Тема 9: роль держави в ринковій економіці

ПЛАН

1. Суть і основні напрямки державного регулювання економіки та економічної політики

2. Форми державного регулювання

Рекомендована література:

1. Політична економія: Навч. посібник / Т.Г. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. Тема 15.

Високорозвинена ринкова економіка є оптимальним поєднанням основ товарного виробництва і цілеспрямованої політики державного регулювання економічних процесів. Державне регулювання доповнює ринковий механізм, що в сукупності становить єдину систему макроекономічного регулювання.

Державне регулювання економіки – комплекс форм та засобів централізованого впливу на розвиток економічних об’єктів і процесів для стабілізації економічної системи.

Важливими методами державного регулювання народного господарства є здійснення найважливіших форм економічної політики:

• Науково – технічної (стимулювання розвитку НТП, встановлення пріоритетів розвитку,організаційне та ресурсне забезпечення).

• Кредитно – грошової ( регулювання рівня банківського %, резервів, операції з ЦП).

• Амортизаційної (здійснення політики прискореної амортизації).

• Структурної ( модернізація галузей н/г).

• Цінове регулювання( встановлення цін на продукцію базових галузей, державні субсидії, встановлення договірних цін).

Централізоване регулювання економіки проявляється у коротко – і довгостроковій державній економічній політиці.

Короткострокове - комплекс антикризових, антициклічних заходів держави. Його характерною рисою є те, що всі заходи з’ясовуються разом з нагромадженням кризових явищ і розвитком самої кризи. Проводяться заходи через політику прискорення амортизації, субсидій, державну допомогу окремим фірмам чи галузям.

Довгострокове - здійснюється в формі економічного програмування, це пов’язано з розвитком ринкової економіки, продуктивних сил, НТП, еволюційних виробничих відносин та господарських систем. Програмування на відміну від короткострокового регулювання характеризується більшим ступенем узгодженості , помітним скороченням сфери стихійності та зростання свідомого, цілеспрямованого впливу на економічні процеси.

Розрізняють види програмування:

- кон’юнктурне - характерне для країн з розвиненою ринковою системою, спрямоване на регулювання процесу відтворення через досягнення рівноваги макроекономічних показників.

- структурне - вища форма економічного регулювання, його основу становить кон’юнктурне програмування, доповнене науково обґрунтованими планами економічного і соціального розвитку.

Існує також частково структурне програмування, яке спрямоване на регулювання відносин між попитом і пропозицією. Конкретними формами його реалізації є галузева і регіональні програми.

Національне регулювання включає регулювання на 10 і більше років.

Питання для самоконтролю:

1. Що розуміють під економічною політикою держави?

2. Що є об'єктом державного регулювання в суспільному виробництві?

3. Хто є суб'єктом державного регулювання економіки?

5. У чому виявляється певна обмеженість державного регулювання економіки?

6. Як класифікують методи державного регулювання економіки?

7. Які методи державного регулювання належать до прямих за своєю дією і що їх характеризує?

8. Що таке непрямі методи державного регулювання і в чому їх суть?

9. Які методи державного регулювання економіки виділяють за способом впливу на економічне життя суспільства?

10. Що включає в себе метод правового регулювання економіки?

11. Що таке адміністративні методи державного регулювання економіки, у чому їх перевага і недоліки?

12. Які основні інструменти входять у сукупність адміністративних методів?

13. Як держава регулює економіку через ціну? Які можливості цінового регулювання української економіки має український уряд і як на практиці це реалізується?