13. Юридичні факти

Юридичні факти — це явища реальної дійсності, з якими нор­ми цивільного права пов'язують виникнення і припинення цивіль­них прав та обов'язків.

У ст. 11 ЦК зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є: договори та інші правочини; створення літе­ратурних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелек­туальної, творчої діяльності; завдання майнової та моральної шко­ди. Цивільні права можуть також виникати із актів цивільного за­конодавства (право на чужі речі), з рішення суду. У випадках, вста­новлених законом, цивільні права та обов'язки виникають з певної події. Цивільні права можуть виникати і з інших підстав.

Залежно від впливу людей на перебіг юридичних фактів вони поді­ляються на дії та події. Під діями розуміють явища навколишньо­го світу, які виникають по волі людей.

Дії можуть бути: правомірні (заповіт, договір дарування) та неп­равомірні (завдання шкоди). Правомірні дії поділяються на : юри­дичні вчинки (створення твору літератури, що є підставою для ви­никнення у автора твору авторського права); юридичні акти (акти органів місцевого самоврядування); правочини (вольові дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).

Події теж поділяються на абсолютні і відносні. Абсолютні події ніяким чином не пов'язані з волею людей (землетруси, повені то­що). Виникнення відносних подій тим чи іншим чином пов'язане з волевиявленням людей (насильницька смерть, навмисне підпалення будівлі, наслідком чого стала пожежа).

Може бути й інша класифікація юридичних фактів, але запро­понований поділ є найбільш відомим і загальноприйнятим.

14. Здійснення суб'єктивного цивільного права

Під здійсненням суб'єктивного цивільного права слід розуміти добровільне вчинення уповноваженою особою відповідних дій, спрямованих на використання можливостей, закладених у суб'єк­тивному праві, для задоволення потреб та інтересів носія цього права.

Це визначення дає можливість виділити такі ознаки здійснення суб'єктивних цивільних прав.

1. Здійснення суб'єктивного цивільного права можливе за умо­ви наявності в особи цього суб'єктивного права. Так, наприклад, не можна вважати здійсненням відповідного цивільного права ви­могу однієї особи про сплату орендарем плати за оренду приміщен­ня, якщо вказана особа не має такого права відповідно до догово­ру або закону.

2. Здійснення суб'єктивного цивільного права має бути добро­вільним. Добровільність здійснення суб'єктивного цивільного пра­ва означає, що факт здійснення конкретного суб'єктивного права є виключно актом волевиявлення безпосередньо уповноваженої осо­би. Тобто уповноважена особа самостійно і незалежно від волі ін­ших суб'єктів вирішує, здійснювати їй чи ні певне суб'єктивне пра­во. Жодна особа не може бути примушена здійснювати будь-яке суб'єктивне цивільне право.

При цьому особа здійснює свої права на власний розсуд. Це оз­начає, що відповідна особа самостійно, з урахуванням власних ба­жань і без будь-якого стороннього впливу чи волевиявлення вирішує питання щодо обсягів, форми, способу здійснення, мети, якої вона прагне досягти у результаті здійснення цивільного права, тощо.

3. Здійснення суб'єктивних цивільних прав можливе лише шля­хом вчинення відповідних дій, спрямованих на використання тих можливостей, що закладені у відповідному суб'єктивному праві.

Причому здійснення суб'єктивного цивільного права можливе як шляхом вчинення правочинів, тобто дій, спрямованих на набут­тя, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, так і шля­хом вчинення дій, які не спричиняють ніяких юридичних наслід­ків і не регламентуються правом (наприклад, вчинення особою дій щодо користування телевізором, що належить їй на праві приват­ної власності).

4. Суб'єктом здійснення суб'єктивного цивільного права може бути лише уповноважена особа.

У переважній більшості випадків такою уповноваженою особою є сам носій цивільного права. Наприклад, власник квартири (тоб­то особа, яка має право власності на зазначену квартиру) укладає договір купівлі-продажу цієї квартири. Однак у цивільному праві України можливі випадки, коли суб'єктивне право однієї особи фактично здійснюється іншою. Здійснення однією особою цивіль­ного права іншої можливе на підставі представництва.