Формування суспільства та культурне життя протягом XVIII століття

Заходи «русифікації» та формування українського суспільства – політичні та економічні чинники:

• 1701 – українським купцям можна вивозити товари тільки через Архангельськ, через Балтику забороняється;

• 1702 – І. Мазепа встановив на Гетьманщині об»язкові два дні панщини на тиждень;

• 1705 – реорганізація двох козацьких полків на російський зразок;

• 1708 – росіяни призначають навіть сотників;

• 1709 – «Решетилівські статті»:

• всі козаки підкоряються російському командуванню, більшість української артилерії, як трофей залишається у росіян;

• при гетьмані постійно присутній міністр-резидент Ізмайлов – на чолі російських військ і розглядає скарги на російських солдат;

• загальне підтвердження «прав і вольностей козаків», про що буде видано окремі статті (не було);

• в новій столиці гетьмана – Глухові постійно присутні два московські полки;

• чи зрадники українці, чи ні, цар видасть окремий маніфест;

• скласти цареві звіт про сплату податків;

• 1710 – «Пакти та Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» («Бендерська конституція» Пилипа Орлика - першого гетьмана України в екзині – 1710-1714 вважається Правобережним гетьманом, 1714-1742 рр. гетьман України в еміграції (екзилі). Орлик укладав союзні угоди з Швецією (1710), з Кримом (1711, 1712), подорожував по Швеції, Чехії, Греції, Молдові, помер у Яссах. Написав в еміграції – «Вивід прав України»;

• 1711 - Прутський мир між Петром і та турками:

• Росія повертає Азов, Кам»яний затон, Таганрог та Новобогородицьк;

• Росія не втручається в справи речі Посполитої;

• Російське посольство в Стамбулі ліквідовується, оточеній російській армії з артилерією та обозом дозволяється піти з Молдавії;

• Запоріжжя під контроль Кримського ханства;

• «Землі, які належали козакам…(?)» звільняються росіянами (Пилип Орлик) – цей мир результат підкупу росіянами турецького візира і є фальсифікатом, війна продовжувалась 1711-1713 рр.;

• 1711-1714 рр. – українським купцям дозволено везти свої товари тільки у російські порти Ригу та Петербург;

• 1716-1718 рр. – невдале будівництво Волго-Донського каналу, загинуло 10 тис. козаків;

• 1718 – козаки будували укріплення на кордоні з Персією;

• 1718 – після смерті київського митрополита цар заборонив обирати нового і російський Синод перетворив київську митрополію на свою єпархію;

• 1719 – заборона вивозу зерна за кордон (мінімум експорту з України), в цей час в Україні квартирували 13,2 тис. російських військ;

• 1721 – 7 тис. козаків відправили на війну з Персією – повернулись 646 чоловік;

• 1721-1722 рр. – 20 тис. козаків будують Ладозький канал (6 тис. загинуло);

• 1721 – заборона друкування українських книжок не релігійного змісту;

• 1722– 1727 Рр. – діяльність і Малоросійської колегії у складі шести військових росіян на чолі з Степаном Вельяміновим;

• 1723 – колегія перепідпорядковує собі фінансові справи гетьманщини, та заборона селянам переходити у козаки;

• 1723 – Павло Полуботок самовільно пропонує проводити судову реформу – замість Малоросійської колегії – «Генеральний суд з семи суддів» (остаточним приводом до арешту Полуботка стали «Коломацькі чолобитні», які в Петербург доставив козак Іван Романович);

• 1728 – «Решительні (конфірмовані) пункти» Данила Апостола – часткове відновлення автономії Гетьманщини:

• старшина виробила кодекс законів «Права по котрим судится малоросийский народ» (1743), під керівництвом І. Борозни, але вони не були затверджені російським сенатом;

• дозвіл гетьману мати три наймані полки по 500 чоловік;

• універсал гетьмана «про вільну торгівлю» для українських купців;

• податки встановлені Малоросійською колегією скасовуються;

• росіянам можна мати маєтки в Україні, а українцям в Росії;

• Генеральний військовий суд ( 3 росіянина, 3 українця);

• генеральна, полкова і сотенна старшина не призначається гетьманом, а обирається козаками за дозволу царя;

• козацькими військами командує російський фельдмаршал;

• зовнішні відносини заборонені, тільки з Польщею та Туреччиною можна вирішувати прикордонні суперечки, під наглядом росіян;

• українські фінанси спільно контролюються з росіянами, було вперше визначено розмір бюджету на рік 144 тис. карбованців;

• «Інструкція українським судам» - порядок апеляції, колегіальність сотенних та сільських судів.

