141. Договір комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Характеристики договору комісії: консенсуальний; сплатний; двосторонній (взаємний); публічний.

Сторонами за договором комісії є комісіонер і комітент, якими можуть бути дієздатні фізичні особи та юридичні особи.

Предметом договору комісії є діяльність комісіонера, тобто посе­редницькі послуги комісіонера, спрямовані на вчинення правочи­нів, а не сам правочин як результат діяльності комісіонера.

Форма договору комісії — проста письмова. Ціна в договорі ко­місії залежить від ціни правочину, що вчиняється комісіонером. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та поряд­ку, встановлених у договорі комісії.

Строк дії договору комісії встановлюється сторонами. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визна­чення строку, з визначенням або без визначення території його ви­конання.

Обов'язки комісіонера:

— вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комі­тента і відповідно до його вказівок. В інтересах комітента комісіо­нер має право відступити від вказівок комітента. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визна­чені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові;

— після вчинення правочину надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Якщо комітент має запе­речення щодо звіту, він повинен повідомити про це комісіонера протягом ЗО днів від дня отримання звіту;

— застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до дого­вору або звичаїв ділового обігу;

— нести відповідальність перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Обов'язки комітента:

— забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. Комісіонер не відповідає за неви­конання третьою особою договору, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере);

— прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії;

— оглянути майно, придбане для нього комісіонером, негайно повідомити комісіонера про виявлені у ньому недоліки;

— виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встанов­лених у договорі комісії.

Припинення договору комісії. Комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли в договорі не встановлений строк (з повідомленням комітента про відмову від договору за 30 днів).

Комітент має право відмовитися від договору комісії в будь-я­кий час, якщо договір укладено без визначення строку (з повідо­мленням комісіонера про відмову від договору за ЗО днів), при цьо­му він повинен відшкодувати комісіонерові витрати, зроблені ним у зв'язку з виконанням договору.

142. Договір управління майном

Управління майном — це новий інститут цивільного права. Від­носини з управління майном виникають на підставі договору уп­равління майном.

За договором управління майном одна сторона (установник уп­равління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здій­снювати від свого імені управління цим майном в інтересах уста­новника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Характеристики договору управління майном: реальний; оплатний; двосторонній; може бути укладений на користь як його учасни­ків, так і третьої особи, визначеної в договорі.

Істотні умови договору управління майном:

— перелік майна, що передається в управління;

— розмір і форма оплати за управління майном. Сторонами в договорі управління майном є:

— установник управління — власник майна та інші особи (за за­коном), наприклад органи опіки та піклування;

— управитель майна — будь-яка особа, яка займається підпри­ємницькою діяльністю, пов'язану зі здійсненням управління май­ном, забезпеченням підтримання майна в належному стані й отри­манням прибутку. Управителем не може бути орган державної вла­ди, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом;

— вигодонабувач — третя особа (будь-яка особа). Вигодонабувач не може бути управителем.

Предметом договору управління майном можуть бути: підпри­ємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права, інше майно, а також майно, що є предметом дого­вору застави. Установник управління зобов'язаний попередити про це управителя.

Предметом договору управління майном не можуть бути грошові кошти, крім випадків, встановлених законом.

Форма договору управління майном — проста письмова, а якщо предметом договору є нерухомі речі — нотаріальна, яка підлягає державній реєстрації.

Строк дії договору управління майном встановлюється догово­ром. Якщо сторони не визначили строку дії договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років.

Ціна (плата за управління майном) встановлюється в договорі за домовленістю сторін і включає плату, встановлену договором, а та­кож відшкодування необхідних витрат, зроблених у зв'язку з управ­лінням майном.

Обов'язки установника управління:

— виплатити плату управителеві за управління майном, вста­новлену в договорі;

— відшкодувати всі витрати, зроблені у зв'язку з управлінням майном;

— забезпечити управителя відомостями та документами, необ­хідними для управління майном;

— інші обов'язки. Обов'язки управителя:

— підтримувати майно в належному стані, забезпечувати його схоронність;

— надавати установникові управління звіт щодо управління майном;

— повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем майна, а не власником. У правочинах має бути вказано, що вони вчинені управителем майна;

— у разі припинення договору повернути майно в обумовлено­му в договорі стані тощо.

Договір управління майном припиняється у разі:

— загибелі майна, переданого в управління;

— закінчення строку його дії (за заявою однієї із сторін);

— смерті фізичної особи-вигодонабувача або ліквідації юридич­ної особи-вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором;

— відмови управителя або установника управління від догово­ру. В цьому випадку інша сторона повинна бути попереджена про припинення договору за три місяці, якщо інший строк не встанов­лений договором.