150. Договір комерційної концесії

Договір комерційної концесії є новим для цивільного права, ук­ладається тільки в підприємницькій діяльності, його ще називають франчайзинг.

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за пла­ту право користування відповідно до її вимог комплексом належ­них цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу пев­ного виду товару та (або) надання послуг.

Характеристики договору комерційної концесії: консенсуальний; двосторонній (взаємний); сплатний.

Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізичні та юридичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

Предметом договору комерційної концесії є право на викорис­тання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних ма­рок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таєм­ниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Договір комерційної концесії укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми такий договір є нікчемним.

Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації ор­ганом, який здійснює державну реєстрацію правоволодільця. Якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, реєстрація здійснюється органом, який здійснив державну реєстрацію корис­тувача. У відносинах з третіми особами сторони договору комер­ційної концесії мають право посилатися на договір лише з момен­ту його державної реєстрації.

Обов'язки правоволодільця:

— передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також поінформувати користувача та його працівників з питань, пов'язаних із здійснен­ням цих прав;

— забезпечити державну реєстрацію договору;

— надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфі­кації працівників;

— контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляють­ся (виконуються, надаються) користувачем на підставі договору ко­мерційної концесії тощо.

Обов'язки користувача:

— використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;

— забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (вико­нуються, надаються) правоволодільцем;

— дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця;

— надавати покупцям додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволодільця;

— не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, ін­шу одержану від нього конфіденційну інформацію тощо.

Договір комерційної концесії припиняється у разі:

— припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогіч­ним правом;

— оголошення правоволодільця або користувача неплатоспро­можним (банкрутом) тощо.

Якщо строк договору комерційної концесії не встановлений, кожна із сторін має право в будь-який час відмовитися від догово­ру, повідомивши про це другу сторону не менш як за шість міся­ців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором. Розір­вання договору комерційної концесії підлягає державній реєстрації.