2) Сутність та види державної служби. Соціальна обумовленість виникнення державної служби.

У розвиненому вигляді офіційну професійну державну службу започатковано в Європі та США у середині XIX ст., а наприкінці того ж століття в основному склалася концепція державної служби сучасного типу(1*).

(1*)Основними її рисами вважаються такі:

Існування відокремлених служб і компетенції, суворо визначеної у законах з метою зручності для прийняття рішень і контролю.
Захист статусу і компетенції службовців (гарантоване просування по службі й пенсія для чиновників, система пільг і для державних службовців, незмінність суддів тощо).
Чітка ієрархієзація і виконання розпорядчих і виконавчих функцій.
Підбір кадрів на конкурсній основі.
Повне відокремлення службової функції від особистих якостей і характеристик, оскільки службовець не може бути власником своєї посади.

Головною сутнісною парадигмою державної служби на сучасному етапі державотворення стає реалізація законів держави, забезпечення захисту прав та інтересів громадян і накладення на них відповідних обов’язків, а її суспільне призначення полягає в оптимальному здійсненні функцій державного управління.

Сутністю державної служби є професійний, позапартійний та не політизований характер діяльності державних службовців, які виконують організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції в органах державної влади. Разом із тим, демократичний розвиток України, розбудова правової держави, створення громадянського суспільства потребують лідерів, політиків, здатних прискорити процес його розбудови.

Головною рисою сучасної державної служби є пріоритет прав та інтересів особи зі зміною співвідношення державного й власного інтересів на користь останнього. Державна служба забезпечує виконання місії сучасної держави – служби суспільству(2*).

(2*)Сьогодні вона є одним із важливих чинників проведення політичних і соціально-економічних реформ, для ефективного функціонування якої необхідні такі передумови:

Загальний консенсус у суспільстві щодо загальнолюдських цінностей та пріоритетів державної політики, яка має спрямовуватися передусім на досягнення добробуту населення, забезпечення прав людини, захист загальнонаціональних інтересів.
Здійснення принципу поділу державної влади, створення системи стримування і противаг, які спонукають політичну еліту до пошуку компромісів та забезпечують недопущення узурпації влади чи зловживання нею.
Визначення статусу політичних діячів та державних службовців. Політичні діячі визначають державну політику, а державні службовці, діючі відповідно до загальних інтересів суспільства, втілюють цю політику в життя.
Побудова органів державної влади відповідно до функцій держави.
Ефективне управління державною службою.
Добір на державну службу найбільш підготовлених фахівців на засадах системи заслуг.
Дотримання основних обов’язків державних службовців та обмежень, пов’язаних із проходження державної служби.
Технічне оснащення державної служби та мотивація державних службовців.

Основні особливості поняття державної служби:

державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в органах державної влади та їх апараті;
вона є частиною або однією зі сторін організаційної діяльності держави;
ця організаційна діяльність спрямована на комплектування особового складу органів державної влади і правове регулювання роботи державних службовців;
зміст діяльності держслужбовців полягає у практичному виконанні завдань і функцій держави;
особливість державної служби пов’язана з оплатою праці осіб, котрі на ній перебувають, з державних коштів.

Державна служба є державним правовим і соціальним інститутом, який здійснює в рамках своєї компетенції реалізацію цілей та функцій органів державної влади шляхом професійного виконання службовцями своїх посадових обов’язків і повноважень, що забезпечують взаємодію держави й громадян у реалізації їх інтересів, прав і обов’язків.

Основними її характеристиками є такі:

держслужба охоплює службовців усього державного апарату, які здійснюють організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції органів державної влади.
державна служба охоплює владну вертикаль, за винятком найвищих її щаблів (політичні діячі), та забезпечує безпосереднє державне управління та надання управлінських послуг населенню.
держслужба має власне законодавче та нормативне забезпечення, держслужбовці мають окремий правовий статус, а їх поведінка унормовується спеціальними законодавчими актами.
держслужба забезпечує реалізацію завдань та функцій апарату державного управління.
держслужба забезпечує формування організаційно-правових засад діяльності працівників державного апарату, яке співвідноситься зі структурно-функціональною схемою механізму держави, та включає побудову, правовий опис ієрархії посад державних службовців із визначенням цілей, функцій, прав, повноважень, обов’язків, державних гарантій, стимулювання та відповідальності працівників.
державна служба має спеціалізовану систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації держслужбовців, що органічно поєднана із системою вищої та післядипломної освіти.

Тобто, державна служба розглядається не лише як сукупність службовців – осіб, спеціально підготовлені і професійно працюють в органах державної влади, а й як система, що складається з інституційних (правових, організаційних) і процесуальних структур.

Вид державної служби визначається залежно від виконуваних нею державних функцій. Можна запропонувати таку класифікацію видів державної служби:

а) загально функціональна (адміністративна);

б) спеціалізована

в) цивільна

(3*) (див.рис.1.1)