МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічної роботи
з дисципліни: «Цивільний захист»
ОДЕСА 2011
Кафедра управління системами безпеки життєдіяльності
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічної роботи
з дисципліни: «Цивільний захист»
(для студентів усіх спеціальностей)
Затверджено: на засіданні кафедри
«Управління системами безпеки життєдіяльності»
Протокол № від
ВСТУП
Розрахунково-графічна робота повинна складатися:
1. Титульний лист (додаток А).
2. Розрахункова частина.
3. Таблиці, графіки, рисунки, додатки.
4. Список використаної літератури.
Задача 1
Оцінка хімічної обстановки
На об'єкті зруйнувалась необвалована ємність, яка вміщує 10 т хлору. Метеоумови: температура повітря +20ºС, інверсія, швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру – східний.
Приклад виконання задачі 1
Вихідні данні:
- ємність з хлором
т.;
- температура повітря +20ºС;
- швидкість вітру 2 м/с;
- напрямок вітру – східний.
Провести розрахунки оперативного (аварійного) прогнозування.
Розв’язання
1. Визначаємо за швидкістю
вітру 2 м/с коефіцієнт кутового розміру
зони можливого зараження (за табл. 1),
.
Таблиця 1
Кутові розміри зони можливого зараження від швидкості вітру
|
V м/с |
< 0,5 |
0,6 - 1 |
1,1 - 2 |
> 2 |
|
|
360º |
180º |
90º |
45º |
º
2. Визначаємо глибину расповсюдження хмари зараженого повітря (за табл. 2), Г = 11, 3 км.
Таблиця 2
Глубина зони хімічного зараження НХР, км
|
Кількість НХР (Q), т |
Температура ºС |
інверсія |
|||
|
хлор |
|||||
|
Швидкість вітру (V), м/c |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||
|
10 |
-20º |
17,7 |
10,4 |
7,9 |
6,6 |
|
0 |
18,5 |
10,9 |
8,3 |
6,9 |
|
|
+20º |
19,3 |
11,3 |
8,6 |
7,2 |
|
3. Визначаємо площу зони можливого хімічного зараження за формулою:
км2.
4. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного зараження за формулою:
км2.
де: К – коефіцієнт, який залежить від ступеня стійкості повітря (табл. 3).
Г – глубина розповсюдження хмари зараженого повітря;
N – час на яке розраховується глибина ПЗХЗ (в прикладі приймаємо на 4 год.).
Таблиця 3
Коефіціент «К» який залежить від ступеня стійкості повітря
|
інверсія |
ізотермия |
конвекція |
|
0,081 |
0,133 |
0,235 |
5. Визначаємо по табл. 4 час випарювання хлору Т =1.12 год.
Таблиця 4
Час випарювання хлору
|
Назва НХР |
V, м/с |
ХАРАКТЕР РОЗЛИВУ |
|||||||||||||
|
«вільно» |
«у піддон» |
||||||||||||||
|
Н = 0,05 м |
Н = 1 м |
Н = 3 м |
|||||||||||||
|
Температура повітря, З |
|||||||||||||||
|
-20 |
0 |
20 |
40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
||||
|
хлор |
1 |
1,5 1,12 0,9 0,75 0,65 0,4 |
23,9 18,0 14,3 12,0 10,2 6,0 |
83,7 62,9 50,1 41,8 35,8 20,9 |
|||||||||||
|
2 |
|||||||||||||||
|
3 |
|||||||||||||||
|
4 |
|||||||||||||||
|
5 |
|||||||||||||||
|
10 |
|||||||||||||||
6. Знаходимо ширину ПЗХЗ при інверсії:
км.
7. Наносимо на мапу (схему) зону хімічного зараження (рис. 1).
Рис. 1.Схема зони хімічного зараження місцевості.
