
- •Глава 1 Загальні положення
- •1. Предмет цивільного права
- •2. Метод цивільного права
- •3. Принципи цивільного права
- •Принципами цивільного права також є: принцип поєднання інтересів особи та суспільства; принцип недопущення здійснення цивільних прав, що б суперечило їх призначенню, та деякі інші.
- •4. Функції цивільного права
- •5. Система цивільного права
- •6. Відмежування цивільного права від інших суміжних галузей права
- •7. Цивільне законодавство
- •8. Дія цивільних законів
- •9. Аналогія закону і аналогія права
- •10. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •11. Цивільне правовідношення
- •12. Види цивільних правовідношень
- •13. Юридичні факти
- •14. Здійснення суб'єктивного цивільного права
- •15. Захист суб'єктивних цивільних прав
- •Глава 2 Особи
- •16. Цивільна правоздатність
- •17. Дієздатність фізичної особи
- •18. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •19. Оголошення фізичної особи померлою
- •20. Опіка та піклування
- •21. Поняття та ознаки юридичної особи
- •22. Створення юридичної особи
- •23. Припинення юридичної особи
- •24. Види юридичних осіб
- •25. Господарські товариства
- •26. Повне товариство
- •27. Командитне товариство
- •28. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •29. Товариство з додатковою відповідальністю
- •30. Акціонерне товариство
- •31. Виробничий кооператив
- •32. Держава та територіальні громади як суб'єкти цивільних правовідносин
- •Глава 3 Об'єкти цивільних прав
- •33. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •34. Поняття та класифікація речей у цивільному праві
- •35. Результати робіт та послуг як об'єкти цивільного права
- •36. Гроші як об'єкт цивільного права
- •37. Цінні папери як об'єкт цивільного права
- •38. Види цінних паперів
- •Глава 4 Правочини. Представництво
- •39. Поняття правочину, його ознаки та види
- •40. Умови дійсності правочину
- •41. Форма правочину
- •42. Правові наслідки порушення форми правочину
- •43. Нікчемні правочини
- •44. Оспорювані правочини
- •45. Правові наслідки визнання правочину недійсним
- •46. Представництво в цивільному праві
- •47. Довіреність, її види, форма та строк дії
- •Глава 5 Строки. Позовна давність
- •48. Поняття та види строків у цивільному праві
- •49. Поняття та види строків позовної давності
- •50. Початок перебігу строків позовної давності
- •51. Зупинення, переривання та поновлення перебігу позовної давності
- •Глава 6 Відповідальність в цивільному праві
- •52. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •53. Форми і види цивільно-правової відповідальності
- •54. Умови цивільно-правової відповідальності
- •Глава 7 Особисті немайнові права
- •55. Особисті немайнові права та їх види
- •56. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •57. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 8 Право власності та інші речові права
- •58. Поняття та зміст права власності. Речові права
- •59. Підстави набуття права власності
- •60. Момент виникнення права власності за договором
- •61. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна
- •62. Підстави припинення права власності
- •63. Право спільної часткової власності
- •64. Право спільної сумісної власності
- •65. Поняття та види речових прав
- •66. Сервітути
- •67. Емфітевзис та суперфіцій
- •68. Захист права власності та інших речових прав
- •69. Віндикаційний позов
- •70. Негаторний позов
- •71. Зобов'язально-правові та спеціальні засоби захисту права власності
- •Глава 9 Спадкове право
- •72. Поняття спадкування
- •73. Час і місце відкриття спадщини
- •74. Спадкування за законом
- •75. Спадкування за заповітом
- •76. Форма заповіту
- •77. Складання заповіту з умовою
- •78. Заповідальний відказ. Заповідальне покладання
- •79. Секретний заповіт
- •80. Обов'язкова частка у спадщині
- •81. Спадковий договір
- •82. Спадкування за правом представлення
- •83. Усунення від спадщини
- •84. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини
- •85. Охорона спадкового майна
- •86. Оформлення права на спадщину
- •Глава 10 Загальні положення про зобов'язання
- •87. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань
- •88. Підстави виникнення зобов'язань
- •89. Сторони зобов'язання
- •90. Виконання зобов'язання
- •91. Предмет, спосіб, час і місце виконання .Зобов'язання
