Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Подєрьогін А.М. Розділ 5.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
22.11.2018
Размер:
885.76 Кб
Скачать

5.3.3. Податок із власників транспортних засобів

Такий податок має цільове призначення. Кошти від його стягнення надходять на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів. Кошти територіальних дорожніх фондів спря­мовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремон­ту й утримання автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг — 85 %. Решта — 15 % переказується до бюджетів місцевого самоврядування і використовується на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, що належать до комунальної власності. Податок з власників водних транс­портних засобів спрямовується до бюджетів органів місцевого самоврядування.

Платниками податку визнаються підприємства, організації, установи, а також іноземні юридичні особи, які мають зареєстро­вані власні транспортні засоби. Податок сплачується за місцезна­ходженням юридичних осіб.

Згідно із законодавством об'єктами оподаткування є автомо­білі (легкові, вантажні, спеціального призначення); колісні трак­тори; мотоцикли, яхти та судна парусні, човни моторні і катери. Не оподатковуються: трактори на гусеничному ходу; машини та механізми для сільськогосподарських робіт; автомобілі швидкої допомоги та пожежні; спортивні яхти, судна парусні і човни;

транспортні засоби (підйомні й самохідні), що використовуються на заводах, складах, у портах для перевезення вантажів на корот­кі відстані.

Ставки податку визначено в розрахунку на рік: зі 100см3 об'єму двигуна, з 1 кВт потужності двигуна, зі 100см3 довжини транспортного засобу. Усі ставки податку встановлено з 1 січня 2000 р. в гривнях за видами транспортних засобів і диференційо­вано залежно від потужності двигуна, виду транспортного засо­бу, його призначення й використання.

Обчислення податку здійснюється на підставі даних про кількість транспортних засобів за станом на 1 січня поточно­го року.

Податок сплачується щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За придбані транспортні засоби протягом року податок спла­чується перед їх реєстрацією.

Структурно-логічну схему сплати податку на транспортні за­соби підприємств наведено на рис. 5.8.

Податкові пільги. Від сплати податку звільняються підпри­ємства автомобільного транспорту загального користування (сто­совно транспортних засобів, зайнятих перевезенням пасажи­рів, у тому разі, коли законодавче встановлено тарифи на опла­ту проїзду на цих транспортних засобах) незалежно від форми власності.

Сільськогосподарські підприємства-товаровиробники спла­чують податок на трактори колісні, автобуси і спеціальні авто­мобілі для перевезення людей (з кількістю місць менше 10) у розмірі 50 %.

Для підприємств установлено достатньо сувору відпові­дальність за несплату податку. У разі заниження податку стя­гується вся сума несплаченого податку і штраф у двократному розмірі від тієї ж суми. За браком обліку об'єктів оподатку­вання або за ведення обліку з порушенням установленого по­рядку (неподання, несвоєчасне подання розрахунків та інших документів, необхідних для обчислення та сплати податку) стягується штраф у розмірі 10 % від суми податку, що підлягає сплаті. За несвоєчасну сплату податку стягується пеня (у роз­мірі 120 % річних від облікової ставки Національного банку на день складання акта перевірки) за кожний день прострочення платежу.

Сума податку на транспортні засоби включається до складу валових витрат платника, а отже, зменшує оподатковуваний при­буток і суму податку на нього. Податок на транспортні засоби включається в собівартість перевезень, що також впливає на роз­мір прибутку підприємства.

Аналіз механізму стягнення податку на транспортні засоби дає підстави зробити висновок, що поряд із фіскальною функ­цією вказаний податок виконує регулювальну функцію. Він спря­мований на підвищення інтенсивності використання транспорт­них засобів.