Таблиця 5
Час випарювання аміака
|
Назва НХР |
V, м/с |
ХАРАКТЕР РОЗЛИВУ |
|||||||||||||
|
«вільно» |
«у піддон» |
||||||||||||||
|
Н = 0,05 м |
Н = 1 м |
Н = 3 м |
|||||||||||||
|
Температура повітря, З |
|||||||||||||||
|
-20 |
0 |
20 |
40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
||||
|
аміак |
1 |
1,40 1,05 0,82 0,68 0,58 0,34 |
21,8 16,4 13,1 10,9 9,31 5,45 |
76,3 57,4 45,7 38,2 32,6 19,1 |
|||||||||||
|
2 |
|||||||||||||||
|
3 |
|||||||||||||||
|
4 |
|||||||||||||||
|
5 |
|||||||||||||||
|
10 |
|||||||||||||||
Таблиця 6
Глубина зони хімічного зараження НХР
|
Кількість НХР (Q) ,т |
Температура оC |
ІНВЕРСІЯ |
||||||||||||
|
ХЛОР |
АМІАК |
|||||||||||||
|
Швидкість вітру (V), м/с |
||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
|||
|
0,5 |
-20 |
2,65 |
1,65 |
1,45 |
1,30 |
|
|
|
||||||
|
0 |
2,85 |
1,85 |
1,55 |
1,40 |
|
|
||||||||
|
+20 |
3,15 |
2,05 |
1,65 |
1,50 |
|
|
||||||||
|
1 |
-20 |
4,25 |
2,70 |
2,15 |
1,90 |
|
|
<0,5 |
||||||
|
0 |
4,65 |
2,90 |
2,30 |
2,05 |
|
|
||||||||
|
+20 |
4,80 |
3,00 |
2,40 |
2,10 |
|
|
||||||||
|
3 |
-20 |
8,35 |
5,10 |
3,95 |
3,35 |
|
|
1,15 |
0,80 |
0,65 |
0,55 |
|
|
|
|
0 |
8,75 |
5,30 |
4,15 |
3,50 |
|
|
1,25 |
0,85 |
0,70 |
0,60 |
|
|
||
|
+20 |
9,20 |
5,60 |
4,35 |
3,70 |
|
|
1,3 |
0,90 |
0,75 |
0,65 |
|
|
||
|
5,0 |
-20 |
11,6 |
6,90 |
5,30 |
4,50 |
|
|
1,5 |
1,00 |
0,85 |
0,75 |
|
|
|
|
0 |
12,2 |
7,30 |
5,60 |
4,70 |
|
|
1,60 |
1,10 |
0,95 |
0,85 |
|
|
||
|
+20 |
12,8 |
7,60 |
5,80 |
4,90 |
|
|
1,65 |
1,15 |
1,00 |
0,90 |
|
|
||
|
10 |
-20 |
17,7 |
10,4 |
7,90 |
6,60 |
|
|
2,30 |
1,50 |
1,20 |
1,05 |
|
|
|
|
0 |
18,5 |
10,9 |
8,30 |
6,90 |
|
|
2,45 |
1,55 |
1,30 |
1,15 |
|
|
||
|
+20 |
19,3 |
11,3 |
8,60 |
7,20 |
|
|
2,65 |
1,75 |
1,45 |
1,25 |
|
|
||
|
20 |
-20 |
27,1 |
15,7 |
11,8 |
9,80 |
|
|
3,80 |
2,35 |
1,90 |
1,60 |
|
|
|
|
0 |
28,3 |
16,4 |
12,3 |
10,2 |
|
|
4,05 |
2,55 |
2,05 |
1,8 |
|
|
||
|
+20 |
29,7 |
17,2 |
12,9 |
10,7 |
|
|
4,3 |
2,70 |
2,15 |
1,90 |
|
|
||
|
30 |
-20 |
35,0 |
20,1 |
15,0 |
12,4 |
|
|
4,90 |
3,05 |
2,40 |
2,10 |
|
|
|
|
0 |
36,7 |
21,0 |
15,7 |
12,9 |
|
|
5,25 |
3,25 |
2,60 |
2,25 |
|
|
||
|
+20 |
38,5 |
22,0 |
16,4 |
13,5 |
|
|
5,45 |
3,40 |
2,70 |
2,35 |
|
|