- •92. Підстави припинення зобов'язань
- •Глава 11 Види забезпечення виконання зобов'язання
- •93. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язання
- •94. Неустойка та її види
- •95. Порука та гарантія
- •96. Завдаток
- •97. Застава
- •98. Притримання
- •Глава 12 Загальні положення про договори
- •99. Поняття договору, його зміст та форма
- •100. Класифікація договорів
- •101. Порядок укладення договорів
- •102. Зміна та розірвання договору
- •Глава 13 Договори про передачу майна у власність
- •103. Поняття договору купівлі-продажу
- •104. Обов'язки сторін за договором купівлі-продажу
- •105. Відповідальність сторін за неналежне виконання договору купівлі-продажу
- •106. Роздрібна купівля-продаж
- •107. Договір поставки
- •108. Договір контрактації
- •109. Договір на постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •110. Договір міни
- •111. Договір дарування
- •112. Договір ренти
- •113. Договір довічного утримання (догляду)
- •Глава 14 Договори про передачу майна в тимчасове користування
- •114. Договір найму (оренди)
- •115. Договір лізингу
- •116. Договір найму (оренди) житла
- •117. Розірвання договору найму житла
- •118. Договір позички
- •Глава 15 Договори на виконання робіт
- •119. Договір підряду
- •120. Договір побутового підряду
- •121. Договір будівельного підряду
- •122. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •123. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •Глава 16 Договори на надання послуг
- •124. Транспортні договори
- •125. Поняття та види перевезень
- •126. Договір перевезення вантажу
- •127. Відповідальність перевізника за збереженість вантажу
- •128. Звільнення перевізника від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу
- •129. Договір перевезення пасажира та багажу
- •130. Договір транспортного експедирування
- •131. Договір зберігання
- •132. Зберігання на товарному складі
- •133. Спеціальні види зберігання
- •134. Договір охорони
- •135. Страхування. Основні поняття
- •136. Обов'язки сторін за договором страхування
- •137. Договір майнового страхування
- •138. Договір особистого страхування
- •139. Підстави звільнення страховика від обов'язку із виплати страхової суми (відшкодування)
- •140. Договір доручення
- •141. Договір комісії
- •142. Договір управління майном
- •Глава 17 Кредитно-розрахункові відносини та інші договори
- •143. Договір позики
- •144. Кредитний договір
- •145. Договір банківського вкладу
- •146. Договір банківського рахунка
- •147. Договір факторингу
- •148. Загальні положення про розрахунки
- •149. Ліцензійний договір
- •150. Договір комерційної концесії
- •151. Договір про спільну діяльність
- •152. Договір простого товариства
- •Глава 18 Зобов'язання з односторонніх дій
- •153. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •154. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •155. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •156. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •157. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 19 Деліктні зобов'язання
- •158. Поняття зобов'язань із відшкодування шкоди
- •159. Система деліктів
- •160. Відповідальність за шкоду, завдану органами державної влади або органами місцевого самоврядування
- •161. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
- •162. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •163. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною чи обмежено дієздатною особою
- •164. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними
- •165. Відшкодування моральної шкоди
- •166. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •167. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Глава 20 Зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •168. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •Глава 21 Право інтелектуальної власності
- •169. Поняття права інтелектуальної власності
- •170. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •171. Поняття авторського права
- •172. Суб'єкти авторського права
- •173. Об'єкти авторського права
- •174. Види авторських договорів
- •175. Суміжні права
- •Глава 37 цк, розділ III Закону "Про авторське право і суміжні права" забезпечують правову охорону суміжних прав виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення та їх правонаступників.
