2.4. Визначення бібліографії як галузі діяльності. Принципова схема функціонування бібліографії

Розглянувши розвиток і наслідки термінологічної праці в галузі бібліографознавства у 70—90-ті роки XX ст., доходимо до висновку, що термін "бібліографія" для позначення окремого бібліографічного посібника чи їх сукупності вживати не рекомендується.

Актуальними залишаються два значення терміна "бібліографія":

1. Те, що дорівнюється поняттю "бібліографічна практична діяльність", тобто діяльність, спрямована на створення та поширення бібліографічної інформації.

2. Те, що охоплює як практичну, так і інші види бібліографічної діяльності (науково-дослідну, педагогічну, управлінську).

Перший підхід приваблює тим, що дає можливість чітко розрізняти діяльність, спрямовану на виробництво БІ та задоволення бібліографічних потреб, і всі інші види діяльності, пов'язані з осмисленням першої чи підготовкою до неї. Але при такому підході не знаходиться терміна, який би охоплював усі аспекти

_________________________

1 Моргенштерн И.Г. Библиографоведение. Общий курс: Путеводитель по курсу для студентов информ.-библ. фак. / Челябинск. гос. акад. Культуры и искусств. 2-е изд., переработ. и доп. -Челябинск, 2001.- С. 4, 6.

С.48

бібліографічної діяльності, всі явища, що можна назвати бібліографічними (тобто не тільки бібліографічну практику, але й бібліографічну науку, бібліографічну освіту тощо.).

Рис. 2.1. Структура та включеність бібліографії в різні сфери людської діяльності

Тому в останні роки все більше переважає другий підхід, коли терміном "бібліографія" позначається сукупність усіх видів діяльності, пов'язаних із створенням та функціонуванням бібліографічної інформації у суспільстві. Такий підхід запропонував О. П. Коршунов. Термін "бібліографія" при цьому охоплює всі види діяльності, так чи інакше пов'язані з функціонуванням бібліографічної інформації у суспільстві. Крім практичної

С.49

діяльності, спрямованої на підготовку бібліографічної інформації та її доведення до споживачів, сюди відносяться: науково-дослідна діяльність, спрямована на вдосконалення практичної бібліографічної діяльності; навчально-виховна діяльність, яка забезпечує підготовку кадрів, і управлінська діяльність (організаційно-методичне керівництво), що сприяє виконанню завдань практичної бібліографічної діяльності. Обсяг поняття "бібліографія" у такому тлумаченні показує рис. 2.1.

У схемі, запропонованій О.П. Коршуновим, термін "бібліографічна діяльність" належить тільки до "практичної діяльності" суспільства. Крім практичної бібліографічної діяльності у склад бібліографії тут включено бібліографознавство, тобто наукову діяльність, спрямовану на пізнання практичної бібліографічної діяльності; підготовку кадрів і організаційно-методичне керівництво. Такий поділ бібліографії відповідає поділу всієї людської діяльності на чотири сфери: практична діяльність, наука, освіта та управління.

Загалом погоджуючись з охарактеризованою думкою О. П. Коршунова, ми хотіли б все ж таки звернути увагу на те, що термін "бібліографічна діяльність" неправомірно дорівнювати тільки бібліографічній практичній діяльності, тому що всі інші види діяльності (у галузі бібліографії) — це теж "бібліографічна діяльність". Саме сучасне розуміння поняття "бібліографія" свідчить про те, що бібліографія — це діяльність, зокрема і практична (виробництво бібліографічної інформації та її поширення), і бібліографознавча, і педагогічна, і управлінська.

Інакше кажучи, терміни "бібліографія" та "бібліографічна діяльність" слід розуміти як синонімічні, а при позначенні різних видів діяльності, з яких складається бібліографія, додавати відповідний терміноелемент: "практична бібліографічна діяльність", "науково-дослідна бібліографічна діяльність", "педагогічна (або навчальна) бібліографічна діяльність", "управлінська бібліографічна діяльність". При цьому пам'ятати, що науково-дослідна бібліографічна діяльність має ще назву "бібліографознавство" і означає дослідження проблем усіх видів бібліографічної діяльності, передусім — практичної. А терміноелемент "практична" лише умовно належить до діяльності виробництва та поширення БІ, тому що "практичними" можна назвати і деякі елементи педагогічної чи управлінської бібліографічної діяльності.

С.50

Отже, пропонується таке визначення: бібліографія (чи бібліографічна діяльність) — це система різних видів діяльності (практичної, науково-дослідної, педагогічної, управлінської), яка забезпечує виробництво та функціонування бібліографічної інформації у суспільстві.

