- •11.1. Інженерні методи визначення втрат тиску в трубопроводах св
- •Значення кінематичної в’язкості деяких газів [1]
- •Значення поправного коефіцієнта [2]
- •Значення поправного коефіцієнта с
- •Методи аеродинамічного розрахунку механічних св
- •Рекомендовані швидкості повітря без твердих домішків в трубопроводах св будинків різного призначення [4]
- •Рекомендовані швидкості повітря (без твердих домішок) на ділянках, в пристроях і устаткованні св [7]
- •Особливості аеродинамічного розрахунку
- •Значення поправних коефіцієнтів на температуру повітря [9]
- •Діаметри отворів діафрагм для повітропроводів круглого поперечного перерізу [5]
- •Аеродинамічний розрахунок повітропроводів системи вентиляції за питомими втратами тиску на тертя
- •11.4. Аеродинамічний розрахунок трубопроводів систем
- •Розрахункові величини для проєктування систем транспортувальної вентиляції
- •Значення середньої відносної швидкості за стійкого руху частинок подрібненої деревини в горизонтальному повітропроводі і коефіцієнта [7]
- •Значення /d для металевих повітропроводів при переміщенні по них пилових частинок різних речовин [11]
- •Значення /d для металевих повітропроводів при переміщенні по них деревинних відходів [3]
- •Аеродинамічний розрахунок системи транспортувальної вентиляції
- •11.5. Аеродинамічний розрахунок системи природної
- •Література до розділу 11
Аеродинамічний розрахунок системи транспортувальної вентиляції
|
№ верстата |
№ ділянки |
Верстат або характе- ристика ділянки
|
Марка верстата |
Задані величини |
Прийняті величини |
зам = /d l |
i |
зам + i |
pд = (2)/2 , Па |
Втрати тиску p = ( зам + i) pд , Па |
Підрахунок i |
Зауваги |
|||||
|
Мінімальна витрата повітря L min, , м3/год |
Мінімальна швидкість повітря мін, , м/с |
Розрахункова довжина ділянки l , м |
L , м3/год |
, м/с |
d , мм |
/d |
|||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Заувага. Приклад аеродинамічного розрахунку системи транспортування вентиляції деревинних відходів розглянутий в табл. 12.60 [3].

Рис. 11.6. Коефіцієнти місцевого опору нормалізованого трійника з кутом відгалуження 30о і 45о
систем транспортувальної витікальної вентиляції (при переміщенні через нього пилових частинок) [6]
6. Втрати тиску для
добору вентилятора
, Па, рекомендується приймати із
врахуванням втрат тиску в магістралі
системи
, очищувальних пристроях
і висоти
підіймання твердих частинок (матеріялів),
що транспортуються в повітропроводах
та 10% запасом. Наприклад, для систем
транспортувальної вентиляції деревинних
відходів.
. (11.27)
Для інших систем транспортувальної вентиляції
, (11.28)
де
- розрахункова об’ємна
концентрація суміші, кг/м3
.

Рис. 11.7. Аеродинамічні характеристики конусної діафрагми [6]
11.5. Аеродинамічний розрахунок системи природної
витікальної вентиляції
Такі системи характеризуються невеликими швидкостями руху повітряних потоків в теплий (ТПР) і перехідний (ППР) періоди року.
Рекомендований радіус дії системи до 8…10 м.
Наявний перепад природного тиску в системі визначають за формулою
, (11.29)
де
- перепад гравітаційних тисків в системі,
Па ;
-
перепад тисків в системі, який спричинений
дією вітру на будинок, Па,
, (11.30)
де
- відстань по вертикалі від центра отвору
для витікання внутрішнього повітря до
найвищого рівня верхівки системи, м ;
- густина зовнішнього повітря, кг/м3,
при його температурі +5 оС;
- середня густина внутрішнього повітря
(густина витікального повітря при
розрахунковій внутрішній температурі
за дії СО), кг/м3
;
м/с2;
кг/м3.
,
де s – розрахункова швидкість вітру в ТПР, м/с ; Сн , Сз – аеродинамічні коефіцієнти відповідно для навітряної зони будівлі і зони, прилеглої до дахового провітрювача (дефлектора) системи (див.[12]).
Перепад тисків
враховують за наявності в системі
дефлектора (або іншого дахового
провітрювача).
За відсутності в системі дефлектора
, (11.31)
Втрати тиску
по розрахунковій магістралі системи
повинні бути менші від величини
на 5…10%,тобто
. (11.32)
Розрахунковою
вважається магістраль з найбільшими
витратами повітря і найменшою відстанню
.
Ув’язання
відгалужень від магістралі виконують
із врахування величини
окремих відгалужень. Приклад аеродинамічного
розрахунку системи вказаний в
[7].
