(7) Загальна характеристика роботи а.Сміта “Дослідження про природу і причини багатства народів”.

Видатна праця А. Сміта "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776) складається з п'яти частин. В першій досліджено проблеми вартості і розподілу доходів; у другій — сутність капіталу та його нагромадження; у третій — розглянуто економічну історію Західної Європи в епоху феодалізму і становлення капіталізму; у четвертій — критично проаналізовано погляди меркантилістів і з'ясовано суть економічної політики; у п'ятій — висвітлено проблеми державних фінансів.

Усі основні проблеми політичної економії Сміт аналізує через призму поділу праці на мануфактурній стадії розвитку капіталізму в промисловості. Такий поділ зумовлює підвищення продуктивності праці шляхом:

а) збільшення спритності і творчості окремого робітника;

б) економії часу, необхідного для переходу від одного виду роботи до іншого;

в) винайдення машин (цей процес ініціювала спеціалізація знарядь праці). Тому недостатній розвиток сільського господарства пояснюється, на його думку, нерозвинутістю поділу праці у цій сфері. З аналогічних позицій він пояснює нерівномірний розвиток окремих районів і країн.

(8) Розвиток ідей класичної школи у першій половині XIX ст.

Еволюція класичної політичної економії в Англії в першій половині 19ст. Мальтус.

Історія передумови еволююції класичної політичної економії в1-й пол.19ст:

1)Це завершення пром-го перевороту та подальший розвиток капіталізму. 2)Це поява передових еконо-х криз вир-ва, що призвело до загостр-ня ек-х протиріч кап-зма. 3)Вихід на істор. арену робітн-го класу. 4)Завоюв. буржуазії політ-ю владою.

Ек-ні т. напрями: 1)розв. класич-ї політек-ї; 2)виникн-я клас-го напрямку політек-ї; 3)виникнення пролітарної політек-ї; 4)виникн-я істор-ї школи в Германії.

Томас Роберт Мальтус (1766-1834). Основні праці: «Дослід-ня про закони народонаселення у зв'язку з майбутнім удосконаленням суспільства»(1798), “Поняття політичної економії”(1827).

Основне місце в теорії М. займає– теорія народонаселення, теорія рент та ін. М. Спробував відкрити вічний закон народонаселення. Базуючись на концепції спадної концепції грунту, згідно з якою засоби існув-ня людей не можуть зростати швидше, ніж в арифм-й прогресії. Він стверджував, що аналогічно до приросту рослин та тварин, насел-я здатне безмежно розмножув. в геометр-й прогресії. У невідповідності темпів існув-ня населення і темпів засобів існування бачив краще і який діє постійно, неминуче, прерікаючи надлишок насел-я на нестатки, голод і смерть.

Еволюція класичної політичної економії в Англії в першій половині 19ст. Д.Мілль, н.Сеніор.

Джеймс Мілль(1773-1836) поділяв погляд Юма та Бентома, які ставили інтереси окремої особи. Праця “Історія Британської Індії” Мілль суворо дотримувався доктрини Рікардо. Мілль намагається вирішити проблему вартості тієї частини товару, що належить робітникові. Він вказує на те, що заробітна плата не є еквівалентом частини вартості, а під дією співвідношення попиту і пропозиції лише наближається до неї.Мілль прихильник теорії фонду заробітної плати. Він вважав, що низький рівень заробітної плати зумовлений швидким зростанням робочого населення та сталістю фонду. Важливим доповненням доктрини було положення Мілля про природу ренти. Вважав, що рента знах. в антогонізмі з прибутком, оскільки формується за його рахунок.Прибуток та зар. плата у нього виконують різні функції: прибуток викор. для відтворення уречевленої, а зар. плата-живої праці.

