
- •Глава 1 Загальні положення
- •1. Предмет цивільного права
- •2. Метод цивільного права
- •3. Принципи цивільного права
- •Принципами цивільного права також є: принцип поєднання інтересів особи та суспільства; принцип недопущення здійснення цивільних прав, що б суперечило їх призначенню, та деякі інші.
- •4. Функції цивільного права
- •5. Система цивільного права
- •6. Відмежування цивільного права від інших суміжних галузей права
- •7. Цивільне законодавство
- •8. Дія цивільних законів
- •9. Аналогія закону і аналогія права
- •10. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •11. Цивільне правовідношення
- •12. Види цивільних правовідношень
- •13. Юридичні факти
- •14. Здійснення суб'єктивного цивільного права
- •15. Захист суб'єктивних цивільних прав
- •Глава 2 Особи
- •16. Цивільна правоздатність
- •17. Дієздатність фізичної особи
- •18. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •19. Оголошення фізичної особи померлою
- •20. Опіка та піклування
- •21. Поняття та ознаки юридичної особи
- •22. Створення юридичної особи
- •23. Припинення юридичної особи
- •24. Види юридичних осіб
- •25. Господарські товариства
- •26. Повне товариство
- •27. Командитне товариство
- •28. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •29. Товариство з додатковою відповідальністю
- •30. Акціонерне товариство
- •31. Виробничий кооператив
- •32. Держава та територіальні громади як суб'єкти цивільних правовідносин
- •Глава 3 Об'єкти цивільних прав
- •33. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •34. Поняття та класифікація речей у цивільному праві
- •35. Результати робіт та послуг як об'єкти цивільного права
- •36. Гроші як об'єкт цивільного права
- •37. Цінні папери як об'єкт цивільного права
- •38. Види цінних паперів
- •Глава 4 Правочини. Представництво
- •39. Поняття правочину, його ознаки та види
- •40. Умови дійсності правочину
- •41. Форма правочину
- •42. Правові наслідки порушення форми правочину
- •43. Нікчемні правочини
- •44. Оспорювані правочини
- •45. Правові наслідки визнання правочину недійсним
- •46. Представництво в цивільному праві
- •47. Довіреність, її види, форма та строк дії
- •Глава 5 Строки. Позовна давність
- •48. Поняття та види строків у цивільному праві
- •49. Поняття та види строків позовної давності
- •50. Початок перебігу строків позовної давності
- •51. Зупинення, переривання та поновлення перебігу позовної давності
- •Глава 6 Відповідальність в цивільному праві
- •52. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •53. Форми і види цивільно-правової відповідальності
- •54. Умови цивільно-правової відповідальності
- •Глава 7 Особисті немайнові права
- •55. Особисті немайнові права та їх види
- •56. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •57. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 8 Право власності та інші речові права
- •58. Поняття та зміст права власності. Речові права
- •59. Підстави набуття права власності
- •60. Момент виникнення права власності за договором
- •61. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна
- •62. Підстави припинення права власності
- •63. Право спільної часткової власності
- •64. Право спільної сумісної власності
- •65. Поняття та види речових прав
- •66. Сервітути
- •67. Емфітевзис та суперфіцій
- •68. Захист права власності та інших речових прав
- •69. Віндикаційний позов
- •70. Негаторний позов
- •71. Зобов'язально-правові та спеціальні засоби захисту права власності
- •Глава 9 Спадкове право
- •72. Поняття спадкування
- •73. Час і місце відкриття спадщини
- •74. Спадкування за законом
- •75. Спадкування за заповітом
- •76. Форма заповіту
- •77. Складання заповіту з умовою
- •78. Заповідальний відказ. Заповідальне покладання
- •79. Секретний заповіт
- •80. Обов'язкова частка у спадщині
- •81. Спадковий договір
- •82. Спадкування за правом представлення
- •83. Усунення від спадщини
- •84. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини
- •85. Охорона спадкового майна
- •86. Оформлення права на спадщину
- •Глава 10 Загальні положення про зобов'язання
- •87. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань
- •88. Підстави виникнення зобов'язань
- •89. Сторони зобов'язання
- •90. Виконання зобов'язання
- •91. Предмет, спосіб, час і місце виконання .Зобов'язання