||
|
50 |
-20 |
48,2 |
27,3 |
20,3 |
16,6 |
|
|
6,60 |
4,05 |
3,20 |
1,25 |
|
|
|
|
0 |
50,4 |
28,6 |
21,2 |
17,3 |
|
|
6,85 |
4,20 |
3,30 |
1,35 |
|
|
||
|
+20 |
52,9 |
30,0 |
22,1 |
18,1 |
|
|
7,20 |
4,40 |
3,45 |
2,45 |
|
|
||
|
70 |
-20 |
59,9 |
33,7 |
24,8 |
20,3 |
|
|
8,10 |
4,95 |
3,85 |
3,25 |
|
|
|
|
0 |
62,6 |
35,2 |
25,9 |
21,1 |
|
|
8,45 |
5,15 |
4,00 |
3,40 |
|
|
||
|
+20 |
65,6 |
36,8 |
27,1 |
22,0 |
|
|
8,90 |
5,45 |
4,20 |
3,60 |
|
|
||
|
100 |
-20 |
75,0 |
41,9 |
30,8 |
25,0 |
|
|
10,2 |
6,20 |
4,75 |
3,95 |
|
|
|
|
0 |
78,7 |
43,8 |
32,1 |
26,1 |
|
|
10,8 |
6,50 |
5,00 |
4,15 |
|
|
||
|
+20 |
82,2 |
45,9 |
33,6 |
27,2 |
|
|
11,3 |
6,75 |
5,20 |
4,35 |
|
|
||
|
300 |
-20 |
149 |
81,6 |
59,2 |
47,8 |
|
|
20,1 |
11,8 |
9,00 |
7,40 |
|
|
|
|
0 |
156 |
85,4 |
61,9 |
49,9 |
|
|
21,0 |
12,4 |
9,30 |
7,70 |
|
|
||
|
+20 |
164 |
89,5 |
64,8 |
52,2 |
|
|
21,9 |
12,9 |
9,70 |
8,00 |
|
|
||
Таблиця 7
Варіанти вихідних даних до задачі 1
|
№ |
Вихідні дані |
Варіанти |
|||||||||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|||||||||||||||
|
1 |
Хлор (Q), т |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
70 |
11 |
300 |
1 |
3 |
|||||||||||||
|
2 |
Швидкість вітру (V), м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
3 |
2 |
1 |
4 |
3 |
2 |
1 |
4 |
|||||||||||||
|
3 |
Напрямок вітру, º |
45 |
90 |
135 |
180 |
270 |
225 |
30 |
45 |
135 |
180 |
0 |
90 |
270 |
|||||||||||||
|
4 |
Ступінь верт. стійк. повітря |
Інверсія |
|||||||||||||||||||||||||
|
5 |
Темпер. повітря t, ºC |
0 |
+20 |
-20 |
0 |
+20 |
-20 |
+20 |
-20 |
0 |
+20 |
-20 |
0 |
-20 |
|||||||||||||
|
№ |
Вихідні дані |
Варіанти |
|||||||||||||||||||||||||
|
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
|||||||||||||||
|
1 |
Аміак(Q), т |
3 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
70 |
100 |
300 |
50 |
70 |
20 |
30 |
|||||||||||||
|
2 |
Швидкість вітру (V), м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
3 |
2 |
1 |
4 |
3 |
3 |
2 |
2 |
|||||||||||||
|
3 |
Напрямок вітру, º |
0 |
45 |
90 |
135 |
150 |
165 |
180 |
270 |
225 |
90 |
45 |
30 |
0 |
|||||||||||||
|
4 |
Ступінь верт. стійк. повітря |
Інверсія |
|||||||||||||||||||||||||
|
5 |
Темпер. повітря t, ºC |
