
- •2.1 Перетин багатогранників прямими лініями........................16
- •7.1 Загальні відомості..................................................................75
- •1 Гранні поверхні
- •1.1 Загальні відомості
- •1.2 Гранні поверхні та багатогранники
- •1.2.1 Утворення гранних поверхонь
- •1.2.2 Зображення багатогранників
- •1.2.3 Точки та прямі на поверхні багатогранників
- •1.2.4 Перерізи багатогранників площинами особливого положення та побудова їх дійсної величини
- •1.2.5 Перерізи багатогранників площинами загального положення. Побудова дійсної величини перерізу
- •2 Перетин багатогранників прямими лініями
- •2.1 Перетин багатогранників прямими лініями
- •2.2 Розгортки поверхонь багатогранників
- •3 Криві лінії та поверхні
- •13.1 Основні поняття та визначення кривих ліній
- •3.2 Плоскі криві лінії
- •3.3 Просторові криві лінії
- •3.3.1 Циліндрична та конічна гвинтові лінії
- •3.4 Криві поверхні. Способи утворення та задання кривих поверхонь
- •3.5 Розгортні та нерозгортні поверхні
- •3.5.1 Лінійчасті розгортні поверхні
- •3.5.2 Лінійчасті нерозгортні поверхні
- •3.6 Криві поверхні обертання
- •3.7 Циклічні, гвинтові та деякі інші поверхні
- •3.8 Точки та лінії на кривих поверхнях
- •4 Перетин кривої поверхні площиною та прямою лінією
- •4.1 Перетин кривих поверхонь проектуючими площинами
- •4.2. Перетин циліндра проектуючими площинами
- •4.3 Конічні перерізи
- •4.4 Перетин конуса площинами різних положень
- •Запитання для самоперевірки
- •5 Розгортки циліндричних та конічних поверхонь
- •5.1 Побудова розгортки циліндра
- •5.2 Побудова розгортки конуса
- •5.3 Перетин прямої з кривими поверхнями
- •5.3.1 Перетин циліндра з прямою лінією
- •5.3.2 Перетин конуса з горизонтальною прямою
- •5.3.3 Перетин прямої з поверхнею кулі
- •6 Взаємний перетин поверхонь
- •6.1 Взаємний перетин гранних тіл
- •6.2 Перетин гранних тіл з тілами обертання
- •6.3 Побудова лінії взаємного перетину тіл обертання методом сфер
- •6.4 Особливі випадки перетину тіл обертання
- •7 Аксонометричні проекції
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •7.3 Прямокутна диметрична проекція
- •7.4 Косокутна фронтально-диметрична проекція
- •7.5 Приклади побудова аксонометрії геометричних фігур
- •Додаток а способи перетворення проекцій* а.1 Спосіб обертання навколо проекціійної прямої та лінії рівня
- •А.1.1 Обертання точки навколо осі, перпендикулярної до площини проекцій
7.4 Косокутна фронтально-диметрична проекція
Як відомо з попередньої інформації, у косокутних аксонометричних проекціях проектуючі промені з площиною аксонометричних проекцій утворюють гострий кут. Найбільш поширеною серед них у практиці побудов вважають фронтально-диметричну проекцію, яку ще називають кабінетною. Осі ОрХр та ОрZр складають між собою кут 90°, а вісь ОрУр – кут 45° до горизонту (рис. 7.11,а). Коефіцієнти спотворення по осях ОрХр та ОрZр дорівнюють одиниці (kx=kz=1), а по осі ОрУр – половині (ky=0,5), тобто такі ж, як і в прямокутній диметрії. Коло діаметром d у фронтальній площині проектується у вигляді кола 1 (без спотворення, а у горизонтальній та профільній площині – у вигляді однакових еліпсів 2 та 3. Велика вісь =1,07d, мала вісь =0,33d (рис. 7.11,б)
а б
Рисунок 7.11
На рис. 7.12 представлено три ортогональні проекції куба зі стороною основи а, на профільній грані якого розміщена шестигранна призма, а на горизонтальній та фронтальній гранях – циліндри діаметра d, а також зображення косокутної фронтально-диметричної проекції тіла.
Рисунок 7.12
Дуже важливим є вміння конструктора вибрати ту чи іншу аксонометричну проекцію для найбільш виразного зображення кожної конкретної деталі в трьох вимірах.
Вважається, що деталі з елементами гранної форми раціонально зображувати в ізометрії або диметрії, а деталі типу валів, осей та фланців з елементами циліндричних поверхонь варто зображувати в косокутній диметрії. При цьому вісь деталі треба орієнтувати паралельно до осі ОУ. Тоді всі кола основ циліндричних чи конічних поверхонь спроектуються у натуральну величину.
7.5 Приклади побудова аксонометрії геометричних фігур
У практиці побудов аксонометричних зображень різно-манітних геометричних фігур найчастіше користуються пря-мокутною ізометричною (практичною) та диметричною, а також косокутною фронтально-диметричною (кабінетною) проекціями.
Побудоване зображення предмета характеризується кращою виразністю та наочністю.
Лінії штриховки при виконанні четвертних розрізів наносять паралельно до однієї з діагоналей проекцій квадратів, розміщених у площинах рівня: для ізометрії – на рис. 7.13,а, для диметрії – на рис. 7.13,б і для косокутної фронтальної диметрії – на рис. 7.13,в.
а б в
Рисунок 7.13
На рис. 7.14,а показано побудову практичної ізометрії зрізаного конуса з вертикальним наскрізним циліндричним отвором. На рис. 7.14,б побудовано диметричне зображення чотирикутної зрізаної піраміди з наскрізним вертикальним квадратним отвором, а на рис. 7.14,в – зображення фланця у косокутній фронтально-диметричній проекції. Вісь фланця збігається з віссю ОрУр При такому зображенні кола, розміщені у фронтальній площині, проектуються без спотворення.
Тут у всіх трьох випадках виконано четвертні вирізи вздовж площин симетрії та виконано штриховку згідно з вимогами стандарту.
а б в
Рисунок 7.14
Запитання для самоперевірки
-
У чому полягає перевага аксонометричного зображення предметів перед ортогональним?
-
У чому суть аксонометричного проектування?
-
Які Ви знаєте аксонометричні проекції?
-
Як розташовують осі у прямокутній ізометрії?
-
Як розташовують осі у прямокутній диметрії?
-
Як розташовують осі у косокутній диметрії?
-
Які коефіцієнти спотворення в ізометрії та диметрії?
-
Як будують коло в ізометричній проекції?
-
Як виконують штрихування в ізометрії та диметрії?
-
У якій з аксонометричних проекцій коло проектується без спотворення і в якій площині?