- •176. Захист авторських та суміжних прав
- •177. Патентне право
- •178. Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Особи
- •Глава 3. Об'єкти цивільних прав
- •Глава 4. Правочини. Представництво
- •Глава 5. Строки. Позовна давність
- •Глава 6. Відповідальність в цивільному праві
- •Глава 7. Особисті немайнові права
- •Глава 8. Право власності та інші речові права
- •Глава 9. Спадкове право
- •Глава 10. Загальні положення про зобов'язання
- •Глава 11. Види забезпечення виконання зобов'язання
- •Глава 12. Загальні положення про договори
- •Глава 13. Договори про передачу майна у власність
- •Глава 14. Договори про передачу майна в тимчасове користування
- •Глава 15. Договори на виконання робіт
- •Глава 16. Договори на надання послуг
- •Глава 17. Кредитно-розрахункові відносини та інші договори
- •Глава 18. Зобов'язання з односторонніх дій
- •Глава 19. Деліктні зобов'язання
- •Глава 20. Зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •Глава 21. Право інтелектуальної власності
138. Договір особистого страхування
За договором особистого страхування страховик зобов'язаний сплатити одноразово або сплачувати періодично обумовлену договором страхову суму у випадку заподіяння шкоди життю або здоров'ю страхувальника чи застрахованої особи, досягнення ним визначеного віку або настання в його житті іншого передбаченого договором випадку. Договір особистого страхування належить до публічних договорів (ст. 633 ЦК).
Особливостями договору особистого страхування є:
— специфічні особисті інтереси, а саме інтерес в отриманні виплати у разі смерті або пошкодження здоров'я, досягнення зазначеного віку або настання зазначених випадків. Усі ці Інтереси невід'ємно пов'язані з особистістю застрахованої особи;
— особливий характер деяких ризиків, на випадок яких укладаються договори особистого страхування. Більшість особистих ризиків позбавлені властивості бути небезпечними для інтересів застрахованої особи. Вони нейтральні (дожиття до певного віку) або бажані (досягнення повноліття, шлюб);
— поява особливої фігури застрахованої особи, яка може не співпадати ні зі страхувальником, ні з вигодоотримувачем. Договір особистого страхування вважається укладеним на користь застрахованої особи (у тому числі самого страхувальника), якщо в договорі не названа як вигодоодержувач інша особа;
— виплата страхової суми здійснюється у формі страхового забезпечення, яке не пов'язане з будь-якими об'єктивними критеріями, а визначається сторонами в договорі за їх бажанням;
— страхова виплата може здійснюватися частками протягом тривалого часу, забезпечуючи застраховану особу (вигодоодержувача) без будь-якого зв'язку з понесеними нею збитками. Тому й виплата отримала назву страхового забезпечення.
Договори особистого страхування поділяються на:
— накопичувальні — виплата здійснюється завжди, оскільки один з вказаних ризиків обов'язково обернеться в страховий ризик (страхування життя);
— ризикові — передбачають страхову виплату тільки при настанні страхового випадку (страхування від нещасних випадків, медичне страхування).
Особисте страхування може здійснюватись як у добровільній, так і в обов'язковій формах.
Добровільне особисте страхування включає: страхування життя; страхування додаткової пенсії; страхування від нещасних випадків; добровільне медичне страхування.
Згідно зі ст. 6 Закону "Про страхування" страхування життя — це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.
Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов'язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.
Практично всі різновиди страхування життя за умовами виплати страхових відшкодувань можна поділити на такі види:
— дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування;
— досягнення застрахованою особою пенсійного віку (страхування додаткової пенсії) або віку, який визначений у договорі страхування;
— настання події у житті застрахованої особи, яка обумовлена у договорі страхування (укладання шлюбу, народження дитини, смерть близького родича застрахованої особи — дружини (чоловіка), дітей, батьків).
Умови договору страхування життя можуть додатково передбачати обов'язок страховика здійснити страхові виплати у разі:
— хвороби застрахованої особи;
— тимчасової непрацездатності застрахованої особи внаслідок нещасного випадку;
— стійкої непрацездатності (інвалідності) застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.
Страхування від нещасних випадків являє собою сукупність видів особистого страхування, які передбачають обов'язки страховика за страховими виплатами у фіксованій сумі чи в розмірі часткової або повної компенсації додаткових витрат застрахованого, спричинених настанням страхового випадку (при цьому можлива комбінація обох видів виплат).