0 |
+20 |
-20 |
+20 |
-20 |
0 |
+20 |
-20 |
+20 |
+20 |
-20 |
-20 |
0 |
|||||||||||||
|
№ |
Вихідні дані |
Варіанти |
|||||||||||||||||||||||||
|
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
|||||||||||||||
|
1 |
Хлор (Q), т |
300 |
100 |
70 |
50 |
30 |
20 |
10 |
5 |
3 |
2 |
1 |
0,5 |
10 |
|||||||||||||
|
2 |
Швидкість вітру (V), м/с |
4 |
3 |
2 |
1 |
4 |
3 |
2 |
1 |
4 |
3 |
2 |
2 |
1 |
|||||||||||||
|
3 |
Напрямок вітру, º |
0 |
45 |
60 |
90 |
120 |
150 |
180 |
150 |
120 |
90 |
45 |
90 |
120 |
|||||||||||||
|
4 |
Ступінь верт. стійк. повітря |
Інверсія |
|||||||||||||||||||||||||
|
5 |
Темпер. повітря t, ºC |
0 |
+20 |
-20 |
-20 |
+20 |
+20 |
+20 |
-20 |
0 |
0 |
+20 |
+20 |
-20 |
|||||||||||||
|
№ |
Вихідні дані |
Варіанти |
|||||||||||||||||||||||||
|
40 |
41 |
42 |
43 |
44 |
45 |
46 |
47 |
48 |
49 |
50 |
51 |
52 |
|||||||||||||||
|
1 |
Аміак (Q), т |
3 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
70 |
100 |
300 |
20 |
30 |
50 |
70 |
|||||||||||||
|
2 |
Швидкість вітру (V), м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
3 |
3 |
2 |
2 |
1 |
4 |
3 |
3 |
|||||||||||||
|
3 |
Напрямок вітру, º |
0 |
45 |
60 |
90 |
120 |
150 |
180 |
210 |
240 |
270 |
0 |
90 |
180 |
|||||||||||||
|
4 |
Ступінь верт. стійк. повітря |
Інверсія |
|||||||||||||||||||||||||
|
5 |
Темпер. повітря t, ºC |
0 |
+20 |
-20 |
+20 |
-20 |
0 |
-20 |
-20 |
+20 |
+20 |
+20 |
-20 |
0 |
|||||||||||||
|
№ |
Вихідні дані |
Варіанти |
|||||||||||||||||||||||||
|
53 |
54 |
55 |
56 |
57 |
58 |
59 |
60 |
61 |
62 |
63 |
64 |
65 |
66 |
||||||||||||||
|
1 |
Аміак (Q), т |
3 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
70 |
100 |
300 |
20 |
30 |
50 |
70 |
10 |
||||||||||||
|
2 |
Швидкість вітру (V), м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
3 |
3 |
2 |
2 |
1 |
4 |
3 |
3 |
2 |
||||||||||||
|
3 |
Напрямок вітру, º |
0 |
45 |
60 |
90 |
120 |
150 |
180 |
210 |
240 |
270 |
0 |
90 |
180 |
90 |
||||||||||||
|
4 |
Ступінь верт. стійк. повітря |
Інверсія |
|||||||||||||||||||||||||
|
5 |
Темпер. повітря t, ºC |
0 |
+20 |
-20 |
+20 |
-20 |
0 |
-20 |
-20 |
+20 |
+20 |
+20 |
-20 |
0 |
-20 |
||||||||||||
Задача 2
Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкта.
