- •Оподаткування підприємств
- •5.1. Система оподаткування підприємств
- •5.1.1. Сутність і призначення системи оподаткування підприємств
- •5.1.2. Використання податків для регулювання діяльності підприємства
- •5.2. Оподаткування прибутку підприємств
- •5.2.1. Становлення оподаткування прибутку підприємств в Україні
- •5.2.2. Чинний порядок оподаткування прибутку
- •5.3. Платежі за ресурси
- •5.3.1 Плата за землю
- •5.3.2. Фіксований сільськогосподарський податок
- •5.3.3. Податок із власників транспортних засобів
- •5.3.4. Податок на нерухоме майно (нерухомість)
- •1. Формування цін реалізації товарів підприємствами — виробниками продукції
- •5.4.2. Податок «мито» та особливості його сплати
- •5.4.3. Сплата акцизного збору
- •5.4.4. Податок на додану вартість та його вплив на діяльність підприємств
- •5.5. Внески підприємств (збори) для формування цільових державних фондів
- •5.6. Місцеві податки і збори
- •5.7. Оподаткування суб'єктів малого підприємництва
5.3.3. Податок із власників транспортних засобів
Такий податок має цільове призначення. Кошти від його стягнення надходять на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів. Кошти територіальних дорожніх фондів спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг — 85 %. Решта — 15 % переказується до бюджетів місцевого самоврядування і використовується на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, що належать до комунальної власності. Податок з власників водних транспортних засобів спрямовується до бюджетів органів місцевого самоврядування.
Платниками податку визнаються підприємства, організації, установи, а також іноземні юридичні особи, які мають зареєстровані власні транспортні засоби. Податок сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб.
Згідно із законодавством об'єктами оподаткування є автомобілі (легкові, вантажні, спеціального призначення); колісні трактори; мотоцикли, яхти та судна парусні, човни моторні і катери. Не оподатковуються: трактори на гусеничному ходу; машини та механізми для сільськогосподарських робіт; автомобілі швидкої допомоги та пожежні; спортивні яхти, судна парусні і човни;
транспортні засоби (підйомні й самохідні), що використовуються на заводах, складах, у портах для перевезення вантажів на короткі відстані.
Ставки податку визначено в розрахунку на рік: зі 100см3 об'єму двигуна, з 1 кВт потужності двигуна, зі 100см3 довжини транспортного засобу. Усі ставки податку встановлено з 1 січня 2000 р. в гривнях за видами транспортних засобів і диференційовано залежно від потужності двигуна, виду транспортного засобу, його призначення й використання.
Обчислення податку здійснюється на підставі даних про кількість транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року.
Податок сплачується щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
За придбані транспортні засоби протягом року податок сплачується перед їх реєстрацією.
Структурно-логічну схему сплати податку на транспортні засоби підприємств наведено на рис. 5.8.
Податкові пільги. Від сплати податку звільняються підприємства автомобільного транспорту загального користування (стосовно транспортних засобів, зайнятих перевезенням пасажирів, у тому разі, коли законодавче встановлено тарифи на оплату проїзду на цих транспортних засобах) незалежно від форми власності.
Сільськогосподарські підприємства-товаровиробники сплачують податок на трактори колісні, автобуси і спеціальні автомобілі для перевезення людей (з кількістю місць менше 10) у розмірі 50 %.
Для підприємств установлено достатньо сувору відповідальність за несплату податку. У разі заниження податку стягується вся сума несплаченого податку і штраф у двократному розмірі від тієї ж суми. За браком обліку об'єктів оподаткування або за ведення обліку з порушенням установленого порядку (неподання, несвоєчасне подання розрахунків та інших документів, необхідних для обчислення та сплати податку) стягується штраф у розмірі 10 % від суми податку, що підлягає сплаті. За несвоєчасну сплату податку стягується пеня (у розмірі 120 % річних від облікової ставки Національного банку на день складання акта перевірки) за кожний день прострочення платежу.
Сума податку на транспортні засоби включається до складу валових витрат платника, а отже, зменшує оподатковуваний прибуток і суму податку на нього. Податок на транспортні засоби включається в собівартість перевезень, що також впливає на розмір прибутку підприємства.
Аналіз механізму стягнення податку на транспортні засоби дає підстави зробити висновок, що поряд із фіскальною функцією вказаний податок виконує регулювальну функцію. Він спрямований на підвищення інтенсивності використання транспортних засобів.