- •92. Підстави припинення зобов'язань
- •Глава 11 Види забезпечення виконання зобов'язання
- •93. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язання
- •94. Неустойка та її види
- •95. Порука та гарантія
- •96. Завдаток
- •97. Застава
- •98. Притримання
- •Глава 12 Загальні положення про договори
- •99. Поняття договору, його зміст та форма
- •100. Класифікація договорів
- •101. Порядок укладення договорів
- •102. Зміна та розірвання договору
- •Глава 13 Договори про передачу майна у власність
- •103. Поняття договору купівлі-продажу
- •104. Обов'язки сторін за договором купівлі-продажу
- •105. Відповідальність сторін за неналежне виконання договору купівлі-продажу
- •106. Роздрібна купівля-продаж
- •107. Договір поставки
- •108. Договір контрактації
- •109. Договір на постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •110. Договір міни
- •111. Договір дарування
- •112. Договір ренти
- •113. Договір довічного утримання (догляду)
- •Глава 14 Договори про передачу майна в тимчасове користування
- •114. Договір найму (оренди)
- •115. Договір лізингу
- •116. Договір найму (оренди) житла
- •117. Розірвання договору найму житла
- •118. Договір позички
- •Глава 15 Договори на виконання робіт
- •119. Договір підряду
- •120. Договір побутового підряду
- •121. Договір будівельного підряду
- •122. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •123. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •Глава 16 Договори на надання послуг
- •124. Транспортні договори
- •125. Поняття та види перевезень
- •126. Договір перевезення вантажу
- •127. Відповідальність перевізника за збереженість вантажу
- •128. Звільнення перевізника від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу
- •129. Договір перевезення пасажира та багажу
- •130. Договір транспортного експедирування
- •131. Договір зберігання
- •132. Зберігання на товарному складі
- •133. Спеціальні види зберігання
- •134. Договір охорони
- •135. Страхування. Основні поняття
- •136. Обов'язки сторін за договором страхування
- •137. Договір майнового страхування
- •138. Договір особистого страхування
- •139. Підстави звільнення страховика від обов'язку із виплати страхової суми (відшкодування)
- •140. Договір доручення
- •141. Договір комісії
- •142. Договір управління майном
- •Глава 17 Кредитно-розрахункові відносини та інші договори
- •143. Договір позики
- •144. Кредитний договір
- •145. Договір банківського вкладу
- •146. Договір банківського рахунка
- •147. Договір факторингу
- •148. Загальні положення про розрахунки
- •149. Ліцензійний договір
- •150. Договір комерційної концесії
- •151. Договір про спільну діяльність
- •152. Договір простого товариства
- •Глава 18 Зобов'язання з односторонніх дій
- •153. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •154. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •155. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •156. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •157. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Глава 19 Деліктні зобов'язання
- •158. Поняття зобов'язань із відшкодування шкоди
- •159. Система деліктів
- •160. Відповідальність за шкоду, завдану органами державної влади або органами місцевого самоврядування
- •161. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
- •162. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •163. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною чи обмежено дієздатною особою
- •164. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними
- •165. Відшкодування моральної шкоди
- •166. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •167. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Глава 20 Зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •168. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •Глава 21 Право інтелектуальної власності
- •169. Поняття права інтелектуальної власності
- •170. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •171. Поняття авторського права
- •172. Суб'єкти авторського права
- •173. Об'єкти авторського права
- •174. Види авторських договорів
- •175. Суміжні права
- •Глава 37 цк, розділ III Закону "Про авторське право і суміжні права" забезпечують правову охорону суміжних прав виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення та їх правонаступників.