Уїль’ям Сеніор(1790-1864) займався проблемами законодавства. Він не ставить перед собою завдання побудови повної соц. філософії, а обмежував предмет політ.економії як науки вивченням природи в-ва та розподілу багатства, і в цьому наслідує Рікардо і Мальтуса. Теорія політ.економії викладена у його книзі “Політ.економія”. Об’єкт досл-ня – багатство, що виступає у вигляді речей які можуть обмінюватись або мають вартість.Він розрізняє три власт-ті речей: вартість, корисність, обсяг пропозиції. Формулюючи теорію вартості він великого значення надає корисності-перший чинник вартості. Другим чинником є рівень доступності блага. Витрати в-ва включають два елементи- працю та капітал. Капітал у нього- це поєднання землі, праці, утримання. Основним напрямом політекон-го досл-ня була проблема розп-лу сусп-го багатства. Зростання прибутку і зар.плати залежить від розмірів утримання капиталіста. Сеніора можна вважати одним з перших засновників теорій відносної та гран. корисності, попиту і пропоз-ції, суб’єкт-ної вартості.

Еволюція класичної політичної економії в Англії в першій половині 19ст. Завершення класичної традиції в працях Дж.С.Мілля.

Джон Стюарт Мілль(1806-1873). Основна праця- “Принципи політичної економії”(1848). Ця книга протягом 2-ї пол. 19ст. була основним вивчальним посібником для економімтів. Книга склад-ся з 5 розділів: 1-й- виробництво, 2-й- розподіл, 3-й- обмін, 4-й- вплив сусп-го прогресу на ви-во та розподіл, 5-й- вплив уряду.Основні положення праці: політ.ек. визнавав як науку, що досліджує закони тих сусп-х, що є результатом сумісних і людства по створенню багатства. Під “капіталом” він розумів “раніше накопичений матеріалізований продукт праці”. Капітал інвестується на придбання засобів в-ва і робочої сили.Гроші він не вважає капіталом. Вони є лише відображ-м реально існуючого каіталу.

Мілль розглядає капітал як утримання від продуктивного спожив-я, а прибуток капіталіста- як виногороду від утримання за споживання. Аналізує вплив ек-го прогресу сус-ва на в-ва і розподіл.

Застосовані М. підходи при аналізі факторів ек-го роз-ку сус-ва дають підстави вважати його одним із засновників теорії “ек-го розвитку”. Він розглядає державу як фактор, який впливає на прогрес сус-ва. При цьому, виділяє обов’язкові і необов’язкові фун-ї держави, показує межі втручання держави в економіку.

(9) Теорія 3-х факторів Ж. Б. Сея.

Теорія трьох факторів. Головну ідею праці Сміта — трудове походження

багатства — було трансформовано Сеєм у теорію трьох факторів

виробництва. Людина, капітал та земля — основні агенти виробництва,

чинники зростання багатства в суспільстві. Саме вони доставляють те, що

Сей згідно зі своєю теорією послуг називає продуктивними послугами. На

них існує попит промислових підприємців. Підприємці комбінують виробничі

послуги з метою задоволення попиту на продукти споживання. атоварювання ринку неможливе, хоча інколи можуть створюватись запаси

нереалізованих товарів. Та, на думку Сея, ситуація регулюється

автоматично зі зростанням попиту на інші товари та коливанням цінності,

оскільки товари створюють ринок один для одного. «Загальна маса товарів

за необхідності дорівнює загальній масі, на яку існує попит».

Відтак Сей формулює три закони ринку:

1. Чим більше виробників та екстенсивніший ринок, тим більше споживачів

і тим прибутковіший цей ринок для виробників, оскільки ціна зростає зі ий цей ринок для виробників, оскільки ціна зростає зі зростанням попиту.

2. Кожен виробник заінтересований в успішній діяльності інших, оскільки

така діяльність формує ринок попиту. Успіх однієї галузі сприяє успіхові

інших, стимулює загальний розвиток. Розквіт промисловості

супроводжується процвітанням сільського господарства і т. д.

3. Імпорт благотворно впливає на розвиток обміну, адже іноземні товари

можна отримати, лише продавши свої.

Завданням доброго уряду, на його думку, є стимулювання виробництва, а

поганого — попиту, бо проблема попиту вирішується разом з отриманням

засобів для придбання продукту, а ці засоби дає виробництво.

Сей указує, що для вирішення проблем реалізації не потрібне існування

«третіх осіб», як помилково вважав Мальтус, бо виробництво самостійно

створює свій ринок.