167. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)

Споживачі товарів, робіт (послуг) мають право на відшкодуван­ня шкоди, завданої їм внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків вказаних об'єктів, а також внаслі­док надання недостовірної або недостатньої інформації про них.

Таку шкоду зобов'язаний відшкодувати продавець, виготовлю­вач товару, виконавець робіт (послуг). Відшкодування шкоди не залежить від вини перелічених осіб, а також від того, чи перебував потерпілий з ними в договірних відносинах.

Підставами для звільнення заподіювача зазначеної шкоди від відповідальності є непереборна сила або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, по­слуг).

Потерпілий має право вибирати, хто повинен відшкодувати за­вдану йому шкоду внаслідок недоліків товарів — продавець чи ви­готовлювач товару. Шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (по­слуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Строки відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків то­варів, робіт (послуг) можуть бути встановлені строками придатнос­ті товарів, робіт (послуг), а якщо вони не встановлені — протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання робіт (надан­ня послуг).

Глава 20 Зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

168. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

Зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої право­вої підстави — один з видів недоговірних зобов'язань. Такі зо­бов'язання можуть виникати як в результаті односторонньої, двос­торонньої угоди, так і внаслідок події. В силу цього зобов'язання особа, яка одержала (набула) або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно набуте або збере­жене майно потерпілій особі.

Суб'єктом зобов'язань із набуття, збереження майна без достат­ньої правової підстави є особа, яка безпідставно набула або зберег­ла майно (боржник), і той, хто має право на отримання від борж­ника безпідставно набутого (збереженого) — кредитор. І боржни­ком, і кредитором можуть як громадяни, в тому числі недієздатні (оскільки безпідставне набуття (збереження) може виникати неза­лежно від волі набувача), так і юридичні особи незалежно від ха­рактеру їх правосуб'єктності.

Об'єктом (предметом) зобов'язання є дії боржника, пов'язані з поверненням безпідставно набутого (збереженого) майна.

Змістом вказаного зобов'язання є право потерпілого вимагати повернення безпідставно набутого (збереженого) в натурі або шля­хом компенсації від набувача і обов'язок останнього повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому.

Умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:

— збільшення або збереження майна набувачем за рахунок ін­шої особи — потерпілого;

— збільшення або збереження майна на стороні набувача по­винно бути безпосередньо пов'язане або зі зменшенням, або з від­сутністю збільшення майна на стороні потерпілого;

— відсутність правової підстави, встановленої законом або уго­дою для такої зміни майнового стану сторін.

Під відсутністю правової підстави набуття (збереження) майна розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Зобов'язання щодо повернення набутого (збереженого) майна без достатньої правової підстави виникають внаслідок збігу обставин, за яких одна особа за відсутністю своєї волі та свідомості на­буває майно, завдаючи при цьому шкоди іншій особі.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли дізнала­ся або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Відшкодування доходів відбувається лише за наявності доказів, наданих потерпілим, які підтверджують, що отримане однією із сторін майно явно перевищує вартість переда­ного іншій стороні. В свою чергу, набувач, який діяв невинно при набутті (збереженні) майна без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених ним необхідних витрат на утримання майна від часу, з якого він зобов'язаний повернути до­ходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей на­раховуються проценти за користування ними (ст. 536 ЦК).

Не підлягає поверненню як безпідставно набуте (збережене) майно:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ін­шим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх випла­та проведена фізичній особі як засіб для існування, якщо їх випла­та проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з бо­ку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом. Під іншим майном розуміється:

— майно, передане на виконання зобов'язання до настання строку виконання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обігу (ст. 531 ЦК);

— майно, передане на виконання зобов'язання по закінченні строку позовної давності, у випадках, коли таке виконання допус­кається (ст. 267 ЦК);

— грошові суми чи інше майно, надане для виконання неісну­ючого зобов'язання, якщо набувач доведе, що потерпілий, який вимагає повернення майна, знав про відсутність зобов'язання і на­дав майно.