Приклад виконання задачі 5
Вихідні дані:
–середня температура повітря tº= 20-25ºС, II кліматична зона ;
– ємність з вуглеводневим газом Q = 8 т;
– відстань від ємності до об'єкта r = 250 м;
– час на заповнення сховища робітниками та службовцями tнорм = 8 хв;
–відстань до робочих дільниць (N1=200 осіб) R1=100 м, (N2=310 осіб) R2=300 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті
N=N1+N2=200+310=510 осіб;
- на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 100 кПа
- приміщення для захисту робітників та службовців S1 = 300 м2;
- приміщення для пункту управління S2 = 12 м2;
- коридори S3 = 10 м2;
- санітарні вузли S4 = 70 м2;
- приміщення для зберігання продуктів S5 = 14 м2;
- висота приміщення h = 2,4 м;
- фільтровентиляційне обладнення - 3 комплекти ФВК-1, 1 комплект ЕРВ-72-2;
- розрахунок пункту управління N=5 осіб;
- водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас води - 4500 л;
- електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело - акумулятори батареї.
Необхідно:
- оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з такими показниками:
- за місткістю;
- за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші;
- за оцінкою системи життєзабезпечення сховища;
- за своєчасністю укриття.
Розв´язання
1.Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень:
Sзаг. осн. = S1 + S2 + S3 = 300 + 12 + 0 = 312 м2,
де S1 – площа приміщення для розміщення людей;
S2 – площа пункту управління;
S3 –площа медичного пункту (за вихідними даними не передбачено);
Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);
Sзаг. всіх = Sзаг. осн. + S3 + S4 + S5 = 312 + 10 + 70 + 14 = 406 м2.
де S3 –площа коредорів; м2
S4 – площа санітарних вузлів; м2
S5 – площа приміщень для зберігання продуктів; м2
2. Визначаємо місткість (Мs) cховища за площею:
– при двоярусному розташуванні ліжок;
місця.
де
– норма площі на одну людину.
3. Визначаємо місткість(
)
сховища за об'ємом всіх приміщень в
зоні герметизації:
місць,
де h – висота приміщення, м.
VН – норма об'єму приміщення на одну людину ;
4. Порівнюємо дані місткості за площею (Мs) та об'ємом (Мv).
Визначаемо фактичну місткість. Фактична місткість (кількість місць) Мф - мінімальна із цих двох величин. Отже, в наведеному прикладі Мф = 624 місця.
5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення захищених.
Висота приміщення h = 2,4 м дозволяє встановити двоярусні ліжка( нари). При довжині ліжок (нар) 180 см. і нормі 5 людей на одне ліжко необхідно встановити:
ліжок.
6. Визначаємо коефіцієнт місткості захистної споруди:
де N – кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю.
Висновок.
1. Об'ємно-плануві рішення сховища відповідають вимогам СНіП(ДБНВ.2.2.-5-97)
2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 122% .
7. Оцінка захистних споруд за життєзабезпеченням.
До систем життєзабезпечення належать:
- повітряпостачання ;
- водопостачання ;
- теплопостачання ;
- каналізація ;
- електропостачання та зв'язок.
Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забеспечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.
7.1Система повітряпостачання.
9.1.1. Визначаємо кількість повітря, що подається за годину в «Режимі –I» за формулою:
WOI = КФВК1·QФВК1+КЕРВ·QЕРВ=3 · 1200 + 900 = 4500 м3/г,
де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнення ФВК-1 ;
QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі –I» – 1200 м3/год;
КЕРВ – кількість електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в комплектів ЕРВ-72-2;
QЭРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в«Режимі –I»-900 м3/год
Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі –I»:
- W1=8 м3/ч.( I кліматичної зони,температура повітря до 20ºС);
- W1=10 м3/ч(II кліматичної зони, температура повітря до 20 - 25ºС);
- W1=11 м3/ ч(III кліматичної зони, температура повітря до 25 - 300ºС);
- W1=13 м3/ч.(IV кліматичної зони, температура повітря більше 300ºС).
7.1.2.Підрахуємо число людей, яких можно забезпечити повітрям в
«Режимі –I»:
Nо . I
=
осіб
де
-кількість
повітря, яке подається в годину в «Режимі
–I»;
-
норма зовнішнього повітря , для II
кліматичної зони-10 м3/ч
на одну людину .
