайомлення із структурою практичної бібліографічної діяльності дає уявлення про її основні компоненти: мету діяльності, основні процеси, засоби і результати; про їх взаємозв'язок.

Суб'єкти та об'єкти практичної бібліографічної діяльності охарактеризовані у порівнянні із суб'єктами та об’єктами інших видів бібліографічної діяльності: науково-дослідної, педагогічної, управлінської.

С.69

За суб'єктною ознакою практична бібліографічна діяльність поділяється на професійну та непрофесійну. Визначають психологічні властивості, що потрібні бібліографу-професіоналу.

Таблиця 3.1.

Діаграма семантичної оцінки ІПС

		Масив документів (або бібліографічних записів)
		релевантні	нерелевантні
Масив-документів (або бібліографічних записів)	видані	а	б
	не видані	в	г

Повнота видачі (ПВ) = 100 % • а / (а + в)

Точність видачі (ТВ) = 100 % • а / (а + б)

Втрати інформації (ВІ) = 100 % • в / (а + в)

Інформаційний шум (ІШ) = 100 % • б/(а + б)

Тобто ПВ = 100 % - ВІ; ТВ = 100 % - ІШ.

При визначенні об'єкта практичної бібліографічної діяльності подана характеристика двох головних концепцій бібліографії — книгознавчої та документографічної. Об'єкт практичної бібліографічної діяльності визначений як система "документ — споживач", або її різновид: система "книга — читач".

Подана характеристика основних понять, що стосуються бібліографічного пошуку як вихідної основи всіх бібліографічних процесів: його взаємозв'язок з документальним та інформаційним пошуком, співвідношення понять інформаційної потреби, запиту та інтересу; поняття інформаційно-пошукової системи, пошукового образу документа, пошукового образу запиту тощо.

С.70

Питання для самоконтролю

1. З яких компонентів складається практична бібліографічна діяльність?

2. У якому співвідношенні знаходяться основні процеси практичної бібліографічної діяльності та бібліографічна продукція?

3. Як визначають суб'єкта бібліографічної діяльності? Які властивості, знання, вміння та навички потрібні бібліографу?

4. Що таке непрофесійна бібліографічна діяльність?

5. Дайте характеристику об'єкта практичної бібліографічної діяльності. Яку роль відіграють у ньому документ і споживач інформації?

6. Від чого походять назви основних теоретичних концепцій бібліографії: книгознавчої та документеграфічної?

7. Що таке "бібліографічний пошук"? Як це поняття пов'язане із документальним та інформаційним пошуком?

8. Покажіть співвідношення між поняттями "інформаційна потреба", "інформаційний інтерес" та "інформаційний запит".

9. Що означають поняття: інформаційно-пошукова система, пошуковий образ документа, пошуковий образ запиту, пошуковий припис?

10. Що означають такі властивості інформаційного пошуку, як пертинентність і релевантність?

11. Як визначають повноту і точність бібліографічного пошуку? Що таке втрати інформації та інформаційний шум?

С.71