При страхуванні від нещасного випадку страховим випадком визнається такий зовнішній вплив на застраховану особу, який спричиняє травматичне пошкодження, каліцтво, інший розлад здоров'я або смерть. У зв'язку з цим не розглядається як страховий випадок збиток здоров'ю в результаті гострого або хронічного захворювання, яке може виникнути або прийняти характер загострення під час дії договору страхування.
Різноманітність наслідків нещасних випадків можна звести до трьох видів:
— смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку;
— завдання шкоди здоров'ю застрахованого (встановлення первинної інвалідності) внаслідок нещасного випадку;
— втрати (постійної чи тимчасової) працездатності (загальної чи професійної) внаслідок нещасного випадку, за винятком видів страхування, які належать до медичного.
Страхування від нещасних випадків поділяється на:
— індивідуальне — сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;
— колективне — сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, із якими застраховані перебувають у трудових або інших передбачених законом відносинах;
— страхування пасажирів.
Під медичним страхуванням розуміють страхування, об'єктом якого є страховий ризик, пов'язаний з витратами на надання медичної допомоги при виникненні страхового випадку.
Медичне страхування передбачає гарантоване одержання медичної допомоги застрахованому при виникненні захворювання за рахунок сплачуваних страхових внесків. Медичне страхування пов'язане з компенсацією витрат громадянам, зумовлених оплатою медичної допомоги та інших витрат, пов'язаних із підтримкою здоров'я: відвідуванням лікарів та амбулаторним лікуванням; придбанням медикаментів; стаціонарним лікуванням; отриманням стоматологічної допомоги; проведенням профілактичних та оздоровчих заходів тощо.
На відміну від інших видів страхування, в медичному страхуванні склад учасників правовідносин збільшений. Цими учасниками є: страховики (страхові організації), застраховані, страхувальники, лікувально-профілактичні установи.
Особливістю медичного страхування є спосіб надання страхового захисту: він надається у формі медичних послуг. Медичні послуги можуть бути обов’язковими і добровільними.
Обов'язкове медичне страхування вимагає, щоб усі підприємства та організації незалежно від форми власності обов'язково сплачували частину свого фонду заробітної плати як страховий внесок за обов'язкове медичне страхування. Особливість такого страхування полягає у тому, що розмір внеску не залежить ні від стану здоров'я застрахованих, ні від вірогідності розвитку у них хвороби. Медичні послуги, що фінансуються через обов'язкове медичне страхування, надаються громадянам безоплатно у тих медичних закладах, що входять до системи обов'язкового медичного страхування.
Під добровільним медичним страхуванням розуміють страхування, що забезпечує оплату медичних послуг, в основному пов'язаних з лікуванням. Особливістю добровільного медичного страхування є те, що розмір страхового внеску прямо залежить від складності захворювання й обсягу медичної допомоги, на яку застрахований може розраховувати відповідно страхового договору.
Існують договори добровільного медичного страхування, які передбачають медичну допомогу громадянам, які подорожують як Україною, так і за кордоном. У цьому випадку страховий поліс забезпечує не повне медичне обслуговування, а тільки медичну допомогу у разі несподіваного захворювання або нещасного випадку.
Обов'язкове особисте страхування здійснюється згідно з нормативними актами, в яких встановлені категорії осіб, які підлягають
обов'язковому особистому страхуванню; випадки, при настанні яких виплачується страхове відшкодування; права та обов'язки сторін. Важливою рисою цього виду страхування є те, що воно діє без обмеження строку і незалежно від сплати страхових внесків. Перелік видів обов'язкового особистого страхування визначений ст. 7 Закону "Про страхування". Підзаконними нормативними актами також передбачаються випадки обов'язкового особистого страхування певних категорій осіб (насамперед працівників державних установ), умови праці яких пов'язані з підвищеним ризиком для їх життя і здоров'я. Це стосується військовослужбовців і військовозобов'язаних, які призвані на збори; медичних і фармацевтичних працівників; службових осіб державних податкових адміністрацій; судців; працівників ОВС; працівників прокуратури тощо.
Обов'язкове особисте страхування залежно від джерела сплати страхових платежів поділяється на:
— страхування, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету;
— страхування, що здійснюється за рахунок інших джерел фінансування.
Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.