2. Незалежність прокурора – Стаття 28 (2)

Стаття 28 (2) передбачає, що “прокурор реалізує свої повноваження ... незалежно від інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та працівників, керуючись виключно Конституцією та законами України та міжнародними угодами...”

Текст Статті є досить загальним. Він може тлумачитися як такий, що визначає загальну незалежність прокурора у контексті судової незалежності. Однак Статті 121 та 122 Конституції України говорять про те, що українські прокурори, як і прокурори в інших країнах, працюють згідно ієрархії. У цьому сенсі, Стаття 28 (2) проекту Кодексу не відповідає положенням Конституції, і повинна бути змінена відповідним чином.

3. Відмова відповідача від права на адвоката – Стаття 44

Стаття 44 (2) говорить про те, що відмова від права на приватного найнятого адвоката повинна бути занесена у “записи процесуальних дій” та “повинна відбуватися лише у присутності адвоката відповідача”. Виходить, що Стаття 44 вимагає, щоб відмова від права на адвоката була задекларована у присутності судді або прокурора. Не зрозуміло, навіщо робити ці кроки, якщо підозрюваний або підсудний (відповідач) вирішив відмовитися від адвоката.

Адвокат відповідача повинен діяти на основі контракту, укладеного ним з підозрюваним або підсудним. Якщо підозрюваний або підсудний вирішив відмовитися від послуг адвоката, цей контракт повинен бути розірваний. Суддя або прокурор не мають жодного відношення до розірвання приватного контракту. Їх просто інформують про відмову від послуг адвоката. З огляду на це, Стаття 44 (2) забезпечує неналежне втручання офіційних осіб у право громадянина на укладання та розірвання контрактів.

4. Права спеціаліста – Статті 62 (4) пункт 4; 70 (2) пункт 2

Стаття 62 (4) пункт 4 визначає, що спеціаліст має право “ознайомлюватися з записами слідчих дій”. З іншого боку, Стаття 70 (2) пункт 2 вимагає, щоб спеціаліст взяв самовідвід, якщо він або вона „перевіряли, переглядали матеріали, тому подібне, що використовуються у слуханнях справи”.

Звичайно, ці два положення суперечать одне одному. Можливо, протиріччя є наслідком невірного перекладу оригінальних текстів. Якщо це не так, Стаття 70 (2) пункт 2 повинна бути змінена. Стаття 62 (4) пункт 4 є правильною, оскільки спеціаліст не лише має право, а і зобов’язаний ознайомлюватися з фактами, які будуть йому необхідними при підготовці до експертизи.

5. Тимчасове вилучення документів – Стаття 120 (1)

Згідно зі Статтею 120 (1), будь-яка особа, яка затримує іншу особу на законних підставах, при затриманні може тимчасово вилучити наступні документи: права на водіння автомобіля, дозвіл на охоту та ліцензію на ведення бізнесу. Виходить, що положення надає право, наприклад, власнику приватного будинку, який затримав грабіжника у своєму будинку, тимчасово вилучити ці три документи. У разі відмови грабіжника, власник будинку буде мати право застосувати силу.

Необхідно запитати, навіщо потрібні такі широкі повноваження щодо тимчасового вилучення. Існує загальне правило, що право особи на застосування сили проти іншої особи повинно бути обмеженим. Таким чином, власник будинку повинен негайно доставити затриманого грабіжника до поліції. Нічого не буде втрачено, якщо право приймати рішення щодо тимчасового вилучення трьох документів залишиться у компетенції поліції.

З огляду на це широкі повноваження щодо тимчасового вилучення трьох документів повинні бути обмежені.