- •176. Захист авторських та суміжних прав
- •177. Патентне право
- •178. Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Особи
- •Глава 3. Об'єкти цивільних прав
- •Глава 4. Правочини. Представництво
- •Глава 5. Строки. Позовна давність
- •Глава 6. Відповідальність в цивільному праві
- •Глава 7. Особисті немайнові права
- •Глава 8. Право власності та інші речові права
- •Глава 9. Спадкове право
- •Глава 10. Загальні положення про зобов'язання
- •Глава 11. Види забезпечення виконання зобов'язання
- •Глава 12. Загальні положення про договори
- •Глава 13. Договори про передачу майна у власність
- •Глава 14. Договори про передачу майна в тимчасове користування
- •Глава 15. Договори на виконання робіт
- •Глава 16. Договори на надання послуг
- •Глава 17. Кредитно-розрахункові відносини та інші договори
- •Глава 18. Зобов'язання з односторонніх дій
- •Глава 19. Деліктні зобов'язання
- •Глава 20. Зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •Глава 21. Право інтелектуальної власності
26. Повне товариство
Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарне несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.
Установчим документом повного товариства (далі — ПТ) є засновницький договір, який підписується усіма його учасниками і повинен містити, крім відомостей, передбачених ст. 88 ЦК (див. відповідь на питання № 22) відомості про: 1) розмір та склад складеного капіталу товариства; 2) розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі; 3) розмір, склад та строки внесення учасниками вкладів.
Особа може бути учасником лише одного ПТ.
Найменування ПТ має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів "і компанія", а також слова "повне товариство".
Управління діяльністю ПТ здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників. Кожний учасник ПТ має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів.
Учасник ПТ має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно (у такому випадку усі рішення щодо правочинів товариства приймаються одноголосно) або що ведення справ доручено окремим учасникам.
У відносинах з третіми особами ПТ не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників товариства щодо права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника товариства права діяти від імені товариства.
Прибуток та збитки ПТ розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.
Учасник ПТ відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство.
Учасник ПТ, який вибув із товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства.
ПТ ліквідується на загальних на підставах, встановлених ст. 110 ЦК (див. відповідь на питання № 23), а також у разі якщо в товаристві залишається один учасник. Цей учасник має право протягом шести місяців з моменту, коли він став єдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в інше господарське товариство у порядку, встановленому ЦК.
27. Командитне товариство
Командитне товариство (далі — КТ) має багато спільних рис з повним товариством, у зв'язку з чим, до нього застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено законом. Характерною особливістю командитного товариства є наявність двох видів учасників товариства: 1) повні учасники; 2) вкладники. Таким чином, командитним товариством є товариство до складу якого входять повні учасники (учасник) і вкладники (вкладник).
Повні учасники здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Управління товариством здійснюється виключно повними учасниками у порядку, визначеному законом і засновницьким договором (меморандумом). Правовий статус повних учасників КТ встановлюються положеннями ЦК про учасників повного товариства. Повний учасник КТ не може бути вкладником цього самого товариства.
Вкладники несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства. У КТ може бути один чи кілька вкладників (ч. 1 ст. 133 ЦК). Вкладники КТ мають право одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом). Сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати 50% складеного капіталу повного товариства. Найменування КТ має містити імена (найменування) всі повних учасників, слова "командитне товариство" або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів "і компанія", а також слова "командитне товариство". Причому якщо у найменування КТ включене ім'я вкладника, такий вкладник стає повним учасником товариства.
КТ створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується усіма повними учасниками. Засновницький договір КТ повинен містити окрім загальних відомостей, передбачених ст. 88 ЦК для товариств (див. відповідь на питання № 22), також, відомості про: І) розмір та склад складеного капіталу товариства; 2) розмір та порядок зміни часток кожного з повних учасників у складеному капіталі; 3) сукупний розмір вкладів вкладників.
У випадку якщо у КТ залишився один повний учасник, засновницький договір переоформляється в одноособову заяву, підписану повним учасником. Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, то установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені для командитного товариства.
Командитне товариство ліквідується на підставах, встановлених для ліквідації повних товариств (див. відповідь на питання № 26), а також при вибутті усіх вкладників. В останньому випадку повні учасники мають право перетворити КТ у повне товариство, (ст. 139 ЦК).