160. Відповідальність за шкоду, завдану органами державної влади або органами місцевого самоврядування

Специфікою делікта, передбаченого ст. 1173 ЦК, є суб'єктивний склад заподіювачів шкоди. Ними можуть бути: органи держав­ної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи міс­цевого самоврядування. Державна влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. До законодавчої належать Вер­ховна Рада України. До виконавчої — Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації, органи влади Автономної Республі­ки Крим. Органами місцевого самоврядування виступають сільські, селищні, міські, районні в містах, районні, обласні ради, їх вико­навчі комітети та голови. Судову владу становлять Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, місцеві та апеляційні суди.

Посадові або службові особи відповідних органів — це держав­ні службовці, на яких законами чи іншими законодавчими актами покладено здійснення організаційно-дорадчих функцій.

У разі завдання шкоди будь-яким із цих органів державної вла­ди, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місце­вого самоврядування (дія посадової (службової) особи при вико­нанні нею службових обов'язків вважається дією самого органу) громадянинові або юридичній особі, вона відшкодовується держа­вою, Автономною Республікою Крим, органом місцевого самовря­дування незалежно від вини цих органів.

До незаконних дій (бездіяльності) вказаних органів належить протиправна поведінка як окремої посадової (службової) особи, так і колегіального органу, якщо вона призвела до заподіяння шко­ди фізичній або юридичній особі (шкода може бути завдана шля­хом незаконної заборони підприємницької діяльності, незаконного застосування штрафів тощо).

Закон не передбачає переліку незаконних діянь, за які настає відповідальність за цим деліктом. Основним критерієм настання відповідальності в цьому випадку є визнання рішення, дії чи безді­яльності незаконними, а рішення повинно бути скасованим. Що стосується шкоди, то вона повинна відшкодована у повному обся­зі — шляхом стягнення збитків та моральної шкоди.

161. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду

Якщо при відшкодуванні шкоди, завданої органом державної влади, у законодавстві не зазначено виключного переліку підстав відшкодування, то відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду може відбуватися тіль­ки на підставах, зазначених у законі.

Згідно зі ст. 1176 ЦК такими підставами є: незаконне засуджен­ня; незаконне притягнення до кримінальної відповідальності; неза­конне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд; незаконне затримання; незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Обмеження названого делікту рамками закону не означає, що у разі заподіяння шкоди потерпілому іншими незаконними діями правоохоронних органів вона не підлягає відшкодуванню, але таке відшкодування буде відбуватись на загальних підставах (статті 1166, 1172 ЦК).

Винятком із зазначеного є положення ч. 5 ст. 1176 ЦК, згідно з яким шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок по­становления судом незаконного рішення в цивільній справі, від­шкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в ді­ях судді (суддів), які вплинули на постановления незаконного рі­шення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Просте скасування судового рішення в цивільній справі у зв'язку з його незаконністю чи необґрунтованістю права на відшкодування шкоди, завданої цим актом, не дає.

Обов'язковими підставами відшкодування шкоди, завданої фі­зичній особі актами правоохоронних органів і суду є: постановлен­ия судом виправдувального вироку; скасування незаконного виро­ку суду; закриття кримінальної справи органом попереднього (до­судового) слідства не на підставі закону про амністію або акта про помилування; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Потерпілим від незаконних дій правоохоронних органів і суду може бути громадянин, до якого були застосовані вищевказані не­законні заходи. Лише у разі смерті потерпілого внаслідок таких не­законних заходів право на відшкодування мають особи, зазначені у ст. 1200 ЦК.

Завдана шкода відшкодовується державою у повному обсязі не­залежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, по­переднього (досудового) слідства, прокуратури і суду. Перелік май­нових втрат потерпілої особи, зазначений у Законі України від 1 грудня 1994 р. "Про порядок відшкодування шкоди, завданої гро­мадянинові діями органів дізнання, досудового слідства, прокура­тури і суду", є приблизним. В усіх випадках збитки повинні від­шкодовуватись у повному обсязі. Крім того, підлягає відшкодуван­ню і моральна шкода. Шкода відшкодовується за рахунок держав­ного бюджету.

Держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою особою ор­гану дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, має. право зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення у її діях складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили (ч. З ст. 1191 ЦК).