3.3. Об'єкти бібліографічної діяльності

Об'єктом діяльності називають: "1) Матеріальний предмет пізнання і практичного впливу з боку людини (суб'єкта); 2) Річ, явище, на які спрямовано будь-яку діяльність" 1.

Об'єктом практичної бібліографічної діяльності завжди була книга, у тій формі, яка була притаманна тій чи іншій епосі. Спочатку це була рукописна книга ("манускрипти"), потім — друкована, або "твори друку". Причому друкована книга в усій різноманітності її зовнішніх форм та внутрішнього змісту. Тобто неперіодичні видання і періодичні; вербально-писемні і образотворчі, нотні, картографічні; окремі видання і частини видань. За змістом: від офіційних документів держави до дитячої літератури. Головною зовнішньою відмінною рисою об'єкта бібліографування поступово стало те, що це були твори друку.

У XIX — XX ст. з'явилися нові засоби фіксування та передачі людського знання, тиражування творів: звукозапис, фотографія, кінофільми. Об'єкт бібліографування розширився. Стало зручніше називати його словом "документ" (у широкому значенні цього поняття, що означає матеріальний носій, на якому зафіксована інформація і який використовується у соціальному комунікаційно-інформаційному процесі для її передачі в часі та просторі).

Від назви безпосереднього об'єкта бібліографування походять назви теоретичних концепцій бібліографії: "книгознавча" та "документографічна". Книгознавча концепція — найдавніша, вона виникла разом із теоретичним усвідомленням бібліографії і пройшла

____________________

1 Словник іншомовних слів. - К., 1985. - С. 591.

С.62

різні етапи свого розвитку. Документографічна концепція виникла у ХХст., коли об'єкт бібліографії почали називати "документом". Витоки цієї концепції — у поглядах засновника Міжнародного бібліографічного інституту в Брюселі Поля Отле. Найповніше обґрунтування документографічна концепція бібліографії одержала в працях О.П. Коршунова.

Наприкінці XX ст. була опублікована нова концепція бібліографії щодо визначення її об'єкта: інформографічна або ідеодокументографічна. Її прихильники (Юрій Сергійович Зубов, Наталія Андріановна Сляднєва 1) вважають, що об'єктом бібліографії є інформація, або "суверенний інформаційний об'єкт", або "інфоквант". До таких інформаційних об'єктів відносять не тільки документ і його зміст, але й ідеї та думки, не зафіксовані в документах. Відповідно, бібліографія трактується як метод оперування будь-якими інформаційними об'єктами, незалежно від форми їх існування. Ця концепція зазнала справедливої критики з боку представників документографічної концепції, але залишилася фактом бібліографічної науки і має своїх запальних послідовників.

Нові нюанси щодо визначення об'єкта бібліографічної діяльності виявили культурологічна та когнітографічна концепції бібліографії. Авторка першої — Маргарита Георгіївна Вохришева — підкреслила, що бібліографія є засобом формування, розвитку, збереження та успадкування культури, культурних цінностей 2. Але культурні цінності, що є, на її думку, об'єктом бібліографії, являють собою "фіксоване в документі знання", отже, культурологічна концепція не заперечує документографічну.

У когнітографічній концепції, розробленій Валерієм Олександровичем Фокеєвим, наголос робиться на тому, що об'єктом бібліографії є "знання, що рухається у формі різних текстів", "квант знання", "фіксований текст і потреби в ньому", "світ текстів — світ потреб" 3. Важко уявити знання, фіксоване у формі

_____________________________

1 Сляднева Н.А. Библиография в системе Универсума человеческой деятельности: Опыт системно-деятельностного анализа: (Моногр.) -М.: Изд-во МГИК, 1993. - 226с.

2 Вохрышева М.Г. Библиография в системе культуры. - Самара: Самар. гос. ин-т культуры и искусств, 1993. — С. 10.

3 Фокеев В.А. Природа библиографического знания: Моногр. / Рос. гос. б-ка. -М., 1995. - 352 с.

С.63

тексту, поза його документальною формою. "Фіксований текст" — це і є документ. Але, на думку В.О. Фокеєва, "носіями знання" є не тільки документальні носії, але й "людська свідомість індивідуумів та їхніх співтовариств". Чи є інформація про недокументований текст, що існує в "живій пам'яті" людини, бібліографічною? Ця теза залишилася недоведеною. Отже, з погляду об'єкта когнітографічна концепція не змогла скасувати документографічну.

Документографічна і книгознавча концепції бібліографії не мають суттєвих суперечностей у питанні щодо визначення об'єкта практичної бібліографічної діяльності. Без сумніву, книга - це один із видів документа і всі властивості документа притаманні й книзі. Дискусійним залишається лише питання: всі чи не всі документи можуть бути об'єктом бібліографування. На наш погляд, переваги документографічної та книгознавчої концепцій бібліографії можна зберегти в єдиній документографічно-книгознавчій концепції, побудованій на вивченні структури соціальної інформаційної комунікації 1.

Але книга (чи документ) не єдиний об'єкт практичної бібліографічної діяльності. Бібліограф вивчає (описує, систематизує) книги (документи) з метою створення БІ, яка призначена для використання споживачем інформації. Споживач інформації є частиною складного об'єкта практичної бібліографічної діяльності — системи "документ — споживач".

Два головні елементи цієї системи — документ і споживач — відіграють різні ролі в процесах бібліографування і бібліографічного обслуговування. Документ є безпосереднім об'єктом бібліографування, споживач — безпосереднім об'єктом бібліографічного обслуговування. Але бібліографування здійснюється для того, щоб БІ у кінцевому підсумку надійшла до споживача, а бібліографічне обслуговування, тобто надання БІ споживачеві, має на меті встановлення інформаційного зв'язку споживача з документом.

Отже, об'єктом практичної бібліографічної діяльності є система "документ — споживач" або, як її різновид, система "книга — читач".

Об'єктом науково-дослідної діяльності в галузі бібліографії, тобто — бібліографознавства, є власне практична бібліографічна

______________

1 Швецова-Водка Г.М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. — Рівне, 2001. - 437 с.

С.64

діяльність, а також інші види бібліографічної діяльності (науково-дослідна, навчальна, управлінська). Лише опосередковано, через завдання практичної бібліографічної діяльності, об'єктом пізнання у бібліографознавстві може бути система "документ — споживач" загалом чи її складові.

Об'єктом навчальної (або педагогічної) бібліографічної діяльності є учні (студенти), майбутні фахівці бібліографічної справи чи споживачі інформації, читачі, коли йдеться про бібліографічне навчання читачів (споживачів інформації).

Об'єктом управлінської діяльності в галузі бібліографії є бібліографічна справа в усіх її видах і частинах, а також інші види бібліографічної діяльності, коли йдеться про управління їх розвитком, організаційне чи методичне керівництво.