Тут бібліографія як діяльність визначається через поняття БІ, що виступає центром, "ядром" бібліографічної діяльнісної системи. Ця залежність бібліографії від бібліографічної інформації показується на "Принциповій схемі функціонування бібліографії", розробленій О.П. Коршуновим (див. рис. 2.2), де бібліографія представлена з позицій системного підходу як щось цілісне, що виникає та існує навколо бібліографічної інформації. Про її внутрішню структуру тут нічого не повідомляється. Видно тільки зовнішні зв'язки із світом документів (Д), з одного боку, та світом споживачів інформації (С), з іншого.

Рис 2.2. Принципова схема функціонування бібліографії

Система бібліографії тут має два входи: перший — це відомості про документи, що відбиваються у БІ; другий — це інформаційні потреби споживачів, які викликають документальні та бібліографічні потреби, для задоволення яких створюється БІ. Тобто схема показує, що БІ відображає як відомості про документи, так і інформаційні потреби (чи запити) споживачів.

Система бібліографії має один (головний) вихід: подання бібліографічної інформації споживачеві. Для ефективного функціонування системи дуже важливим є зворотний зв'язок від споживача, в якому може бути надана оцінка бібліографічної інформації та діяльності системи загалом. Такий зв'язок допоможе вдосконалювати діяльність системи та підвищувати якість бібліографічної інформації.

С.51

Принципова схема функціонування бібліографії, безумовно, відображає її діяльність на дуже високому рівні абстракції, тобто відображає сутність цього явища, а не конкретні його вияви. Тут проявляється головна суттєва риса бібліографії, так само як і бібліографічної інформації — це її подвійність: те, що вона залежить від двох головних елементів — документа і споживача. Передусім, це стосується практичної бібліографічної діяльності. Але й всі інші види бібліографічної діяльності — наукова, освітня, управлінська — спрямовані на допомогу практичній бібліографічній діяльності, тобто, певна річ, вони теж забезпечують функціонування бібліографічної інформації.

Зазначене визначення бібліографії та принципова схема її функціонування не зустріли скільки-небудь серйозних заперечень з боку науковців, але пошуки іншого визначення бібліографії тривають. У кожному новому визначенні звертають увагу на такі аспекти, що залишилися невідображеними у попередніх. Тому фахівцям доцільно постійно стежити за новими дослідженнями та теоретичними розробками, свідомо сприймати їх і обговорювати.

***

Розглядаючи питання визначення бібліографії, ми познайомилися із виникненням бібліографічної діяльності та початковим періодом її розвитку, з появою терміна "бібліографія" та його значеннями у тлумаченні різних авторів. Полісемія терміна "бібліографія" примусила вчених вдатися до стандартизування бібліографічної термінології у 70—90-ті роки XX ст. Стандартизація термінів у цілому мала позитивні наслідки, хоча головний термін системи — "бібліографія" — залишився дискусійним. Визначення бібліографії як системи різних видів діяльності, що забезпечують створення та функціонування бібліографічної інформації у суспільстві, набуло широкого визнання. Але пошуки найбільш точного визначення тривають.

С.52

Питання для самоконтролю

1. Коли та в зв'язку з чим виникає практична бібліографічна діяльність? Назвіть найдавніші бібліографічні пам'ятки світової культури.

2. Які пам'ятки свідчать про бібліографічну діяльність у Стародавній Русі та в Україні у XIV—XVI століттях?

3. У яких напрямах розвивалася бібліографічна діяльність у ХV-ХVІІ століттях?

4. Звідки походить термін "бібліографія"? Яким було його перше значення?

5. Які значення набув термін "бібліографія" у XVII—XVIII століттях? Назвіть перших бібліографів, які використовували та впроваджували цей термін.

6. Коли і де вперше почалося викладання бібліографії в Україні?

7. Які тлумачення "бібліографії" були поширені у XIX столітті?

8. Як визначалася бібліографія у теоретичних працях першої половини XX століття?

9. Для чого запроваджувалися державні стандарти на бібліографічну термінологію? Як змінилося у зв'язку з цим тлумачення терміна "бібліографія"? Яку назву одержала наука про бібліографію?

10. Як визначалася "бібліографічна діяльність" у державному стандарті ГОСТ 7.0—84? Чим пояснювалася відсутність у цьому стандарті терміна "бібліографія "?

11. Як визначають терміни "бібліографія" та "бібліографічна діяльність" у ГОСТІ 7.0—99? Поясніть їх співвідношення.

12. Поясніть найбільш широке значення "бібліографії" як системи різних видів діяльності. Які види діяльності вона охоплює? Що їх об'єднує?

13. Поясніть зміст "Принципової схеми функціонування бібліографії". У якій зовнішній системі виникає бібліографія? Що означає подвійність як одна з найсуттєвіших рис бібліографії?

14. Яке визначення бібліографії, на вашу думку, слід вважати найточнішим у наш час?

С.53