7.1.3.Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі –IІ» за формулою:
WOII = КФВК1 · QФВК1 = 3 · 300 = 900 м3/ч,
де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнення ФВК–1;
QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнення ФВК–1 в «Режимі II» – 300 м3/год.
Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює
7.1.4. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі II» за формулою:
Wнеоб.. II = Nзах · QН. зах. + NПУ · QН. ПУ= 510 2 + 5 ∙ 5 =1045 м3
де Nзах – число людей у сховищі;
QН. зах – норма повітря, розрахована на людину в режимі II (фільтровентиляції – 2 м3/год, для I та II кліматичних зон; і 10 м3/год для III та IV кліматичних зон;
NПУ – розрахунок пункту управління, осіб;
QН. ПУ – норма для тих, хто працює на ПУ, - 5 м3/год .
7.1.5 Визначаемо, яку кількість людей можуть забеспечити в «Режимі II».
NО II =
осіб.
7.1.6. Визначаемо коефіцієнт повітропостачання:
Кповіт.пост..
=
,
де NOI – мінімальне число людей, забезпеченних повітрям в «Режимі I»та в « Режимі II»
Висновок.
1. Система повітряпостачання може забезпечити в «режимі I» і в «режимі II» тільки 450 осіб.
2. Робітники та службовці забезпечені повітрям на 88%.
7.2. Система водопостачання.
7.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.
З вихідних даних маємо
аварійний запас води – 4500 л, отже,
можливість системи водопостачання
= 4500 л.
7.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:
N о вод =
осіб.
де T – тривалість укриття = 3 доби;
N =N1+N2=3+2=5 л.
N1 - норма споживання на одну людину в аварійному режимі – 3л. ;
N2 - для санітарно-гігієнічних потреб – 2л.;
-
можливість системи водопостачання.
7.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:
Квод. пост..
=
.
Висновок.
1. Система водопостачання може забезпечити 59% робітників і службовців.
2 Необхідно додати аварійний запас води у кількості 3150 літрів.
7.3. Система електропостачання.
Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання - акумуляторна батарея.
Висновок.
1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.
2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.
На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однією із систем.
В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням NЖ.З.=300 осіб, виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта життєзабезпечення, дорівнює:
.
Висновок.
1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 59% робітників і службовців протягом 3 діб.
2. Система водозабезпечення знижує життєдіяльність до 59% за якою йде система повітряпостачання – 88%.
8. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.
8.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком Vнорм=50 м/хв і надається дві хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі.
Від ділянки № 1 до сховища (для N1=200 осіб.):
t1
=
=
= 4 хв.
Від ділянки № 2 до сховища (для N2=310 осіб.):
t2
=
=
= 8 хв.
8.2. Порівнюючи необхідний час для укриття людей з вихідними данними tнорм=8 хв.
В нашому прикладі t1 = 4 хв < tнорм = 8 хв і t2 = 8 хв = tнорм = 8 хв.
Робимо висновок, що розміщення сховища забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб:
Nсв = N1+N2=200 + 310 = 510 осіб.
10.3. Визначаємо коєфіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців:
.
Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців .
Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкта:
-
коефіцієнт місткості захисної споруди КМ = 1,22;
-
коефіцієнт за захисними властивостями КЗВ = 1,22;
-
коефіцієнт життєзабезпечення КЖ.З. = 0,59;
-
коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців КСВ = 1.
9.Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців промислового об'єкта.
9.1. На промисловому об'єкті інженерним захистом забезпечується 59% робітників та службовців.
9.2. Для забезпечення інженерним захистом робочої зміни необхідно:
- встановити додатково 2 комплекта фільтровентиляційного обладнення ФВК-1;
- встановити додатково ємність для води на 3150 літрів.
Таблиця 8