• 1729–1731 рр. – «Генеральне слідство про маєтності» Д. Апостола – встановлені чіткі межі старшинських маєтків з правом передачі у спадок;

• 1731-1734 рр. – 70 тис. українців послали будувати укріплення на Азовському морі, половина загинули;

• 1732-1737 рр. – створено канцелярію «Комісії Слобідських полків» - козацькі полки розпускались перетворюючись на драгунські на чолі з російськими офіцерами;

• 1734-1750 Рр. - правління «Гетьманського уряду» (4 росіянина та 4 українця на чолі з Шаховським та Борятинським);

• 1735 – поділ козаків на «виборних», «підпомічників» та «голоту» - юридичне закріплення розшарування козацтва з усіма витікаючими з цього правами та обов»язками;

• 1737-1793 рр. – Російсько-польська комісія по втечам селян і з приводу розмежування земель на кордоні;

• 1751 - царський указ про створення військових поселень на півдні Правобережної України з молдаван, волохів, греків та албанців – Нова Сербія;

• 1750 – Обрання гетьманом Кирила Розумовського:

• військова реформа (синій мундир з червоним коміром, білі штани, шапки різного кольору, рушниця, шабля та спис, для управління військами – «колегія нижчої генеральної старшини»);

• в Батурині планувався «шляхетський корпус» - університет;

• 1753 – На Гетьманщині єдині митні тарифи з Росією (1754 – митні кордони з Росією скасовано);

• 1760 – універсал К. Розумовського про обмеження переходу селян тільки за наявністю письмового дозволу за умови залишення власності попередньому пану;

• 1760-1763 рр. – судова реформа – запровадження станових судів для старшини, та галузевих – земських, міських, гродських (кримінальних) та підкоморних (цивільних) судів, створено 20 повітів;

• Розумовський планував зробити гетьманство спадковим;

• 1764 – Скасування гетьманства та запровадження іі Малоросійської колегії на чолі з Румянцевим;

• 1765 – Перша українська губернія у складі Росії Слобідсько-Українська губернія з 5 провінцій;

• 1765-1769 рр. – генеральний опис Лівобережжя, перепис населення для покращення оподаткування;

• 1767-1774 Рр. Діяльність комісії по підготовці «Уложення Росії» (збірника законів, який би максимально походив на російські);

• 1768 – на Гетьманщині розмістились 9 російських полків та ще 6 на Слобожанщині на їх утримання щороку з українців 252 тис. рублів;

• 1768 – події на Правобережжі пов»язані з розгоном «барської конфедерації» та коліївщиною, покликали за собою втручання Австрії, Пруссії та наступні три розділи Польщі;

• 1769 – заборона друкувати букварі українською мовою з вилученням всіх старих букварів;

• 1775 – П. Текелій знищив Запорізьку Січ (останній кошовий п. Калнишевський) та «Учреждения по управлению губерніями» - уніфікація українського законодавства з російським;

• 1776 – всі колегіуми перетворюються на духовні семінарії де навчаються діти переважно священників (шляхта посилала своїх дітей вчитись за кордон);

• 1781-1782 Рр. – скасовано полковий устрій – засновано 5 намісництв: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Харківське, Катеринославське;

- 1782 - заборона діяльності мандрівних дяків-бакалярів;

- 1782 - Йосиф ІІ скасував особисту залежність селян на Західній Україні, обмеживши панщину трьома днями на тиждень (1789 року панщина була скасована зовсім, але тільки до смерті Йосифа ІІ);

• 1763-1783 рр. – юридичне оформлення кріпосного права в Гетьманщині (1765 – дозвіл панам відправляти селян на каторгу), та перетворення козацьких полків в 1783 році на карабінерські;

• 1785 – «Жалована грамота» російським дворянам приписувала до них і українську шляхту, «чистку», якої вже провів «після захоплення Розумовським геральдикою» Румянцев (шляхта почала «русифіковуватись» відриваючись від власного народу);

• 1786 – у українських монастирів відібрали земельну власність;

• 1796 – створення Малоросійської, Новоросійської, Київської, Подільської та Волинської губерній (5) (Слобідсько-Українська - шоста) – остаточне злиття з Росією.

На кінець 18 ст. під владою Росії (85% укр. земель) проживає 7.7 млн. чоловік, а під владою Австрії (15% укр.. земель) проживає 2,5 млн. чоловік.

Поява промислових об»єктів та міст

• 1756 – перша суконна мануфактура в Батурині, 1759 – Салтівська мануфактура;

• 1764 – заснування Київського заводу «Арсенал»;

• 1770 – засноване місто Олександрівськ (Запоріжжя);

• 1777 – засновано м. Катеринослав (Дніпропетровськ);

• 1778 – засновано м. Херсон;

• 1780 – засновано м. Маріуполь;

• 1783 – засновано м. Севастополь;

• 1784 – засноване м. Сімферополь;

• 1788 – заснування корабельної верфі в гирлі р. Інгул, а з 1789 р. – місто Миколаїв;

• 1794 – заснування м. Одеси.

Приєднання до Росії та Австрії інших українських земель крім Гетьманщини:

• 1772 – І розподіл Польщі: Австрія захопила Галичину (Буковиною Австрія володіє вже з 1711 року);

• 1774 – Кючук-Кайнарджийський мир між Росією та Туреччиною:

До Росії відійшли землі між Дніпром та Південним Бугом, фортеці Керч, Єнікале, Кінбурн та Азов, а Кримське Ханство отримало незалежність;