31. Виробничий кооператив

Виробничим кооперативом є добровільне об'єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні їхніх майнових пайових внесків.

Виробничий кооператив є юридичною особою приватного пра­ва. Про організаційну єдність виробничого кооперативу як юри­дичної особи свідчить наявність статуту, що затверджується загаль­ними зборами його членів. Найменування кооперативу має місти­ти його назву, а також слова "виробничий кооператив". Виробни­чий кооператив має адресу. Вищим органом кооперативу є загаль­ні збори його членів. Склад, компетенція органів управління коо­перативу та порядок ухвалення ними рішень мають бути зазначені у статуті виробничого кооперативу. Від імені виробничого коопе­ративу діють його виконавчі органи.

Майно, що є у власності виробничого кооперативу, поділяється на паї його членів відповідно до статуту кооперативу.

Член виробничого кооперативу зобов'язаний внести до дня дер­жавної реєстрації кооперативу не менше 10% пайового внеску, а частину, що залишилася — протягом року з дня його державної ре­єстрації, якщо інший строк не встановлений статутом кооперативу.

Виробничий кооператив не має права випускати акції. Прибу­ток виробничого кооперативу розподіляється між його членами відповідно до їх трудової участі, якщо інший порядок не встанов­лений статутом кооперативу.

Виробничий кооператив несе цивільно-правову відповідаль­ність. На членів кооперативу покладається субсидіарна відпові­дальність за зобов'язаннями кооперативу у розмірах та порядку, встановлених статутом кооперативу.

Член виробничого кооперативу мас право на вихід із кооперати­ву. У цьому разі йому виплачується вартість паю або видається май­но, пропорційне його паю, а також здійснюються виплати, встанов­лені статутом кооперативу. Член кооперативу має й інші права.

У разі ліквідації виробничого кооперативу в першу чергу задо­вольняються вимоги кредиторів, а те майно, що залишилося після задоволення цих вимог розподіляється між членами кооперативу відповідно до їх трудової участі.

32. Держава та територіальні громади як суб'єкти цивільних правовідносин

Держава діє як суб'єкт цивільного права тоді, коли стороною у цивільних правовідносинах є не той чи інший відокремлений дер­жавний орган, а саме держава. Держава — це особливий суб'єкт цивільного права, це не юридична особа. До держави як суб'єкта цивільних правовідносин неможливо застосувати загальні поло­ження, що є характерними для юридичних осіб.

Держава сама є джерелом права. Вона створює правові норми щодо виникнення та припинення діяльності юридичних осіб. Юридичні особи підлягають державній реєстрації. До держави не­можливо застосувати положення про спеціальну правоздатність юридичних осіб публічного права. Держава як суб'єкт цивільного права не може припинитись шляхом ліквідації чи реорганізації.

Держава може виступати суб'єктом цивільного права лише у ви­падках, передбачених законом. Наприклад, ст. 1170 ЦК покладає на державу відшкодування шкоди, завданої власникові прийняттям закону, що припиняє право власності на певне майно.

Необхідно звернути увагу на те, що ЦК позбавив державу мож­ливості набуття права власності на спадкове майно, знахідку, скарб. ЦК не передбачає конфіскації у разі визнання правочину недійсним.

Від імені держави як суб'єкта цивільних правовідносин найчас­тіше виступає казна (державна скарбниця). Вона накопичує дер­жавні кошти і здійснює з них видатки.

Крім держави, у цивільних правовідносинах можуть брати участь Автономна Республіка Крим і територіальні громади. Вказа­ні утворення діють у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, їх участь у цивільних право­відносинах, як і участь у зазначених відносинах держави, має бути спрямована на інтереси як окремих громадян, що проживають на певних територіях, так і народу в цілому.

Автономна Республіка Крим набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компе­тенції, встановленої законом. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого са­моврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Автономна Республіка Крим, територіальні громади, як і держа­ва, є власниками майна. Частина цього майна передана ними у во­лодіння державних та комунальних юридичних осіб, а інша части­на (переважно бюджетні кошти) знаходиться у безпосередньому розпорядженні держави, Автономної Республіки Крим та територі­альних громад.